Кліматична політика, екологія та зелена трансформація є найбільшим викликом для України на шляху до членства в Європейському Союзі. Про це сказала віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина на Саміті експортерів від Forbes.
Ключові факти
- «Війна відкинула нас від структурованого порядку денного у цьому питанні», – наголосила Стефанішина.
- За її словами, звіт Єврокомісії щодо готовності України до вступу в ЄС, який президент Володимир Зеленський отримав місяць тому, показує, що екологічна політика має найнижчу оцінку.
- «Це означає, що все законодавство, яке ми ухвалили до цього та вважали амбітним, є нічим порівняно з тим, що ще потрібно зробити. Це буде величезний виклик, попереду надскладні перемовини з ЄС», – наголосила Стефанішина.
- Вона зазначила, що Україні потрібно, як мінімум, десятиліття, щоб адаптуватися до тих умов, на яких функціонує ринок ЄС.
- «Це найбільший виклик, і потрібно зробити так, щоб економічні обтяження, які на сьогодні відчуває європейський бізнес, не перекидали автоматично на Україну», – додала вона.
- За її словами, Україна намагатиметься «виторговувати» перехідні періоди, які будуть довшими порівняно з внутрішніми нормами ЄС, зокрема через війну. «Також йтиметься про відновлення України, що передбачає можливість відтермінування наших екологічних зобовʼязань», – зазначила Стефанішина.
Контекст
16 червня минулого року Єврокомісія опублікувала висновок, у якому рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС, а 23 червня Європейська рада – орган, до якого входять лідери всіх країн – членів ЄС, – остаточно схвалила це рішення.
Остаточне рішення про надання статусу мають затвердити всі 27 держав-членів. Сама процедура членства – це процес, який включає складний набір кроків та умов, які зазвичай можуть тривати понад 10 років. Хорватія була останньою країною, яка приєдналася до блоку. Процес подачі заявки тривав 10 років, перш ніж її було офіційно прийнято в 2013 році.
Кліматична політика України визначена кількома міжнародними та внутрішніми документами, зокрема: Паризькою угодою, Стратегією низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, Угодою мерів, Європейським зеленим курсом.
У липні 2021 року уряд затвердив нові цілі України зі зниження викидів парникових газів – оновлений національно визначений внесок (НВВ2). Він передбачає, що до 2030 року викидів парникових газів в Україні має бути на 65% менше від рівня 1990 року. Це означає зниження на 7% від рівня 2019 року.
У червні 2022-го Україна приєдналася до європейської програми LIFE для клімату та довкілля. Бюджет програми на 2021–2027 роки становить €5,43 млрд.
Україна вже має 15 пропозицій, які буде оформлено у проєкти для подання на розгляд LIFE. Серед пріоритетів – відновлення річок, розвиток заповідного фонду, побудова центрів для реабілітації птахів і диких тварин, ренатуралізації екосистем тощо.
За 30 років функціонування програма LIFE співфінансувала понад 5600 природоохоронних проєктів у ЄС і за його межами. Мова йде про природоохоронні проєкти у Латвії, Словаччині, Італії, Нідерландах та Німеччині, які сприяли відновленню природних екосистем. У Франції в рамках проєкту запровадили заходи з поліпшення якості води в регіоні Пеї-де-ла-Луар.
У Міндовкілля зазначають, що із входженням до сім’ї LIFE Україна має змогу також використати частину цих коштів для розвитку сфери довкілля. Зокрема можна закрити ті потреби, на які раніше власні бюджетні кошти Україна не витрачала ніколи.
Саміт експортерів відбувся 16 березня 2023 року за підтримки генеральних партнерів: Payoneer, ТПП України, Meest, «Метінвест». Партнерами експозони виступили: «Нова пошта», група компаній «Прометей», ТМ Casillero del Diablo.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
