Категорія: Новини
Дата: 08 вересня 2021 20:58

Фонд держмайна продає завод «Більшовик». Хто його купить та за яку суму

Forbes

Фонд державного майна України у межах «Великої приватизації» продає «Перший київський машинобудівний завод» (ПКМЗ). Торги призначено на 27 жовтня. Скільки можуть заплатити за підприємство та чому його продають

Стартова ціна заводу – 1,39 млрд грн, каже Тарас Єлейко, заступник голови Фонду держмайна. Однак остаточну ціну сказати важко, каже Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital. 33 га виробничого майданчика заводу на Шулявці планують віддати під житлову та офісну забудову, тому, за словами Паращія, ціна заводу залежить від вартості землі в Києві. «Решта активів великої ролі не грають», – каже він.

Скільки коштує земля? Це залежить від доходу, який можна отримати від забудови ділянки, каже Ігор Райков, засновник школи професійного девелопменту Urbanland.pm. «Ціна заводу – це приблизно 10–20% загальної суми потенційного доходу від забудови та мінус складнощі ділянки: необхідність демонтажу та проведення мереж, – каже Райков. – Беручи за основу ці розрахунки, вартість гектару землі «Більшовика» — близько $4–5 млн». Виходячи з цієї оцінки, лише 33 га землі коштує 3,5 млрд грн.

Шулявка – один з найбільш перспективних районів для редевелопменту промислових територій: там чудова транспортна доступність, торгова і соціальна інфраструктура, каже Forbes Володимир Даниленко, засновник M4U Estate. За його словами, площа ділянки, за умови щільності забудови на рівні 25 000 кв. м на 1 га, дозволяє побудувати на ній 5136 квартир. «Загальна вартість їхньої реалізації — 23,5 млрд грн. Але варто враховувати, що ринок нерухомості сьогодні активно росте», – каже він.

Основними претендентами на покупку ПКМЗ є забудовники, кажуть в розмові з Forbes Паращій та Сергій Фурса, заступник голови з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital. Так само вважає і засновник неурядової організації StateWatch Олександр Лємєнов. «Хоча я не виключаю зацікавленість фінансово-промислових груп», – каже він.

На 9 вересня жодна компанія публічно не цікавилася заводом. Роботу для залучення інвесторів проводить міжнародна аудиторська компанія KPMG Україна, яка є радником з приватизації.

Окрім основного виробничого майданчика, ПКМЗ має й інше майно, йдеться в презентації до приватизації. Зокрема, в Києві – комерційний та промисловий об’єкти розміром 0,3 га, а також понад 1 га на Трухановому острові, де розташований розважальний заклад; у селі Лозовик Київської області завод володіє понад 1 га сільськогосподарської землі, а в місті Жашків та селі Шрамівка Черкаської області – виробничими потужностями на 17 га. Крім того, ПКМЗ має дві бази відпочинку – в Чернігівській та Одеській областях.

За умовами приватизації, покупець зобов’язаний інвестувати в модернізацію підприємства щонайменше 57 млн грн протягом трьох років. Новий власник підприємства також має погасити заборгованості із заробітної плати, ЄСВ та перед кредиторами. Борги заводу: 500 млн грн.

Зняти тягар з бюджету

Завод виробляє великогабаритне обладнання, машини та виробничі лінії для гумопереробної, вугільної, хімічної та сільськогосподарської галузей. Також ПКМЗ здає приміщення в оренду і саме це складає основну частину доходу підприємства – близько 75–80% надходжень, каже Лємєнов.

У 2020 році ПКМЗ збільшив чистий збиток на понад 4,3% – до 21,26 млн грн, а дохід зменшив на 0,3% – до 105,74 млн грн. За перше півріччя 2021 року чистий збиток збільшився у майже 2,5 раза, до 14,78 млн грн, а дохід зменшився на 33,3%, до 39,62 млн грн. Станом на 29 липня 2021 року на заводі працювали 292 осіб.

Основна причина збитковості, за словами Лємєнова, – застарілі виробничі потужності. «Про що говорити, коли найновішому верстату заводу 48 років? – каже він. – Зараз на ринку вже інші технології».

Про завод

Швейцарський підприємець Яків Гретер у 1881 році купив близько 4,4 га землі на Шулявці і заснував там завод. До 1917 року він виробляв парові машини й устаткування для цукроварень. Потім більшовики його націоналізували і з 1929 року завод виробляв хімічне устаткування.

Після розпаду СРСР зникли замовлення на техніку оборонного призначення, а економічна криза в країнах СНД призвела до падіння попиту на продукцію заводу. Невміння ПКМЗ працювати в ринкових умовах також стало фактором його занепаду, каже Лємєнов. «Як наслідок – завод неконкурентний. Його простіше продати. Економічного сенсу вливати мільярди доларів у відновлення виробництва немає», – каже він.

Прозора приватизація дозволить зняти тягар з бюджету, залучити інвестиції і створить умови для збереження і модернізації виробництва, переконаний голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко. «Київ замість занедбаної території отримає проєкти комплексного розвитку, а державний бюджет – погашення боргів у розмірі 500 млн грн та мільярдні надходження від приватизації», – каже він.

Матеріали по темі