Голова НБУ Андрій Пишний розповів Forbes про вплив російських обстрілів на економіку, перемовини з МВФ, проблеми банків, національзацію «Альфи» та про зміни в Нацбанку. Перше інтервʼю.
Про ймовірне призначення головою НБУ Андрія Пишного, 48, стало відомо в перші ж години після відставки його попередника Кирила Шевченка. До цього Пишний працював у групі з санкцій, яку співочолює голова Офісу президента Андрій Єрмак, раніше був СЕО державного Ощадбанку та багаторічним соратником експремʼєра Арсенія Яценюка.
Одним із перших його рішень на посаді були точкові, але суттєві кадрові зміни. По-перше, заступником Пишного, що відповідає за банківський нагляд, став ексменеджер «Ощаду», Мінфіну та Офісу президента за Єрмака Дмитро Олійник. По-друге, Катерина Рожкова, що працює в НБУ ще з часів ексголови Валерії Гонтаревої, очолила напрям фінстабільності. Через конфлікт з ексголовою НБУ Кирилом Шевченком вона два роки керувала другоплановою адміністративною вертикаллю.
Пишний – шостий голова Нацбанку за останні вісім років та третій – за каденції президента Володимира Зеленського. Шевченко, який паралельно з каденцією Пишного в «Ощаді» працював у іншому державному Укргазбанку, зараз знаходиться в розшуку.
Чи хвилює цей факт нового очільника однієї з головних економічних держструктур? Він стверджує, що поки не надто.
Інтервʼю Пишного Forbes відбулося наступного дня після масованого ракетного обстрілу України 23 листопада. Він одразу ж детально розповів про ідею з мережею з 1000 банківських відділень, що працюватимуть навіть у блекаут, Starlink для банків та розширення доступу до готівки. Окремі теми – стосунки НБУ з Мінфіном, які за часів Шевченка можна було назвати досить напруженими, та перемовини з МВФ про нову програму, яка, щоправда, поки що не передбачає фінансування.
«Може здатися дивним, але я вважаю, що фактор незламності українців, назвімо це так, є елементом, який потрібно враховувати під час прогнозування», – каже Пишний.
Які питання є першочерговими в нового очільника Нацбанку?
Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю Андрія Пишного.
«Вплив обстрілів може бути значно потужнішим, ніж ми прогнозували»
Як російські обстріли вплинули на економічну активність?
У базовому сценарії макропрогнозу ми враховували ризик, що внаслідок активізації обстрілів можуть бути недоступні до 40% генеруючих потужностей. Водночас ми припускали, що доступ до енергопостачання вдасться доволі швидко відновлювати.
Зміна ситуації після обстрілів 23 листопада була досить драматичною. Враховуючи ризики подальших ударів, вплив може виявитися значно потужнішим, ніж ми закладали в прогнозі. В січні ми опублікуємо оновлені цифри макропрогнозу з урахуванням цих чинників. Однак будемо розглядати оцінки впливу блекаутів на українську економіку вже наступного тижня на засіданні КМП.
МВФ оприлюднив прогноз зростання ВВП наступного року – 1%, тоді як НБУ виходить зі зростання у 4%. Враховуючи, що під час дискусій про моніторингову програму ви обговорювали й макрорамку на 2023-й, чи значить це, що НБУ буде наближати свій прогноз до показника, заявленого Фондом?
Прогнози в теперішніх умовах – цікава матерія. Вони залежать від балансу оптимізму й песимізму в припущеннях. У нашому випадку ймовірність реалізації припущень перевищує 50%.
Завдання прогнозу МВФ – розробити на його основі параметри нової програми з Україною. Від неї залежатимуть і наші заходи для збереження стійкості фінансової системи, і обсяги фінансування від міжнародних партнерів. Тому в цьому випадку консервативніший прогноз є цілком доцільним.
Припущення, з якими ми виходили на спілкування з місією МВФ, багато в чому знаходять підтвердження з боку Фонду. Водночас порушення енергетичної інфраструктури вже перевищують наші жовтневі оцінки, тому ми з високою ймовірністю будемо погіршувати прогнози економічної активності. Немає мети наближати прогноз – є мета скласти композицію факторів, відчути розвиток подій і завчасно відреагувати.
Голова НБУ Андрій Пишний Фото надано пресслужбою
Чи бачите ви додаткові проінфляційні фактори? Підвищений попит на пальне? Дефіцит певних товарів через скорочення виробництва? Щось інше?
Станом на сьогодні ми не бачимо потреби коригування прогнозу інфляції.
Обстріли мають різноспрямовані ефекти на ціни. З одного боку, зростають витрати бізнесу, пов’язані з необхідністю безперебійного енергозабезпечення. І це тисне на ціни. З іншого боку, попит на товари не першої необхідності знижується, а отже, зростання цін на них уповільнюється. Ймовірно, перший чинник домінуватиме. Водночас у листопаді дещо повільніше зростали ціни на продовольчі товари порівняно з нашими жовтневими оцінками.
«Перегляд моніторингової програми МВФ повинен відбутися наприкінці лютого»
Чи вплинули події останнього місяця на перемовини з МВФ та готовність з його боку надати прийнятні Україні умови співпраці?
Ні. Я не маю жодної інформації про намір МВФ відійти від угоди, досягнутої на рівні персоналу, щодо моніторингової програми.
Це мій перший досвід спілкування в такому форматі, і я був вражений тим, що окрім професіоналізму побачив неймовірний рівень емпатії з боку колег із МВФ. Ми працювали не за протоколом, у вихідні та до глибокої ночі, поєднуючи людей на різних континентах, і працювали стільки, скільки потрібно, аби знайти рішення. До речі, в процесі ми суттєво зблизили позиції команд Мінфіну та Нацбанку. Цьому багато в чому сприяла модерація керівника місії МВФ Гевіна Грея.
Наразі йдеться про моніторингову програму за участі ради керуючих МВФ. Якщо не помиляюсь, Україна – перша країна, з якою МВФ відпрацьовує такий формат.
Поточна моніторингова програма містить стратегічну заяву української сторони – навіть попри повномасштабну війну ми готові реалізувати важливі для країни реформи і вибудовувати довгострокову перспективу. Зокрема, ми домовилися оновити бачення розвитку фінансового сектора з урахуванням реалій воєнного часу.
Коли ви очікуєте перегляд моніторингової програми та коли реалістично отримати EFF?
Угоду ще має затвердити Рада директорів МВФ, ми сподіваємося на рішення в другій декаді грудня. Перегляд програми має відбутися наприкінці лютого. Його успішне завершення відкриє нам двері до програми розширеного фінансування.
Ми починали перемовини з того, що моніторингова програма передбачатиме два перегляди. Відповідно, йшлося про перспективу програми з фінансуванням лише наприкінці другого кварталу 2023 року. Нам вдалося узгодили позиції про горизонт у чотири місяці з одним переглядом. На мою думку, це свідчення того, що МВФ побачив аргументи, та готовності діяти з боку української сторони.
Які зобовʼязання має виконати Україна, щоб отримати позитивне рішення від МВФ у лютому?
Це делікатний момент, я не хотів би оголошувати його до моменту, поки ми остаточно не вийдемо на затверджений формат. У секторі відповідальності НБУ загалом це відомі усім блоки: корпоративне управління в держпідприємствах та банках, проведення оцінки якості активів банків та стрес-тестування, розробка концепції того, як ми зрештою з кожним банком виходимо на плани докапіталізації, підтримка інституційно сильного та незалежного НБУ
Чи обговорювався вже можливий обсяг програми розширеного фінансування МВФ? Ваш попередник Кирило Шевченко говорив про $20 млрд.
Я не вважаю коректним на цьому етапі озвучувати цифру. Звісно, я маю свою версію та аргументи на її користь, але нехай це стане темою нашої наступної розмови – в лютому наступного року. Хоча те, що ви сказали, мені подобається. Але те, яким буде остаточний варіант, залежить від багатьох факторів. У тому числі як ми відпрацюємо ці місяці.
У центрі - віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс та голова НБУ Андрій Пишний Фото пресслужба НБУ
Чи є у нас розуміння інших джерел покриття бюджетного дефіциту у $38 млрд окрім €18 млрд, які анонсувала Єврокомісія? Чи йдеться про співставну суму від США?
Окрім €18 млрд від ЄС є вже анонсовані $9,9 млрд від США на перші девʼять місяців наступного року. Інші міжнародні партнери, зокрема Канада, Велика Британія та Японія, теж долучаться.
Загалом, узгодження міжнародної фінансової підтримки наразі відбувається в рамках так званого «фінансового Рамштайну». МВФ у цьому процесі грає важливу роль модератора, верифікатора наших макропрогнозів і фінансових потреб.
«Фіксований курс ще повинен відігравати певний час свою роль»
Яка позиція МВФ щодо фіксованого курсу? Чи доведеться відмовлятися від цієї політики наступного року, щоб отримати програму розширеного фінансування?
Фіксований курс – це теж відхід від ринкових принципів, але з іншого боку – вимушена річ. Плаваючий курс та інфляційне таргетування – те, до чого НБУ важко йшов, – це базові речі, які я підтримую. Але фіксований курс дав змогу вгамувати ситуацію, взяти її під контроль і забезпечити якір для населення та бізнесу в умовах ідеального шторму.
Спільна позиція ключового персоналу НБУ – фіксований курс ще має відігравати певний час свою роль. І я її підтримую.
Наразі ми не бачимо підстав для перепривʼязки курсу, однак і повернення до плавання вважаємо передчасним. Це не означає, що поточна прив’язка – це назавжди. Рано чи пізно ми повернемося і до плаваючого курсу, і до інфляційного таргетування, але тоді, коли це буде дійсно доречно.
Це є предметом дискусії з МВФ?
Ні, ми це заявили як позицію, обґрунтували її. Принципових розбіжностей немає.
Чи фігурували в перемовинах із МВФ сценарії, коли НБУ все ж фінансує держбюджет, враховуючи, що є ризики принаймні несвоєчасного надходження допомоги?
2022 рік передбачає, що ми обмежуємося в емісії 400 млрд грн. Використано вже 370 млрд грн. Мінфін і уряд не мають наміру перевищувати наші емісійні можливості. Це та сума, яка дозволяє забезпечувати контрольовані процеси з точки зору абсорбації та управління цією ліквідністю. І, відповідно, забезпечувати параметри цінової стабільності.
Є домовленість, що бюджетний дефіцит наступного року фінансуватиметься неемісійним шляхом. Це всі підтвердили.
Для цього нам необхідно зробити кілька речей. По-перше, забезпечити 100% ролловер всіх зобовʼязань, за якими мають відбуватися виплати у межах цього та наступного років. Це передбачає злагоджену та консолідовану взаємодію між Мінфіном та НБУ.
Ми багато часу витратили на дискусії навколо рішень, які повинні ухвалити НБУ та Мінфін, аби дати сигнал ринку. Я вважаю, що через абсолютно незрозумілу для мене конфронтацію був дещо втрачений час та, як наслідок, знизилась ефективність монетарного імпульсу від цілком обґрунтованого зростання облікової ставки до 25%. Тобто дієвість трансмісійного механізму монетарної політики була меншою.
Скільки Мінфін може залучити наступного року на внутрішньому борговому ринку? Та чи є діалог із системними банками стосовно купівлі ОВДП?
У нас є план дій, щоб внутрішній борговий ринок запрацював.
Ми розглядаємо опцію, повʼязану з обовʼязковими резервами. Це може стати стимулом зацікавленості банків у фінансуванні через ОВДП. МВФ чітко заявив – Україна повинна максимально використати всі можливі внутрішні джерела.
Ми бачимо рівень ліквідності, бізнес-моделі та стратегії банків. До чогось ставимось із розумінням, але до деяких стратегій є питання. Наприклад, коли депозитні сертифікати певними банками розглядаються як інструменти строкового розміщення ресурсів. Це своєрідна мімікрія.
Андрій Пишний та правління НБУ Фото пресслужба НБУ
Чи підтримує МВФ ідею з ОВДП і обовʼязковими резервами банків?
У межах домовленостей, які ми досягли на рівні персоналу, ця опція нам доступна.
Ситуація, в якій ми опинилися, не має аналогів. Я розумію, що ОВДП в обовʼязкових резервах – це відхід від тих позицій, на яких стояв НБУ раніше. Але ринкові відносини під час війни, скажімо так, отримали свою специфіку. Наприклад, банки, особливо державні, мають колосальний притік ліквідності, практично не займаючись маркетингом. Це робить їх до певної міри «ледачими».
Депсертифікати не мають розглядатися як основа побудови бізнес-стратегії. Якщо до війни структура депозитного портфелю банків у розрізі строкових вкладів і до запитання відрізнялась на 20% на користь вкладів до запитання, то зараз ми бачимо суттєве структурне зрушення – депозити до запитання перевищують строкові вдвічі.
Ваша комунікація з Мінфіном – хто до кого зараз більше дослухається? Чи погодили ви позиції стосовно боргового ринку?
Давайте я вам розповім про свій перший робочий день, і, думаю, ви зрозумієте, як вибудувється не лише комунікація з Мінфіном, а й побудована система моїх пріоритетів.
Після голосування в парламенті я в першу чергу зробив три речі: підписав лист-запевнення на адресу МВФ, адже саме в той день Рада директорів розглядала питання про виділення Україні екстреного фінансування в розмірі $1,3 млрд, провів розмову з керівником європейського департаменту Альфредом Камером та керівником місії МВФ в Україні Гевіном Греєм і вже проти ночі запросив на зустріч Сергія Марченка. Він приїхав, і ми проговорили до першої ночі.
Мені було важливо, щоб Сергій і його команда почули: моя позиція – не будувати стіни, а налагодити відносини і взаємодію, побудовану на взаємній повазі.
У НБУ є мандат, який передбачає забезпечення цінової та фінансової стабільності. У Мінфіна – фінансування бюджету перемоги. Спільний мандат, який нам обом визначила війна, – вийти з консолідованою позицією до міжнародних партнерів, від взаємодії з якими залежить левова частка фінансування бюджетного дефіциту наступного року.
Вважаю, НБУ не може знаходитися у вакуумі. Посилення незалежності НБУ – це моя ціль. Але це ще й ресурс, який дозволяє з великим рівнем довіри вести перемовини з МВФ та іншими міжнародними партнерами.
Коли міністр фінансів заявляє, що має намір профінансувати дефіцит держбюджету 2023 року за рахунок неемісійних джерел, я всіляко його підтримую, адже це повністю відповідає баченню НБУ. Якщо для досягнення цієї мети з боку НБУ необхідно критично осмислити операційний дизайн та деякі підходи до проведення монетарної політики, ми це зробимо. Але у відповідності до мандату зі збереження цінової та фінансової стабільності.
«Міжнародні банки повинні реалізувати заяви та вийти з російського ринку»
Коли саме почнеться оцінка якості активів та стрес-тестування банків?
Оцінка якості активів може відбутися, коли ми отримаємо більш стабільну ситуацію з точки зору макроумов. Прагнемо завершити її, включаючи розробку планів по відновленню капіталу банків, до кінця 2023 року.
Стрес-тестування відбуватиметься після оцінки якості активів за базовим сценарієм. Результати дозволять банкам визначити необхідний рівень та джерела докапіталізації. Якщо це знадобиться. Відновлення капіталу може відбутися і без додаткового внесення капіталу. Дозволимо собі побути оптимістами.
Чи правильно ми розуміємо, що до цього моменту НБУ не буде повертати вимоги до банків щодо нормативу достатності капіталу?
Так. Але ми закликаємо банки до максимально обʼєктивної оцінки якості активів. Зараз бачимо різний підхід до одних і тих самих ситуацій і навіть одних і тих самих клієнтів.
Державний Укрексімбанк одним із перших визнав порушення нормативу достатності капіталу. Чи впливає це на його функціонування банку?
Готуємось до предметної розмови з Укрексімбанком. Розуміємо, з чим повʼязана така картина, і хочемо почути, який саме план дій банк має. Прямого впливу в сенсі стійкості та ліквідності поки що не бачимо.
Денис Шмигаль, Андрій Пишний, Володимир Зеленський та Андрій Єрмак
Які групи банків найбільше потребуватимуть докапіталізації?
Наслідки війни відчули всі. Насамперед ті банки, чия бізнес-модель була недостатньо стійкою та життєздатною. Обсяг відрахувань у резерви вже збільшився у 14 разів і можу сказати, що зростатиме далі.
Більшість системно важливих банків не викликають занепокоєння. Найбільш стійка ситуація в секторі держбанків. А також у банків з іноземним капіталом, які зайняли вичікувальну позицію. Вона, по суті, передбачає вихід із ризикових активів, результатом чого є максимальні залишки коштів у депсертифікатах. Це вже є предметом окремої розмови з частиною ринку з іноземним капіталом. Більше того – я вже мав розмови з Європейською комісією, комунікував із керівництвом окремих банків та планую діалог із штаб-квартирами материнських банків.
Ми підтримуємо й поважаємо стандарти корпоративного управління і не збираємось диктувати приватним власникам, як їм потрібно працювати. Але ми б хотіли почути, яку вони мають стратегію в цій війні. Чи передбачає вона те лідерство, в тому числі моральне, на яке банки з іноземним капіталом обґрунтовано претендували в мирний час. Ми вже зараз маємо поступово будувати плани на майбутнє і розробляти стратегії кредитування та підтримки портфеля.
Українські підприємці продемонстрували фантастичну адаптивність до військових умов. Міжнародні банки повинні тепер вийти зі стратегії вичікування й захисту до стратегії пошуку свого місця в умовах військової економіки.
А також нарешті реалізувати рішучі заяви та вийти із зануреного по лікті в кров українців російського ринку, дотичність до якого таких поважних європейських компаній – отруйна.
«Надто багато уваги історіям про мільярд для «Альфи», якого ніхто не бачив»
Ймовірна націоналізація Альфа-Банку сприймається ринком уже як доконаний факт. Для вас також?
НБУ ретельно моніторить платоспроможність та стан ліквідності всіх банків. Наше завдання, щоб системно важливий «Альфа-Банк» функціонував безперебійно та стабільно, не залежно від складу акціонерів.
«Альфа» втратила понад 20 млрд грн коштів корпоративних клієнтів та час від часу загалом стикається з відтоками коштів. Чи значить це, що банк поступово наближається до втрати платоспроможності в сенсі ліквідності?
Ми моніторимо ситуацію. Якщо будуть підстави, ви про це дізнаєтеся.
Ще в травні акціонери Альфа-Банку заявили, що планують докапіталізувати банк на $1 млрд. Якщо підсумувати, які з того часу були з цього приводу контакти між НБУ та власниками «Альфи»?
Комунікація на рівні обміну листами дійсно відбувалася, але процедура докапіталізації є чітко формалізованою. Вона передбачає не листи чи комунікацію у пресі, а подання релевантного пакету документів. Цього так і не було зроблено.
Власники Альфа-Банку Михайло Фрідман та Пьотр Авен Фото Getty Images
Чи влаштував би НБУ варіант, при якому підсанкційні російські акціонери «Альфи» дійсно докапіталізовують банк на $1 млрд?
У випадку надходження відповідного пакету документів НБУ здійснюватиме його оцінку в передбачених законодавством рамках.
Ми якось надто багато уваги приділяємо історіям про мільярд, якого ніхто не бачив. Давайте згадаємо, що підтримка капіталу – це обов’язок акціонера, уважно прочитаємо закон, виконаємо нормативні приписи і припинимо «лякати» НБУ мільярдом.
Чи готується Нацбанк до можливих позовів з боку Фрідмана, Авена та інших власників «Альфи» в міжнародних судах у разі націоналізації банку?
Обговорення гіпотетичного оскарження націоналізації за відсутності відповідного рішення є передчасним.
«Не маю часу на рефлексії за мотивами справи Шевченка»
Держбанки завжди знаходяться під підвищеною увагою, у тому числі правоохоронців. Ви очолювали «Ощад». У цей період можна знайти контраверсійні рішення керівництва банку. Один із найяскравіших прикладів – реструктуризація боргів перед банком компаній Віктора Поліщука. Ще до вашого призначення слідчі органи активізувалися у справі ексголови НБУ Кирила Шевченка за мотивами одного з епізодів під час його роботи в Укргазбанку. Як вам працюється на чолі НБУ, маючи цю історію перед очима?
Я наразі не відчуваю жодного тиску – ні морального, ні етичного, ні психологічного, ні політичного. Протягом всієї кар’єри моя діяльність повністю відповідала вимогам законодавства України.
Я не збагну, в чому контроверсійність реструктуризації, про яку ви згадали. До слова, рішення щодо реструктуризації цього та й решти крупних проблемних активів, які мені залишили в спадок попередники, правління «Ощаду» за мого керівництва свідомо здійснювало, використовуючи прозору й контрольовану процедуру фінансової реструктуризації згідно з відповідним законом.
Згаданий вами актив дуже непростий і має відчутний вплив на банк. До слова, він був у портфелі «Ощаду» задовго до мого приходу, і його реструктуризація пройшла багато фільтрів, у тому числі незалежну наглядову раду. Окрім цього, реструктуризація була верифікована робочою групою, створеною при раді фінансової стабільності за участі НБУ, Мінфіну та представників усіх правоохоронних органів, які є в Україні.
Запевняю, якби не ваше запитання, навіть не згадав би справи Украгазбанку – перед моїми очима немає історії мого попередника. Я сфокусований на тому, щоб запрацювала трансмісія, щоб ми отримали угоду з МВФ і дійшли до фінансування, а банківська система пройшла черговий блекаут «на м’яких лапах» і ще 297 першочергових завдань. Тож я не маю часу на рефлексії за мотивами справи Кирила.
Ви маєте підстави для проведення внутрішнього аудиту в НБУ після відставки Шевченка?
Внутрішній аудит в НБУ – це безперервний процес, саме зараз тривають декілька планових треків. Звісно, я ознайомився з найбільш важливими висновками аудиту і його рекомендаціями. З того, що я побачив, – у НБУ працює сильна команда внутрішнього аудиту та система фінансового контролінгу. Вони діють незалежно від того, хто займає посаду голови, і дають якісний матеріал для управлінських рішень. Наразі не бачу підстав для проведення окремого аудиту.
Вважається, що за Шевченка система прийняття рішень стала більш вертикальною та заточеною під голову НБУ. Чи відповідає це тому, що ви побачили, прийшовши у Нацбанк?
Не хочу коментувати дії попередніх керівників: ані Шевченка, ані Смолія, ані Гонтаревої.
Я мушу працювати не з моїми враженням, а з результатами, які мені залишили кожен із них, і робити так, як вважатиму за потрібне, якщо бачу необхідність змін. Таку необхідність я бачу. Окремі рішення ухвалені вже, якісь будуть ухвалені згодом.
Скажу про те, що дійсно важливо: я вважаю, що абсолютна більшість персоналу Національного банку – це дуже потужна і професійна команда, і це сильна сторона НБУ. Буду прагнути, щоб колегіальний принцип обговорення рішень і формування позиції не розмивав розуміння відповідальності кожного члена команди. Колегіальність – це не камуфляж, це потужна зброя. Як цього досягнути і як цим скористатися для підвищення ефективності – залежить від лідерства.
Я бачу деякий простір для того, щоб дати в цьому сенсі імпульс НБУ і маю намір окрім іншого попрацювати над корпоративною культурою. Важливо, щоб наші співробітники заговорили – зі мною, один з одним, з ринком. Щоб вони відчули: те, що вони думають, є дуже цінною інформацією і важливим компонентом рішень, які ухвалює правління НБУ. Щоб вони усвідомили це, а разом із цим і ціну помилки.
НБУ наділений в силу конституційного статусу, незалежності та особливої ролі колосальною владою, яка має кореспондуватись з усвідомленням такої ж колосальної відповідальності і приносити країні користь. Бо ніхто не має відповідей на усі запитання, які ставить перед нами ця війна та ця неймовірна криза. А у нас попереду дуже непрості часи і дуже непрості рішення.
Ексголова НБУ Кирило Шевченко та заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма
У серпні 2019-го ваша нинішня перша заступниця Катерина Рожкова суттєво долучилася до «бану» Наглядової ради «Ощаду», що фактично заблокувало ваше переобрання СЕО банку. Чи був у вас із нею особистий конфлікт із цього приводу тоді?
Напруга, звісно, була. Вважав тоді і залишаюся при своій думці тепер, що рішення було ухвалене необґрунтовано. Власне, судові інстанції розставили усі крапки над «і». І досить про це.
Життя буремне і мінливе, тож варто вміти йти вперед. А далі? Взаємодією з Катериною Рожковою цілком задоволений: професійно й відповідально. Композиція правління склалась. Ефективність буде найкращим критерієм.
Ви – третій голова НБУ за три роки президентства Володимира Зеленського або – шостий за останні вісім років. Чому, на вашу думку, жоден очільник Нацбанку після реформ 2014–2015 років не зміг пройти повноцінну каденцію у сім років? Чи вважаєте це ризиком для своїх планів у НБУ?
Згоден, статистика не дуже, а якщо згадати, що навіть Віктор Ющенко два тижні не дотягнув до повноцінної каденції – зовсім сумно має стати. Але давайте я краще сконцентруюсь не на підрахунках, хто скільки пробув на посаді та як на кого тиснули, а на тому, що я на цій посаді маю зробити. А як далі складеться – час і життя покажуть.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
