Пришвидшення інфляції – нова проблема глобального масштабу. У листопаді темпи зростання цін у США досягли 6,8% – максимума за 40 років. Інфляція в Україні також прискорилася: з липня показник перевищує 10%, чого не було з 2018 року.
Реагуючи на інфляційні ризики, НБУ, який називає своєю метою стабілізацію інфляції в середньостроковій перспективі на рівні близько 5%, уже пять разів цього року піднімав облікову ставку. Останнє підвищення відбулося 10 грудня
Сергій Ніколайчук, 40, – заступник глави Нацбанку, який відповідає за монетарну політику та, відповідно, приборкання інфляції. Наступного дня після підвищення облікової ставки він взяв участь у публічному інтерв’ю керівникам Центру економічної стратегії Глібу Вишлінському та Марії Репко в рамках форуму «Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє». Forbes публікує головні тези розмови.
«Інфляція переноситься на більш широкий спектр товарів та послуг»
Інфляція залишається підвищеною, хоч і уповільнюється після вересневого піку. Важливо, що змінюється її структура. У першій половині року основну роль відігравали подорожчання продовольства та енергоносіїв на глобальних ринках та, відповідно, зростання цін на них в Україні. Зараз таке підвищення переноситься на більш широкий спектр товарів та послуг.
Наш прогноз із жовтневого інфляційного звіту – 9,6% на кінець цього року і 5% наступний рік. Стосовно цього року, найімовірніше, ми матимемо трохи вищу цифру, а в наступному, я думаю, в нас є всі шанси привести інфляцію до цілі 5%.
«За кілька років повернемося до проблеми надто низької інфляції»
Керівники ФРС більше не говорять про транзитивну природу інфляції. На мою думку, у центральних банків у розвиненому світі немає проблеми з приборканням інфляції, вони навчилися це робити ще після кризи 1970-х років. НБУ теж продемонстрував, що в країні з досить тривалою історією інфляції є можливість її знизити. Трохи складніше її постійно утримувати на цільовому рівні, але ми вчимося це робити.
Натомість у провідних центробанків є величезні проблеми з тим, щоб розігнати інфляцію з нульових рівнів до цілі 2%. На мою думку, ця проблема нікуди не ділася, і через кілька років ми знову повернемося до неї.
«Після 2008-го не було сплеску інфляції такого масштабу»
Програми кількісного пом’якшення і в США, і в країнах Європи запроваджувалися і після глобальної фінансової кризи в 2008 році. Тоді сплеску інфляції подібного масштабу не було.
Поточний інфляційний сплеск є наслідком накладання кількох економічних процесів. Один із них – програми стимулювання дали змогу досить швидко оговтатися сукупному попиту. З іншого боку, пандемія наклала відбиток на можливості підтримувати виробництво на допандемічному рівні.
Також додалися й досить несприятливі погодні умови по всьому світу, що негативно вплинуло на врожаї сільськогосподарських культур. Результат – сплеск цін на продовольчі товари.
На це накладається активізація урядів багатьох країн у намаганнях запобігти кліматичним змінам, що призводить до збільшення попиту на низку металів, мікропроцесорів, чіпів тощо.
«У 2015-му НБУ підвищив ставку до 30% через спіраль інфляції та девальвації»
Горизонт впливу наших дій – 9-18 місяців. Якщо бачимо, що поточний сплеск інфляції ризикує перетворитися на інфляційну спіраль, ми не можемо зволікати.
Висока інфляція цін на одні продукти підживлюватиме зростання цін на інші. Далі – послаблення обмінного курсу та зростання номінальних заробітних плат. Останнє стимулюватиме підприємства збільшувати витрати на зарплати й, відповідно, підвищувати ціни.
В українському та міжнародному досвіді вистачає прикладів, коли центральні банки не встигали вчасно відреагувати. Можемо згадати 2015 рік, коли НБУ підвищував ставку до 30%, для того щоб зупинити спіраль інфляції та девальвації.
«Політики недооцінюють ефект зростання цін»
Коли політики кажуть про те, що нам треба розганяти економіку інфляцією, дуже часто вони недооцінюють той ефект зростання цін, який впливає на населення, електорат тощо.
В Україні риторика влади досить сильно змінилася за останні півроку на тлі пришвидшення інфляції. Ми відчуваємо набагато краще розуміння з боку і Кабміну, і інших гілок влади в тому, що інфляція є проблемою і нам потрібно з нею боротися.
«Протягом року ціна на газ знизиться до $300-400 за тисячу кубометрів»
Якби не обмеження на зростання ціни на газ, поточні європейські ціни повністю переклалися б на плечі людей, інфляція була б набагато вищою.
Питання в тому, як довго цей механізм може працювати. Якщо, як зараз припускається, до кінця опалювального сезону, матимемо один із двох ефектів: або дуже різке підвищення цін, або, якщо ціни на глобальних ринках знизяться, ми побачимо що уряд абсорбував цей тимчасовий сплеск через адміністративне регулювання.
Наш прогноз: ціна газу в першому кварталі наступного року знизиться на європейському ринку до $700–750 за 1000 куб. м. Далі протягом року буде зменшуватися до $300-400 за 1000 куб. м, і в середньому за рік становитиме $460.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
