Ввечері 1 грудня, а також ранком 2-го російські дрони атакували об’єкти «Нафтогазу», які відповідають за видобуток і зберігання природного газу. Про це повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
- Зазначається, що серед персоналу постраждалих немає, проте зафіксовано руйнування обладнання та споруд.
- «Наші аварійно-відновлювальні бригади та оперативні служби вже працюють над ліквідацією наслідків. Відразу після отримання дозволу від ДСНС фахівці «Нафтогазу» розпочнуть відновлювальні роботи», – заявив Корецький.
- У компанії наголосили, що лише протягом жовтня–листопада 2025 року це вже дев’ята масована атака РФ на цивільну газову інфраструктуру України.
Контекст
На початку жовтня Росія значно посилила ракетні та дронові удари по об’єктах газовидобувної інфраструктури України, яка забезпечує 80–90% внутрішнього споживання блакитного палива. Про це повідомила НАК «Нафтогаз України», коментуючи наймасштабнішу за весь час атаку на газовидобуток, що сталася в ніч на 3 жовтня.
За інформацією Bloomberg із посиланням на власні джерела, внаслідок цього удару було виведено з ладу приблизно 60% потужностей із видобутку природного газу в Україні. Якщо атаки триватимуть із нинішньою інтенсивністю, то до кінця березня 2026 року країні може знадобитися імпортувати додатково 4,4 млрд кубометрів газу вартістю близько €2 млрд.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Наприкінці листопада Корецький заявив, що компанія вже залучила 70% необхідного фінансування для закупівлі імпортного газу на опалювальний сезон. Ці кошти вдалося отримати переважно від європейських фінансових інституцій. Робота триває над залученням решти 30%, зокрема від американських державних кредиторів і корпорацій, серед яких DFC (Корпорація міжнародного фінансування розвитку США) та EXIM (Експортно-імпортний банк США).
