Брюссель готує Європейську оборонно-промислову стратегію, в якій описуються спільні інвестиції, заходи щодо забезпечення критично важливих постачань та зміни в кредитній політиці Європейського інвестиційного банку, згідно з проєктом документа, з яким ознайомилося агентство Bloomberg. Документ Єврокомісії буде презентовано найближчими тижнями.
Ключові факти
- Європейський Союз прагне до 2035 року здійснювати близько половини своїх закупівель оборонної системи всередині блоку, згортаючи тенденцію купівлі більшої частини своєї військової техніки у третіх країн.
- «Геополітичні події вказують на нагальну необхідність того, щоб Європа взяла на себе підвищену відповідальність за власну безпеку і була готова ефективно протистояти всьому спектру загроз, з якими вона стикається», – йдеться в проєкті.
Пропозиції у стратегії включають:
- Мінімальний рівень для спільних закупівель оборонного обладнання та згортання закупівель військових систем у постачальників, які не входять до ЄС.
- Механізми, які гарантують, що критично важливі поставки можуть бути негайно збільшені у разі дефіциту чи кризи.
- Розширення доступу промисловості до фінансування та програм фінансування ЄС та передбачення нових партнерств у галузі оборони та безпеки.
- Визначення флагманських проєктів, на яких слід зосередити зусилля та ресурси.
Згідно з проєктом, окрім війни в Україні, ЄС стикається з поширеними гібридними загрозами, включаючи кібератаки, саботаж і злами критично важливої інфраструктури. Відповідно до стратегії, ЄС повинен мати здатність масово виробляти оборонне обладнання, таке як боєприпаси і дрони. Європа також має захистити свій доступ до морської, повітряної, кібер- та космічної сфер.
- Єврокомісія запропонує створити новий орган з координації інвестицій під назвою «Рада з оборонно-промислової готовності» для покращення співпраці між державами-членами та комісією. Рада також контролюватиме критично важливі продукти та ланцюжки поставок.
- Для зміцнення співпраці пропонується новий юридичний інструмент під назвою «Європейська програма озброєнь», покликаний стандартизувати та спростити процедури закупівель та можливості фінансування, включаючи податкові пільги та можливість для держав-членів використовувати гранти ЄС як заставу для випуску облігацій.
- Партнерські відносини займають центральне місце в запропонованій стратегії, особливо через розширення співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору та розвитку більш тісних звʼязків з Україною в оборонно-промисловому секторі, в тому числі шляхом вивчення варіанта, що дозволяє Києву брати участь у спільній закупівельній діяльності.
Контекст
Вторгнення Росії в Україну виявило обмеження промисловості ЄС та її залежність від інших країн у плані ключових поставок та оборонного потенціалу, внаслідок чого блок щосили намагається наростити виробничі потужності та витрати після десятиліть недостатнього інвестування.
Наразі європейські столиці поспішають зібрати $1,5 млрд у вигляді екстреного фінансування, щоб закупити для України артилерійські снаряди за межами ЄС. Чехія очолює цю ініціативу, яка є фактично запасним планом для озброєння України.
Глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель заявляв, що річна виробнича потужність ЄС зросте до 1,4 млн снарядів до кінця 2024 року, випередивши США, які, як очікується, досягнуть 1,2 млн наступного року. За даними аналітичного центру Royal United Services Institute, Росія здатна виробляти 2,5 млн снарядів на рік.
У доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень аналітики Франц-Стефан Гаді та Міхаель Кофман дійшли висновку, що Україні знадобиться 75 000–90 000 артилерійських снарядів на місяць, «щоб підтримувати війну в обороні, і понад удвічі більше – 200 000–250 000 – для великого наступу».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
