Фонд державного майна України першою у межах «Великої приватизації» продасть «Обʼєднану гірничо-хімічну компанію» (ОГХК), яка видобуває титанову руду. Стартова ціна підприємства – 3,7 млрд грн. Однак кінцеву вартість буде сформовано на торгах 31 серпня і ціна може сягнути 9 млрд грн. Скільки заплатять за підприємство та чи варто його продавати
Фонд держмайна вирахував стартову ціну за мультиплікаторами аналогічних компаній та методом DCF Valuation і 19 серпня почав приймати заявки на учать в аукціоні. Крок підвищення ціни на аукціоні буде 50 млн грн, за словами Віталія Струкова, керуючого партнера BDO Corporate Finance, яка радила ОГХК під час підготовки до приватизації. Він каже, що у підприємстві зацікавлені міжнародні інвестори і що ціна може сягнути 5 млрд грн, пише РБК-Україна.
Виходячи з біржових цін подібних компаній, вартість ОГХК може скласти навіть 9 млрд грн, зазначає Forbes керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. «Хоча борги та інші обставини, якщо їх буде виявлено за детального аналізу, можуть зменшити ціну», – каже він.
Потенційні покупці – великі іноземні компанії, які працюють у цій сфері, каже Паращій. Основні споживачі титанових руд у світі: Європа – (INEOS, Venator, Evonik Industries, Precheza), Північна Америка (Chemours, Kronos, Tronox) та Азія (Lomon Billions, Tayca Corporation, Toho Titanium), за даними Фонду держмайна.
Чи може купити підприємство компанія з російським слідом? «Закон забороняє участь у приватизації покупцям з Росії і санкційних списків, хоча ризик залишається – ніхто не заважає створити компанію з реєстрацією в нормальній юрисдикції, – каже Паращій. – Однак цей ризик мінімальний: покупець все одно повинен буде розкрити кінцевого бенефіціара, аби підтвердити походження грошей».
Фонд держмайна відмовився розголошувати потенційних покупців. Відомо лише, що станом на лютий 13 міжнародних компаній хотіли купити ОГХК, за словами голови фонду Дмитра Сенниченко. На сьогодні лише одна компанія відкрито заявила про участь у торгах – вітчизняна «Стугна лімітед». Її кінцеві бенефіціари – бізнесмени Дмитро Адамовський та Віталій Вайнштейн.
ОГХК – найбільша у Європі та входить у десятку світових підприємств за обсягом видобутку титанових та цирконієвих руд. Найбільшим споживачем продукції компанії є Китай – 39%. У Японію поставляється 12% продукції, у Туреччину – 9%, у Мексику – 8%. Ще 8% продукції залишається в Україні. ОГХК – прибуткова компанія останні пʼять років. У 2019 році компанія отримала $3 млн прибутку при $137 млн доходу. У 2020 році дохід компанії зменшився на майже 15,4%, до $116 млн, але прибуток зріс у майже сім разів, до $23 млн.
Учасників майбутнього аукціону було б більше, якби аукціон враховував спецдозвіл на Селищанське родовище, що суттєво підняло б цінність активу, за словами Олега Арестархова, керівника пресслужби Group DF олігарха Дмитра Фірташа. «Але для того, аби родовище врахувати на балансі ОГХК, потрібно закінчити судові спори навколо нього», – каже Арестархов. Держгеонадра 10 серпня анулювала спецдозвіл Group DF на користування надрами і передала їх у володіння ОГХК. Однак Фірташ вважає, що ануляція незаконна, і оскаржує рішення у суді.
Сама DF Group близько знайома з ОГХК: протягом 2004–2014 років структури Фірташа орендували майно комбінатів підприємства – Вільногірський гірничо-металургійний комбінат на Дніпровщині та Іршанський гірничо-збагачувальний на Житомирщині. Продукцію комбінатів використовувало підприємство «Кримський титан». Однак у 2014 році Фонд держмайна розірвав з Group DF договори оренди. У серпні того ж року їх передали на баланс новоствореної ОГХК. Причиною відмови у продовженні оренди, за словами тодішнього премєр-міністра Арсенія Яценюка, стало те, що за прибутку компанії 1 млрд грн держава від оренди отримувала менше 100 млн грн.
Чи варто продавати прибуткове підприємство? «Це вічне питання, – каже Паращій. – Зараз сировинні ринки на підйомі. Коли ціни високі, зростають апетити у власників, але рано чи пізно це закінчиться. Держава вже ухвалила рішення про продаж, а значить, вони усвідомлюють, що ОГХК має більше можливостей у руках приватної компанії».
Ще одна причина продати компанію – ОГХК не стратегічне підприємство і не створює унікальну суспільну користь, яку не може створювати приватний власник, за словами Дмитра Яблоновського, експерта з корпоративного управління Київської школи економіки. «А враховуючи корупцію та інші ризики державної власності, його краще приватизувати», – каже він. Купить ОГХК іноземний чи український інвестор – різниці немає, тому що умови купівлі передбачатимуть зобов’язання покупця інвестувати в компанію, переконаний Паращій. «Хоча бажано, щоб це був відомий іноземний покупець. Це буде добре для іміджу приватизації за новими правилами», – каже він.
Леонід Лукашенко
Правила змінилися після ухвалення парламентом у 2018 році нового Закону «Про приватизацію». Ним, зокрема, запроваджено електронні аукціонні продажі та можливість використання англійського права під час перехідного періоду. Премʼєр Денис Шмигаль очікує, що за рахунок «Великої приватизації», а також приватизації невеликих обʼєктів, лише у 2021 році вдасться залучити до бюджету 12 млрд грн. Дохід від приватизації у 2020 році становив 2,5 млрд грн, за даними Мінекономіки.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
