НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25% та підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків /Getty Images
Категорія
Новини
Дата

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25% та підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків

Getty Images

НБУ четвертий місяць поспіль зберігає облікову ставку на рівні 25%. Регулятор також підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків, щоб посилити монетарну трансмісію, підтримати курсову стабільність та поступове зниження інфляції у 2023 році. Початок циклу сповільнення річної інфляції очікується лише у другому кварталі наступного року.

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Ключові факти

  • У жовтні інфляція становила 26,6%. За попередніми оцінками НБУ, у листопаді інфляція зростала нижчими темпами, ніж передбачалося в жовтневому прогнозі. Основні чинники прискорення: наслідки воєнних дій та окупації окремих регіонів України, які призводять до збільшення виробничих витрат бізнесу та дефіциту окремої продукції, зокрема палива, на яке зростає попит. Економічна активність ускладнилась внаслідок посилення обстрілів. Суттєво зросли витрати підприємств на підтримку безперебійної роботи в умовах періодичних відключень електроенергії.
  • Загальна динаміка інфляції залишається контрольованою та навіть дещо нижчою, ніж траєкторія жовтневого макроекономічного прогнозу НБУ. Незмінні тарифи на ЖКП також стримують зростання цін. В НБУ очікують, що жорсткі монетарні умови сприятимуть збільшенню привабливості гривневих активів. Зниженню інфляції також сприятимуть ефекти високої бази порівняння цього року та поступове здешевлення енергоносіїв у світі.
  • Проте НБУ не очікує стрімкого сповільнення інфляції в умовах війни. Економіка ще тривалий час функціонуватиме в умовах обмеженої логістики та дефіциту електроенергії. «У таких умовах НБУ спрямовуватиме свою політику насамперед на утримання під контролем інфляційних очікувань і збереження керованості інфляційних процесів», – зазначено у пресрелізі НБУ.
  • З початку наступного року в НБУ очікують, що емісійне фінансування бюджету припиниться. «Завдяки оптимізації витрат бюджету, міжнародній підтримці та відновленню внутрішнього боргового ринку уряд зможе забезпечити планові обсяги надходжень і профінансувати всі критичні видатки», – зазначив під час пресбрифінгу голова НБУ Андрій Пишний.
  • У другому півріччі 2022 року міжнародні партнери суттєво розширили фінансову підтримку України. За підсумками цього року обсяги міжнародної допомоги перевищать $31 млрд, прогнозують в НБУ. У 2023 році НБУ очікує, що Європейський Союз надасть €18 млрд, а США – близько $10 млрд. Значна частка цих коштів надходитиме у вигляді грантів, що не збільшуватиме боргове навантаження України у післявоєнний період, наголосив Пишний. В НБУ розраховують, що після завершення Моніторингової програми МВФ Україна отримає доступ до програми розширеного фінансування.
  • Основними ризиками для економічного розвитку є триваліший строк повномасштабної воєнної агресії та посилення терактів проти об’єктів критичної інфраструктури. Це може зумовити гірші показники економічної активності та підвищений інфляційний тиск. Зберігається ризик розбалансування державних фінансів з огляду на непередбачуваний характер війни та виникнення додаткових бюджетних потреб. Залишається ризик зменшення споживчого попиту через виїзд населення, загроза демографічної кризи та загострення структурних проблем на ринку праці.
  • НБУ підвищив нормативи обовʼязкового резервування за поточними рахунками в гривні та іноземній валюті на п’ять відсоткових пунктів. Водночас регулятор дасть змогу банкам покривати до 50% від загального обсягу обовʼязкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП. Перелік відповідних цінних паперів, що включатимуться у покриття обовʼязкових резервів, визначатиметься окремим рішенням НБУ на основі пропозицій Мінфіну. Банки почнуть формувати обовʼязкові резерви в новому обсязі з урахуванням можливості їх часткового покриття ОВДП з 11 січня 2023 року. «Такий механізм стимулюватиме банки до розширення портфеля внутрішніх ОВДП, що зменшить ризик повернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету в наступному році», – сказав Пишний.

Контекст

Підвищення облікової ставки до 25%, про яке регулятор оголосив 2 червня, стало одним із найбільш різких в історії.

На початку березня НБУ вирішив зафіксувати ставку на довоєнному рівні в 10%. Тоді Нацбанк прагнув зберегти стабільність у фінансовому секторі переважно ручними методами: заморозивши курс, заборонивши суттєву частину операцій з валютою та намагаючись компенсувати попит на валюту продажем резервів. 

Вже у травні ця логіка остаточно перестала працювати. НБУ довелося продати на міжбанку $3,4 млрд, тоді як у березні–травні інтервенції були близькими до $2 млрд щомісяця, сказав на брифінгу голова Нацбанку Кирило Шевченко. Змінилися й умови в економіці. Бізнес відновлюється від першого воєнного шоку та повертається до економічної логіки прийняття рішень, додав Шевченко.

У вересні Національний банк удруге поспіль зберіг облікову ставку на рівні 25% річних, вважаючи такий рівень достатнім для утримання курсу гривні та інфляції. Інфляція у серпні становила 23%. У жовтні НБУ втретє лишив ставку на рівні 25%, інфляція у вересні склала 24,6%, НБУ очікував її прискорення і в жовтні. 

За базовим сценарієм НБУ, облікова ставка збережеться на такому рівні щонайменше до другого кварталу 2024 року.

Цього року інфляція сягне близько 30%, прогнозує НБУ. Прогноз Нацбанку з інфляції на кінець 2023-го – 20,8%, на кінець 2024-го – нижче 10%.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні