У 2026 році 22% українців отримують новини зі штучного інтелекту – стільки ж, скільки з новинних сайтів та онлайн-медіа. Основним каналом залишаються соцмережі: їх використовують 87% опитаних, а 54% користуються виключно ними, свідчить дослідження ГО «Інтерньюз-Україна», яке презентували 4 листопада.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Соцмережі стають основним джерелом новин
- Соцмережі найпопулярніші: новини звідти отримують 87% опитаних. За рік частка тих, хто користується виключно ними, зросла з 37% до 54%.
- Інші канали поступово втрачають аудиторію. Телебачення та онлайн-медіа використовують по 22% респондентів – на 11 та 9 відсоткових пунктів менше, ніж торік. Радіо слухають 9% опитаних проти 13% роком раніше, друковані видання читають 3% проти 4%.
- Новини лише із соцмереж не означають відмови від професійних медіа: на цих платформах і в месенджерах люди можуть стежити за сторінками редакцій, новинних ресурсів і телеканалів.
- 73% опитаних споживають новини лише онлайн і не користуються телебаченням. Поєднують телебачення та інтернет 17% респондентів проти 28% у 2025 році.
- Серед аудиторії новинних сайтів і телебачення переважають загальнонаціональні медіа – 86% та 82% відповідно. Читачі друкованої преси частіше обирають регіональні видання – 72%.
Telegram – найпопулярніша платформа, кожен пʼятий звертається до ШІ
- Соцмережі та месенджери є основним каналом новин для 94% опитаних. Найбільше українці стежать за Telegram-каналами (82%), далі йдуть YouTube-канали (55%) і сторінки у Facebook (40%).
- За онлайн-медіа стежать 60% опитаних, найчастіше через сторінки редакцій у соцмережах (29%) та YouTube (26%). Телевізійний контент дивляться 39% респондентів, переважно через ефірне телебачення та YouTube.
- До штучного інтелекту як каналу новин звертаються 22% опитаних – стільки ж, скільки відвідують для цього сайти новин та онлайн-медіа.
- Серед трьох основних джерел новин найчастіше називали мережу регіональних Telegram-каналів «Труха» (19% споживачів новин). Далі йдуть телеканал «1+1» (9%), Сергій Стерненко (7%) та «Суспільне» (6%).
Довіра до медіа залежить від їхньої популярності
- Середній рівень довіри до джерел, якими користуються українці, становить 86%. Найвищі показники мають медіа та автори з відносно невеликою аудиторією.
- Довіра до Telegram-каналу TLk News становить 100%, хоча за ним стежать лише 2% опитаних. Віталію Портникову довіряють 98% за частки споживання 3%, Сергію Стерненку – 97%.
- Серед інших джерел із високою довірою – «Суспільне» (95%) та «Українська правда» (92%).
- Водночас українці часто обирають джерела новин не за довірою, а за зручністю та швидкістю.
Оперативність важливіша за достовірність, а короткі формати переважають
- Більшість українців не шукають новини цілеспрямовано, а отримують їх у вже сформованому інформаційному середовищі. Найчастіше люди переглядають повідомлення в каналах і спільнотах, на які підписані (60%), або у стрічці соцмереж (50%).
- На вибір джерела передусім впливають оперативність публікації (39%) та зручний формат (36%). Ще по 30% опитаних обирають медіа за зрозумілий виклад і цікаві теми. Достовірність назвали критерієм вибору лише 24%.
- З новин найчастіше запамʼятовують тему матеріалу (59%) та емоції, які він викликав (28%). Платформу й формат памʼятає приблизно кожен пʼятий, а назву джерела – лише 16%.
- Короткі текстові новини щодня читають 58% опитаних, короткі вертикальні відео переглядають 44%, візуальні матеріали – 42%. Довгі тексти не втрачають аудиторію: 44% читають їх щодня, а 71% – щонайменше раз на тиждень.
- Найменш популярні аудіоновини: короткі формати ніколи не використовують 48%, довгі – 49%.
YouTube, Instagram і TikTok нарощують аудиторію
- Telegram залишається найпоширенішою соцмережею – ним користуються 78% опитаних. Водночас за рік помітно зросла аудиторія інших платформ: YouTube – з 43% до 60%, Instagram – з 38% до 44%, TikTok – з 30% до 39%.
- Частка користувачів Viber скоротилася з 65% до 51%, а Facebook – з 53% до 46%.
- 69% опитаних вважають, що держава не повинна обмежувати доступ до соцмереж. Роком раніше так вважали 64%. Майже половина (47%) переконані, що держава взагалі не має втручатися в роботу платформ, а ще 22% допускають правила без обмеження доступу.
- Можливість обмеження або заборони окремих платформ допускають 24% опитаних проти 30% у 2025 році. Найчастіше називають TikTok (20%) і Telegram (12%).
- Якщо держава запровадить обмеження, 55% опитаних шукатимуть нові джерела інформації. Ще 28% користуватимуться VPN, а 26% стежитимуть за тими самими блогерами та каналами на інших платформах.
Лише кожен десятий правильно визначив правдивість трьох новин
- Про існування фейків в інтернеті знають 85% опитаних, і 74% з них вважають, що можуть самостійно їх розпізнати. Однак у практичному тесті всі три новини правильно оцінили лише 10% респондентів.
- Дослідники перевірили знайомство українців із шістьма маніпулятивними наративами. Найчастіше зустрічали твердження «В Україні готуються до зниження мобілізаційного віку» – про нього чули 64% опитаних, і 56% із них вважали його правдивим.
- Далі йдуть наративи «Мігранти заберуть роботу в українців» (62%) і «Лише влада хоче продовження війни» (57%).
- Майже третина людей, які стикалися з такими твердженнями, поширювала їх, найчастіше в особистому спілкуванні. Респонденти використовували їх як привід для розмови або щоб дізнатися думку інших.
Чверть готові платити за новини, але підтримують медіа 12%
- Готовність оформити платну підписку на онлайн-медіа зростає: 25% опитаних у 2026 році проти 22% у 2025-му та 20% у 2024 році.
- Суми, які люди готові витрачати, залишаються невеликими. Найпопулярніший варіант – підписка не дорожча за дві чашки еспресо на місяць, приблизно 80 грн. Платити 200 грн і більше щомісяця погодилися лише 4% респондентів.
- Фактично онлайн-медіа або окремих авторів фінансово підтримують 12% опитаних. Найчастіше це разові донати (8%), по 2% оформлюють платну підписку або підтримують авторів через спеціалізовані платформи. Менш як 1% купують мерч.
- Більшість із тих, хто платить, не витрачає значних сум: 64% за останні три місяці перерахували до 1000 грн.
Методологія
Дослідження провела компанія InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна». У липні–серпні 2026 року вона опитала 2520 респондентів у містах України з населенням понад 50 000 осіб. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 1,95%.
Окрім опитування, провели сім фокус-групових дискусій із жителями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Полтави, Хмельницького та Вінниці.
Дослідження виконали за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», який адмініструє ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також International Media Support (IMS). Зміст є відповідальністю ГО «Інтерньюз-Україна» і не відображає поглядів донорів та урядів цих країн.
