Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту проголосувати за законопроєкт №11474 про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків у другому читанні. Про це повідомив очільник комітету, депутат Данило Гетманцев.
Ухвалення цього законопроєкту є вимогою Світового банку.
Форум «Енергія бізнесу» у Києві вже 9 жовтня
Бізнес будує нову енергореальність, забезпечуючи незалежність в умовах блекаутів. 9 жовтня на форумі «Енергія бізнесу» обговоримо технології та інвестиції, що змінюють правила гри на енергоринку. Дізнайтеся, як адаптувати бізнес до майбутніх енергетичних викликів, за посиланням.
Ключові факти
- Документ розширює коло потенційних інвесторів, продаж яким готова розглянути держава.
- Законопроєкт дозволяє продаж будь-якої частки держави у банку (а не лише 100% акцій держави, як передбачено у чинному законі).
- Зазначається, що проєкт підвищує вимоги до юридичних осіб, які можуть залучатися державою у якості фінансових радників з продажу. Також передбачено включення міжнародних донорів до участі у процедурі відбору фінансових радників з продажу та процедурі самого продажу.
- Документ оновлює правила щодо визначення ціни та проведення аукціону відповідно до рекомендацій Світового банку.
- Окрім цього проєкт враховує вірогідність, що в аукціоні може брати участь лише один потенційний інвестор.
- За словами Гетманцева, до другого читання законопроєкт приводить вимоги до договору купівлі-продажу у відповідність до ринкових практик, а також запобігає негативному впливу на процедуру продажу (наприклад, зупинку продажу) з боку колишніх бенефіціарних власників чи поточних міноритарних акціонерів.
- Документ забезпечує посилену прозорість процедури продажу шляхом збільшення обсягу інформації, що підлягає оприлюдненню, та проведення торгів через електронну торгову систему.
Контекст
У першому читанні законопроєкт про особливості приватизації державних банків Верховна Рада ухвалила 5 вересня. Тоді документ підтримали 249 депутатів. Ключова зміна полягає у тому, що, якщо у колишніх власників банків є судові претензії, то вони можуть тільки в грошах їх виставляти державі, але на перебіг продажу банків чи можливий арешт акцій це не має впливати.
Україна в оновленій у червні програмі розширеного фінансування EFF з МВФ зобовʼязалася до кінця вересня призначити міжнародних консультантів для продажу Укргазбанку і Сенс Банку, а також подати до парламенту законопроєкт, що встановлює механізм приватизації держбанків.
Загальна кількість підконтрольних державі банків сягнула семи, а їхня частка в загальному обсязі активів на 1 серпня становила 55,8% за планів, які декларували раніше, знизити її до 25%, писало агентство «Інтерфакс-Україна». 10 вересня премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабінет Міністрів наразі не розглядає приватизацію державних Ощадбанку та Укрексімбанку — другого і третього за розмірами активів банків країни, стратегія з їхнього продажу відсутня, тоді як щодо Укргазбанку та Сенс Банку, які йдуть на пʼятому та восьмому місцях, приватизацію планують, однак терміни її поки що назвати складно.
В економічній теорії держава вважається менш ефективною, ніж приватні власники. За даними досліджень, підприємствам під контролем держави властива нижча продуктивність праці й прибутковість. А показники держбанків корелюють із електоральними циклами. Про те, як правильно провести приватизацію держбанків, читайте у колонці фінансової аналітикині Наталії Задерей.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
