Військові Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану увійшли до складу так званого миротворчого контингенту, направленого до Казахстану, повідомили у четвер в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та головними новинами від Forbes Ukraine
Ключові факти
- Рішення про направлення до Казахстану Колективних миротворчих сил ОДКБ ухвалено 6 січня.
- Від РФ до складу сил ОДКБ увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ.
- Як зазначили у секретаріаті ОДКБ, миротворці у Казахстані візьмуть під охорону державні та військові обʼєкти. Основними завданнями названо охорону важливих державних та військових обʼєктів, надання сприяння силам правопорядку Казахстану у стабілізації обстановки.
- Повідомляється, що передові підрозділи «російських миротворців» вже розпочали виконання завдань у Казахстані.
- Водночас влада Киргизстану заявила, що їхні війська не братимуть участі у придушенні антиурядових протестів у Казахстані в рамках ОДКБ. Речник президента країни Ербол Султанбаєв пояснив, що в ситуації, що склалася, війська Киргизстану можуть бути задіяні тільки для охорони стратегічних обʼєктів.
Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ)
В ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. За офіційними даними, загальна чисельність миротворчих сил Організації договору про колективну безпеку – близько 3 600 осіб. Ці контингенти призначені для участі у миротворчих операціях ОДКБ. Для комплектування миротворчих сил країни-учасниці організації відповідно до свого національного законодавства виділяють на постійній основі миротворчі контингенти.
Миротворчі контингенти держав-членів ОДКБ – спеціально підготовлений військовий, міліцейський (поліцейський) та цивільний персонал, а також сили та засоби, що надаються країнами-учасницями організації до складу миротворчих сил ОДКБ.
У Збройних силах РФ є окрема миротворча бригада, що входить до складу Центрального військового округу, вона дислокується у Самарській області.
Контекст
Ситуація у Казахстані загострилася 2 січня, коли у місті Жанаозені розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Вони швидко переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до ОДКБ з проханням про допомогу, назвавши те, що відбувається в країні, «вторгненням бойовиків, підготовлених за кордоном». З його слів, «терористичні банди» захоплюють великі інфраструктурні обʼєкти. Токаєв заявив, що в Алма-Аті було захоплено аеропорт і пʼять літаків, включаючи іноземні. У відповідь премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян вирішив направити сили ОДКБ до республіки.


Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.