23 вересня у Києві відбувся Форум економічної стійкості. Forbes Ukraine зібрав в одній залі власників та CEO великих і середніх компаній, урядовців, банкірів і міжнародних інвесторів, щоб визначити невідкладні кроки, які допоможуть бізнесу й економіці пройти через посилення російських ударів.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
«Україна переглядає прогноз зростання ВВП на 2026 рік з 2,4% до приблизно 0,5 —0,6%», — повідомив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко. Причина — блокування експорту та руйнування логістики. Масштаб збитків для бізнесу до кінця 2026-го, за підрахунками Мінекономіки, сягне $10 млрд. Компенсацій у розмірі до 30 млн грн за постановою 1541, навіть із розширенням географії на Київ та область — недостатньо.
За словами Кравченка, уряд це розуміє і шукає додаткові механізми підтримки підприємців. Поки йдеться про невеликі практичні рішення: доступні кредити до 1 млрд грн з компенсацією відсоткової ставки в 5,5% (не лише на обігові кошти, а й на інвестиції, включно з модернізацією захисту активів), спрощення регуляторного поля та доступу до державних складських приміщень. Також на столі — ідея створення страхового фонду воєнних ризиків.
Ключові думки:
Для металургії ситуація критична. Голова Офісу СЕО групи Метінвест Олександр Водовіз заявив, що компанія фактично стоїть: у вересні був період, коли українська металургія не виплавляла сталь. Спроба запустити піч на «Запоріжсталі» тривала лише 10 годин і обійшлася в $50 млн, після чого підприємство знову зазнало удару.
Найбільший виклик для аграрного сектору, за словами СЕО Kernel Євгена Осипова, це втрата експортного потенціалу на початку жнив: морські порти майже заблоковані, Дунай не здатний повторити обсяги 2022–2023 років; експорт зернових впав до 40% від можливого. Бізнес концентрується на переробці та експорті товарів з доданою вартістю.
CEO Intertop Ukraine Сергій Бадрітдінов зазначив, що для рітейлу 2026 рік складніший за 2022-й — тоді в держави було відчуття терміновості (спрощене оподаткування, відкриті кордони), зараз бюрократичні процедури (наприклад, нові правила маркування товару) місяцями лежать без руху.
Бізнес перебудовує моделі: розподіл запасів, зменшення складських залишків, перенесення окремих процесів за кордон, акцент на e-commerce. Позитив —запроваджений «жовтий» режим роботи магазинів під час тривог. Ризик — подальше падіння споживання, особливо при підвищенні ПДВ, яке стимулюватиме «тінь». Підприємці наголошують: релокація великих промислових активів неможлива; пріоритет — страхування активів, прискорення логістики.
Заступниця міністра економіки Дарія Марчак пояснила, що страховий фонд воєнних ризиків — складний у дизайні, оскільки має покрити і компенсацію страхових премій, і прямі втрати, зокрема для великого бізнесу. Пропозиція, яка зараз на столі, коштуватиме бюджету близько 60 млрд грн — і ще стільки ж уряд намагається залучити від міжнародних партнерів. І це в умовах, коли фіскального простору в країні немає.
Для інвесторів страхування воєнних ризиків залишається одним із головних бар’єрів. Томаш Фіала, CEO Dragon Capital, зазначив, що ризик фізичного знищення активів є ключовим. За його словами, бізнеси, які не зазнають фізичних руйнувань, продовжують працювати прибутково, однак вартість страхування зростає, а для частини регіонів стає недоступним, що ближче до лінії фронту — і тепер це стосується й Києва.
Крістіна Мікулова, голова регіонального представництва Європейського інвестиційного банку у країнах Східної Європи, наголосила, що гроші для українських проєктів є, але одна з головних проблем — їхня підготовка. Для залучення фінансування потрібен не концепт чи ідея, а готовий проєкт із фінансовою моделлю.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Держава має взяти на себе перший і найскладніший шар воєнного ризику, вважає заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін. Такий механізм має дати приватним страховикам можливість зайти на наступні рівні ризику та запропонувати бізнесу доступніше страхування. Аналогічний підхід можна застосовувати й до інвестицій через інструмент first loss investment, коли державний або міжнародний капітал бере на себе першу потенційну втрату та таким чином залучає приватних інвесторів.
Голова правління Експортно-кредитного агентства Руслан Гашев запевнив: якщо раніше українські компанії майже не могли страхувати активи поблизу фронту, то зараз страхування вже поширюється на Харків, Одесу та Чернігівську область. Завдання держави — допомогти ринку розвинути ці можливості, а надалі поступово зменшувати свою участь.
За оцінкою голови профільного комітету ВР Данила Гетманцева, Україна ризикує не отримати від $5 до $20 млрд обіцяної міжнародної допомоги до кінця року — і провина за це лежить здебільшого на парламенті, а не на уряді. «Дефіцит – це не гроші, а довіра — партнерів до України та бізнесу до влади, і корупційні скандали останніх місяців їй не сприяють», — вважає він.
Що стосується банківської системи, голова НБУ Андрій Пишний запевнив: «Банки мають ресурс, щоб поглинути нові шоки від руйнувань й продовжувати фінансувати економіку». Також НБУ надав банкам рекомендації щодо підтримки підприємств, які потерпають від обстрілів: індивідуально працювати з такими позичальниками, використовувати можливості реструктуризації, не переривати кредитування життєздатного бізнесу.
«До прильоту бізнесу варто мати готові сценарії дій», — рекомендує Поліна Кошарна, співвласниця Suziria Group. За її словами, в компанії ще до першої втрати складу розробили два алгоритми: «жовтий», коли активи цілі, але порушена логістика, і «червоний», коли склад знищено. Після втрати активу головним показником стає не продаж, а кешфлоу та виконання зобов’язань перед клієнтами. У компанії тепер змінили KPI: щодня відстежують, скільки замовлень фактично поїхало до клієнта.
Підготовка до зими тепер не сезонна задача, а багаторічна стратегія. Компанії інвестують у власну генерацію, накопичувачі та резервні виробничі потужності. За словами Сергія Шакалова, співвласника та генерального директора групи Kness, власна енергетика для бізнесу дедалі більше стає не стільки інвестиційним проєктом, скільки способом забезпечити безперервність роботи. «Важлива не електроенергія в мережі, важлива електроенергія у вас за лічильником», — сказав він.
У логістиці формується нова модель країни: замість одного критичного маршруту — система взаємозамінних коридорів. Сергій Деркач, перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України, зазначив: «Море, залізниця, автомобільні переходи та Дунай мають працювати як система взаємних альтернатив. Саме таку модель держава закладає на 10–20 років уперед».
Форум економічної стійкості Forbes Ukraine зафіксував нову реальність української економіки: головним викликом стали не лише російські атаки, а й здатність бізнесу швидко адаптуватися до втрати логістики, енергетичних потужностей і активів. Ключовий запит від підприємців — доступне страхування воєнних ризиків, фінансування інвестицій та швидші державні рішення.
Відповідь бізнесу — максимальна диверсифікація.
Дякуємо кожному, хто приєднався до цієї важливої події!
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Офіційні партнери: ПУМБ, Proctor law firm, Terwin, TEUS
Партнер експозони: Logic Power
Спонсор дискусійної панелі: Raiffeisen bank
