Атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи з кінця жовтня скоротили потужності переробки нафти в Росії приблизно на 30%, пише Reuters з посиланням на джерела. Це ускладнює Москві боротьбу з внутрішнім дефіцитом пального, коли вона водночас постачає дизель на світові ринки за експортною домовленістю з президентом США Дональдом Трампом.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».
Деталі
- За останній тиждень атаки призвели до збоїв у роботі й надзвичайних ситуацій на дев’яти з 35 великих НПЗ Росії, пише видання.
- Сумарна добова проєктна потужність уражених з кінця жовтня заводів – близько 300 000 тонн, або 2,2 млн барелів. Загальна потужність первинної переробки в Росії – близько 930 000 тонн на добу. Серед уражених – три великі заводи в центрі Росії, зокрема в Рязані, Ярославлі та Поволжі.
- Наприкінці жовтня російські НПЗ переробляли близько 700 000 тонн нафти на добу, або 5 млн барелів. Фактичне скорочення переробки може сягати 200 000 тонн на добу, пише Reuters.
Контекст
11 жовтня Дональд Трамп оголосив, що Україна та Росія нібито домовилися про енергетичне перемир’я. Водночас домовленість не передбачала конкретних термінів, переліку об’єктів чи механізму контролю, а українська влада дізналася про неї від журналістів. Володимир Зеленський заявив, що Україна припинить удари по російських НПЗ, якщо Москва зупинить атаки на українську енергетику. За даними Axios, йшлося лише про взаємну відмову від ударів по нафтопереробних заводах. FT повідомляла, що США погрожували зупинити постачання розвідданих та участь України в програмі PURL.
Україна три дні утримувалася від ударів по російській енергетиці. Однак після масованої атаки на Київ 14 жовтня Зеленський заявив про відновлення ударів по російських НПЗ. Трамп назвав такі атаки «ганьбою». Після 20 жовтня, за даними WSJ, кампанію ударів по нафтових об’єктах знову призупинили – орієнтовно до виборів у США 3 листопада. Проте вже наприкінці місяця атаки поновилися.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
15 жовтня безпілотники масовано атакували Рязанський НПЗ. Губернатор області підтвердив пожежу на території підприємства, над заводом здійнявся факел.
30 жовтня далекобійні дрони FP-1 уразили Новокуйбишевський НПЗ «Роснефти» у Самарській області. Потужність підприємства – 8,3 млн т на рік. На заводі зафіксували щонайменше 11 осередків пожежі. Серед уражених установок – гідроочищення дизельного пального. Це перша атака на російську енергетичну інфраструктуру після десятиденної паузи.
Наступного дня дрони атакували промислову зону на півночі Уфи, де розташовані три НПЗ «Башнефти» – «УНПЗ», «Уфанефтехим» і «Новойл». Їхня сукупна потужність становить 23,5 млн т на рік. На території одного із заводів спалахнула пожежа.
3 листопада безпілотники атакували НПЗ «Славнефть-Янос» у Ярославлі потужністю близько 15 млн т на рік. Це один із п’яти найбільших нафтопереробних заводів Росії. На підприємстві виникло щонайменше п’ять осередків займання. Це друга атака на завод із початку осені: після попереднього удару 17 вересня він зупиняв роботу.
6 листопада дрони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї потужністю близько 6,25 млн т на рік. Після серії вибухів на підприємстві спалахнула пожежа, дим від якої дістався Краснодара.
