Із середини 2020 року влада КНР почала активний тиск на технологічні компанії країни – під ударом опинились гіганти зі сфер онлайн-навчання, доставки, соціальні мережі та ігрові бізнеси. У липні відбулося найбільше з 2008 року місячне падіння акцій китайських технологічних гігантів. Індекс Nasdaq Golden Dragon China, який відстежує акції 98 китайських компаній, що котируються у США, впав на 22%. Що відбувається у країні
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Економічні репресії почалися після липневого IPO на Нью-Йоркській фондовій біржі сервісу замовлення поїздок Didi, пише Financial Times. Компанія залучила $4,4 млрд, чим викликала невдоволення Пекіну. Там задумуються над тим, щоб заборонити компаніям із великою базою персональних данних розміщуватись на біржах у США. На фоні цього капіталізація Didi впала з $70 до $40 млрд за перший місяць торгів.
Це не єдиний бізнес, що постраждав від політичного та регуляторного тиску. Девʼять із десяти компаній, які найшвидше втрачали капіталізацію у липні, – китайські. Найгіршою інвестицією місяця став Tencent. Він втратив $170 млрд ринкової вартості. На другому місці за втратами ($104 млрд) – Alibaba, на третьому ($88 млрд) – сервіс доставки їжі Meituan. Загалом удар по китайських компаніях сягнув $1 трлн, підрахували у Bloomberg.
Всередині країни цензурують невтішні новини. Влада Китаю заявила, що буде переслідувати платформи за публікацію коментарів іноземних ЗМІ, які викладають спотворені пости про китайську економіку. Публікації, які «зловмисно паплюжать» фінансові ринки Китаю і помилково інтерпретують внутрішню політику й економічні дані, будуть видаляти. Які ж саме ринки та компанії переживають складні часи?
Сервіси онлайн-освіти
У липні регулятори атакували галузь приватної освіти. Влада заборонила комерційним організаціям викладати шкільні предмети. Це пояснили тим, що приватне навчання підриває природу освіти як суспільного блага. За день освітні компанії TAL Education, Gaotu Techedu і New Oriental Education втратили понад половину вартості, а за рік подешевшали на 90%, за даними CNBC.
New Oriental Education готується до звільнення частини викладачів і змінює бізнес-модель – навчатиме доросле населення. Після того як банківський холдинг Morgan Stanley підвищив рейтинг акцій компанії, вони відновилися на 11%.
Як відреагував ринок? Приватні репетитори пішли в тінь і збільшили вартість послуг. Учитель пекінської школи Джек Ван розповів Bloomberg, що бере 500 юанів ($80) за заняття на дому. За місяць заробляє близько 7000 юанів ($1100) – стільки ж йому платять у школі. З учнями спілкується за допомогою псевдонімів, плату отримує на обліковий запис друга в месенджері WeChat, щоб уникнути уваги влади.
Сервіси з доставки їжі
На початку серпня 2021-го The Wall Street Journal писав, що китайський регулятор оштрафує службу доставки їжі Meituan на $1 млрд. Компанія з капіталізацією $170 млрд стала новою жертвою влади. Це третя за розміром після Tencent і Alibaba публічна компанія Китаю.
Регулятори випустили нові рекомендації щодо умов праці кур’єрів. Найжорсткіше – переналаштували алгоритми свого програмного забезпечення так, щоб збільшити час доставки їжі клієнтам. Це дасть кур’єрам більше часу на завершення доставки і зробить їхню працю менш важкою, стверджують регулятори. І паралельно збільшить собівартість замовлення. Meituan, у якого 3 млн кур’єрів, втратив $30 млрд ринкової капіталізації після того, як акції компанії обвалилися на 15% на біржі у Гонконзі.
Змінити умови праці зажадали й від інших техногігантів. Верховний суд Китаю засудив трудову культуру «996»: з 9:00 ранку до 9:00 вечора шість днів на тиждень. «Понаднормова робота у деяких галузях привертає загальну увагу», – написав Верховний народний суд у своїй заяві, направленій Міністерству кадрів і соціального забезпечення. Таку практику часто використовують технологічні компанії, стартапи та інші приватні підприємства, пише CNN Business.
Ігрові компанії
У регулюванні ігрових компаній влада пішла ще далі. Ігровим онлайн-платформам заборонили надавати послуги дітям поза відведеним часом. Вони зобов’язані перевіряти вік користувачів, вимагаючи при реєстрації реальні імена й номери їхніх телефонів. Обмеження ввели після статті державного інформагентства «Сіньхуа», в якій журналісти назвали комп’ютерні ігри «опіумом для розуму».
Неповнолітнім дозволили грати у відеоігри лише по п’ятницях, суботах і неділях з 20:00 до 21:00 за місцевим часом. Акції компаній відреагували миттєво: Tencent впали на 3%, її суперника NetEase – на 2,9% у день публікації нових правил.
Менш жорсткі обмеження діяли ще з 2019-го – неповнолітні могли грати по 90 хвилин на день. Тому нові правила не сильно вплинули на ігрову індустрію Китаю, пише CNBC. Неповнолітніх геймерів у країні – понад 110 млн. Вони приносять ігровим компаніям близько 5% виторгу, за даними американського інвестиційного банку Jefferies. Акції Tencent до кінця дня після запровадження обмежень виросли на $34 – до $481.
Скільки піде на відновлення секторів
Тиск влади сильно вдарив по темпу розвитку китайського технологічного сектору. У країні стало з’являтись значно менше компаній-«єдинорогів», тобто стартапів з оцінкою понад $1 млрд. У першій половині 2021 року у світі з’явилось 250 нових «єдинорогів», 160 з них – родом зі США і лише 10 із Китаю, підрахували у Crunchbase. Загалом у країні 276 стартапів-«єдинорогів», запевняє аналітична платформа Dealroom.
«Негативну реакцію китайських ринків вдалося зупинити монетарною підтримкою – центральний банк країни просто влив гроші в економіку через банки», – говорить керуючий партнер HUGʼS Ерік Найман. Навіщо влада створює собі проблеми? «Вона хоче повести країну «німецьким», а не «американським» шляхом і перевести ресурси на стратегічні індустрії та виробництво – напівпровідників, батарей, біотехнологій, – а не користувацький інтернет», – цитує Foreign Affairs аналітика Дена Ванга. Серед інших причин різкого наступу на технологічний сектор видання SupChina називає корпоративні війни, публічне невдоволення умовами праці у секторі.
На відновлення китайських техногігантів до історичного максимуму піде від трьох до шести років, за прогнозами Наймана. «Інвестувати у них зараз варто, якщо це не останні гроші у вас, – радить він. – І якщо ви готові посидіти у них не один рік». У портфелі HUGʼS є великі китайські компанії. «Це ризиковані інвестиції, тому вони займають незначну частку, – пояснює підхід Найман. – Усе, що не європейське та не американське, має підвищений ризик».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
