Попри інтерес низки потенційних покупців, черги з реальних інвесторів на щойно націоналізований Sense Bank поки немає. Навіть Томаш Фіала, який публічно озвучив свою зацікавленість у цьому активі, поки далекий від конкретної пропозиції. Державі, ймовірно, також знадобиться час до моменту, коли вона буде готова продати колишній банк Михайла Фрідмана та Петра Авена. Чому приватизація нового держбанку навряд чи буде швидкою?
Ймовірність продажу нещодавно націоналізованого Sense Bank інвесткомпанії Dragon Capital Томаша Фіали (свій інтерес він нещодавно озвучив у інтервʼю Bloomberg) чи іншому потенційно зацікавленому інвестору найближчим часом малоймовірна.
Зацікавленість Фіали, який зазначив, що міг би претендувати на Sense, якщо знайде іноземного співінвестора, поки є швидше гіпотетичною, уточнили три співрозмовники Forbes у одній з держструктур, що брали участь у націоналізації, та серед інвестбанкірів, які працюють на ринку M&A.
Опитані Forbes учасники M&A-ринку радять не розраховувати на швидку приватизацію Sense. «Банк можна продати зараз, але за дуже малі гроші», – каже Сергій Будкін, засновник компанії Finpoint, що спеціалізується на M&A-угодах у банківському секторі.
Якими є реальні перспективи продажу Sense Bank приватному інвестору та скільки він може коштувати за оцінкою Forbes?
Хто, крім Фіали, прицінювався до Sense Bank
«Ми потенційно зацікавлені, але можливо шукатимемо у такому разі партнера серед міжнародних інвесторів, оскільки банк досить великий», – сказав Фіала у нещодавньому інтервʼю Bloomberg. У якому контексті звучало питання? «Я запитав: чи хочете ви купити Sense Bank?», – уточнює репортер агентства Володимир Вербʼяний, що розмовляв з фінансистом*.
Попри те, що Dragon Capital має значний досвід у фінансуванні спільних проєктів в Україні з великими іноземними інвесторами, це – реалістичний, але поки не надто конкретний план, зазначає співрозмовник, дотичний до бізнесу компанії, який попросив не вказувати його імені у цій статті через бізнесову сенситивність теми. «Є розуміння, що держава поки далека від готовності виставляти банк на продаж, тому поки це дуже теоретична історія», – зазначає він.
Який бізнес має Томаш Фіала
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Томаш Фіала – чеський підприємець, працює в Україні з середини 1990-х. У 2000‑му разом із ексколегами по Wood & Co (чеський інвестбанк, що мав офіс в Україні) Камілом Гоцою, Дмитром Тарабакіним і Майклом Сито заснував інвесткомпанію Dragon Capital.
У 2020-му Forbes оцінював його статки у $340 млн. Фіала не є учасником списку найбагатших Forbes, оскільки не має українського громадянства.
До війни Dragon Capital управляла фондами прямих інвестицій на $700 млн. З них $500 млн було вкладено у 695 000 кв. м у столиці, Київській області, а також у Львові, Вінниці та Запоріжжі. Половина площ припадає на логістичні центри, решта – на офіси й торгові центри.
Серед житлової нерухомості – котеджні містечка Green Hills та Riviera Villas, а також ЖК Obolon Residences (обсяги інвестицій – $80–90 млн) і Obolon Plaza.
Активи у медіа: НВ, «Українська правда», Treeum Holdings, що володіє ресурсами Minfin та finance.ua.
Серед інвесторів фондів Dragon – Goldman Sachs, Європейський банк реконструкції і розвитку, швейцарський інвестиційний фонд SIFEM, Чорноморський банк торгівлі і розвитку, Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC), чеська фінансово‑промислова група J&T і фонд родини Сорос.
Ще до націоналізації Sense також цікавилися угорський OTP Bank і ПУМБ Ріната Ахметова, повідомив високопосадовець у одній із держструктур. «OTP певний час думав над тим, щоб обміняти український банк на актив групи в РФ», – стверджує він. Втім увага до банку обох потенційних покупців не просунулася до предметної стадії. Очільники цих установ Володимир Мудрий та Сергій Черненко не відповіли на прохання Forbes прокоментувати цю інформацію.
Раніше Forbes описував інтерес до банку азербайджанського холдингу NEQSOL та структур польского бізнесмена Зигмунда Соложа. Офіційно ні ті, ні інші не підтверджували своїх намірів щодо українського банку тоді ще Михайла Фрідмана, Петра Авена та партнерів.
Ексвласники Sense Bank Михайло Фрідман та Петро Авен Фото Getty Images
Публічно представники уряду, як власника банку, та нового менеджменту хоч і декларують бажання продати Sense (як і загалом скоротити долю держави у банківському секторі), однак уникають називати конкретні терміни. «Ми зацікавлені у цьому, але коли дозволять умови», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко під час пресконференції 14 серпня.
Йдеться не лише про ринкову конʼюнктуру, а й технічну роботу в самому банку.
По-перше, він має провести аудит активів (аудитора ще обирають).
По-друге, питання найкращого варіанту для виходу держави з цього активу, ймовірно, вирішуватиметься за допомогою міжнародного консультанта, припускає співрозмовник Forbes у керівництві установи (він попросив не згадувати його імені у цій статті, оскільки не уповноважений офіційно коментувати цю тему).
Скільки коштує Sense Bank та чотири кроки перед його продажем
За оцінкою Forbes, з урахуванням дисконту, повʼязаного з війною, а також суттєвих накопичених збитків минулих років, Sense Bank може коштувати близько $160 млн.
Втім, ця цифра навряд чи щось означає у контексті майбутнього можливого продажу банку.
По-перше, установа, ймовірно, потребуватиме суттєвої докапіталізації. Наприкінці 2022-го ексочільник наглядової ради Sense Роман Шпек оцінював її масштаби у $400–600 млн.
По-друге, перед тим як говорити про приватизацію, державі необхідно буде підготувати установу до продажу, певен Будкін із Finpoint.
Що для цього потрібно? Будкін наводить чотири кроки:
- Ухвалити закон про імунітет інвестора від судового переслідування від ексвласників. «Аби держава сказала, що всі судові позови стосовно націоналізованих/конфіскованих активів у межах українського права не можуть подаватися проти тих, хто їх купив, а у випадку міжнародних справ, вона буде учасником процесу та згодна відшкодувати покупцю повʼязані активи у межах розумного ліміту», – пояснює Будкін.
- Виділити всі «активи», повʼязані з ексакціонерами націоналізованих ПриватБанку та Sense в окрему юридичну особу з банківською ліцензією, яка виконуватиме роль «bad bank».
- Дочекатися закінчення війни.
- Продавати банківські активи за принципом «від найкращого до найгіршого», а не навпаки.
За такою логікою Sense не буде найбільш привабливим активом на продаж серед держбанків, казав Будкін одразу після націоналізації установи наприкінці липня. «Приват» має більшу долю роздрібного бізнесу, – зазначав тоді він. – Тож Sense Bank поступатиметься йому за привабливістю для інвесторів».
У підготовці матеріалу брав участь репортер Forbes Павло Калашник.
*Слова Вербʼяного були взяті з неофіційної розмови і через непорозуміння використані без дозволу автора і його медіа. Просимо вибачення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
