Чи на часі повернення гнучкого курсу, від якого НБУ тимчасово відмовився після 24 лютого? Forbes запитав про це у ключових decision-мейкерів у економічному крилі влади. Представники Нацбанку, Мінекономіки, Мінфіну та комітету ВР з економіки вважають, що повертатися до вільного курсоутворення поки зарано.
Ще у серпні група з восьми економістів, що представляють топуніверситети у Європі та США, підготували серію рекомендацій українському уряду про те, яку економічну політику варто проводити в умовах війни. Однією з ключових позицій вже тоді була відмова від фіксованого курсу долару. Цієї політики НБУ притримується з 24 лютого.
21 листопада один з авторів серпневого документу, професор Університету Каліфорнії-Берклі Юрій Городніченко опублікував окрему статтю, у якій закликав Нацбанк повернутися до гнучкого курсоутворення. «Через природу фіксованого обмінного курсу з плином часу накопичуються потенційні викривлення цін та дисбаланси», – написав він у матеріалі на «Вокс Україна».
Для бізнесу це чутливе питання, оскільки створює передумови для існування кількох паралельних курсів (офіційний фіксований, банківський за платежами карткою та курс обмінників). Втім члени Європейської бізнес асоціації (ЄБА) поки не акцентували уваги на цій проблемі, розповідає виконавча директорка ЄБА Ганна Деревʼянко.
Городніченко пропонує НБУ обмежити добові коливання курсу вузьким діапазоном, наприклад, 0,1% на день. Що про це думає регулятор? Фіксований курс ще повинен відігравати певний час свою роль, сказав у коментарі Forbes голова Нацбанку Андрій Пишний.
Андрій Пишний, голова НБУ Фото Western NIS Enterprise Fund
Forbes поставив аналогічне питання керівникам інших ключових центрів прийняття економічних рішень – Міністерства економіки, Мінфіну та економічного комітету Верховної Ради. Чи варто найближчим часом очікувати повернення ринкового курсоутворення?
«Головне, щоб було стабільно», – Денис Кудін, перший заступник міністра економіки
Чи є поняття гнучкого та вільного ціноутворення співставними з ситуацією повномасштабної війни? Очевидно, ні.
В умовах ринкового ціноутворення, враховуючи всю нестабільність, неможливо дати бізнесу прогнозованість курсу, що є запорукою фінансової стабільності. Тому Мінекономіки загалом поділяє підхід, який наразі використовує НБУ.
Наперед визначити сценарій, при якому можна повернутися до гнучкого курсоутворення – складно. Я не думаю, що у цьому сенсі буде певний єдиний тригер. Скоріше йдеться про сукупність факторів, коли ми відчуємо момент, який дозволить НБУ повернутися до звичного режиму.
Думаю, Нацбанк зробить це при першій же можливості. Тому що фіксований курс має і зворотну сторону – це фактичне існування двох курсів одночасно. Тобто є й негативний ефект. Але іншого рецепту, як тримати фінансову стабільність, немає.
Ми як Міністерство економіки зараз не бачимо суттєвих передумов для значного перегляду курсу. Ситуація складна, але прогнозована. Зараз немає такий подій, до яких ми не були б готові. Я думаю, усі підприємці розуміють, що опалювальний сезон буде дуже складним. Тож суттєвого коригування поведінки бізнесу не буде. Поняття «добре» чи «погано» є відносними. Головне, щоб було стабільно. Якщо немає паніки, можна спокійно і виважено долати наслідки від подій, з якими ми стикаємося.
«Зима – період найбільшого навантаження на курс», – Дмитро Наталуха, голова економічного комітету ВРУ («Слуга народу»)
Рішення НБУ на початку війни були досить правильними та швидкими, це дозволило втримати ситуацію в умовах, які здавалися катастрофічними. Та рано чи пізно від фіксованого курсу доведеться відмовитись. Питання – коли? Ще у квітні наш комітет почав отримувати скарги від експортерів на складність роботи за такого курсу долара. Потрібно зауважити, що в наших умовах курс залежить не просто від очікувань, а насамперед від воєнної та гуманітарної ситуації, тож відмова від фіксації курсу має відбутися саме тоді, коли це не викличе шоку.
Історично зима – період найбільшого навантаження на курс та час швидших темпів інфляції. Якщо раніше цей тренд залежав від сезонних тенденцій зовнішньої торгівлі, то зараз існує додаткове навантаження через складну гуманітарну ситуацію. Ми багато імпортуємо критичних товарів, попит на цілу низку продукції в Україні істотно збільшився. Тому я боюся, що відмова від фіксованого курсу саме в цей проміжок часу матиме негативні наслідки.
Після чергової серії атак на об’єкти критичної інфраструктури ми матимемо шалений попит на валюту та сплеск інфляції. Тому я би зачекав із цим кілька місяців, адже не факт що cost-benefit від такого рішення буде адекватним для суспільства і держави. Весна або початок літа – це найбільш прийнятний період через набагато меншу ділову активність. Це дозволить громадянам поступово призвичаїтися до курсу, а експортерам – закласти фундамент для роботи восени.
Яким би не було рішення, Нацбанк повинен до цього створити кілька ключових умов. По-перше, мати достатній інструментарій для гасіння паніки. Це стосується як валютних інтервенцій, так і інших засобів коригування курсу. По-друге, в НБУ має бути політична воля для повернення фіксованого курсу на випадок істотної кризи.
Дмитро Наталуха, голова економічного комітету ВРУ
Фіксований обмінний курс – «острівець стабільності», – пресслужба Міністерства фінансів
Фіксований обмінний курс є фактично «острівцем стабільності» для суспільства та бізнесу, або так званим «ціновим якорем». Його стабільність забезпечує утримання під контролем очікування домогосподарств та бізнесу, і, як результат, підтримує макрофінансову стабільність в країні.
Окрім зовнішньої агресії, слід враховувати і вплив на економічну та фінансову систему країни жорстких умов на зовнішніх фінансових ринках, що склалися внаслідок підвищення ключових процентних ставок центральними банками провідних країн світу. Це призвело не тільки до суттєвого укріплення долара щодо інших валют, а й до зростання загального рівня процентних ставок та, відповідно, до погіршення глобальних фінансових умов, перш за все для країн з економікою, що розвивається.
Щодо режиму плаваючого обмінного курсу слід також пам’ятати, що він передбачає наявність збалансованого валютного ринку. Сьогодні вітчизняна фінансова система та економіка в значній мірі залежать від міжнародної фінансової допомоги, без якої збалансувати валютний ринок було б неможливим.
Отже, за комплексу умов, які склалися наразі в Україні, питання передбачуваності курсу дає можливість забезпечити оптимальний розподіл обмежених ресурсів з урахуванням інтересів бізнесу, держави та суспільства в цілому.
Водночас є усвідомлення і всіх недоліків фіксованого курсу. Позиція НБУ як незалежного регулятора валютного ринку є публічною та добре відомою – у міру налагодження економічних процесів ми очікуємо повернення до традиційних засад режиму інфляційного тарґетування, які передбачають також і режим плаваючого обмінного курсу. Мінфін, зі свого боку, робитиме все можливе для підтримки макрофінансової стабільності.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
