Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №5593-д, який регулює управління державними підприємствами. Уряд зможе затверджувати зарплати керівників держпідприємств, але передає наглядовим радам право призначати та звільняти голів правління
Ключові факти
- Проєкт закону пропонує передати наглядовим радам держпідприємств повноваження із затвердження стратегії розвитку, фінансових та інвестиційних планів. Члени ради нестимуть відповідальність за затвердження фінансових планів на три-пʼять років. Вони також мають виносити пропозиції про розмір дивідендів, які виплачуватимуть акціонерам, у тому числі платежі до державного бюджету. Зараз за це відповідає Кабінет міністрів.
- Уряд має розробити дивідендну політику, але керівництво компанії та наглядова рада визначатимуть, яку суму коштів у вигляді дивідендів державі має направити держпідприємство в поточному фінансовому році. Наразі закон передбачає, що державні компанії повинні не менше 30% прибутку направляти до держбюджету.
- Наглядові ради відповідатимуть за призначення та звільнення керівників держпідприємств, визначатимуть розмір їхніх зарплат і премій. Однак у Кабінета міністрів залишається право вето на рішення ради.
- Кабмін має оцінювати діяльність роботи членів наглядових рад. Ініціювати відставку можна на зборах наглядової ради, якщо особа не виконує обов’язки, зазначені в договорі, або на підставі звіту наглядової ради про невиконання планів.
- Закон вводить поняття «фідуціарний обов’язок» – обов’язок членів правління та наглядових рад держпідприємств діяти в інтересах компанії, добросовісно та неупереджено. У законопроєкті не вказується зміст цієї концепції та відповідальність за порушення таких обов’язків.
Контекст
Міністерство економіки, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та Європейська комісія зробили першу спробу реформувати управління державними підприємствами в Україні в 2016 році. Парламент прийняв закон №1405, який дозволив створювати наглядові ради в державних та комунальних підприємствах.
Відтоді уряд продовжив вести перемовини із західними партнерами, які вимагали, щоб наступний законопроєкт включав принципи корпоративного управління держпідприємствами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). ОЕСР – авторитетне джерело для міжнародних фінансових організацій та приватних інвесторів. Від ефективності перезапуску реформи корпоративного управління залежить співпраця з кредиторами, фінансовими донорами й іноземними інвесторами.
У травні 2021 року заступник генерального секретаря ОЕСР Масамічі Коно зробив зауваження українському уряду про порушення принципів ОЕСР про урядування підприємств у державній власності. Яка була причина? Кабмін відсторонив Наглядову раду НАК «Нафтогаз», щоб звільнити голову компанії Андрія Коболєва.
У червні депутати від партії «Слуга народу» та «Голос» зареєстрували одразу три альтернативних законопроєкти про корпоративну реформу – 5593, 5593-1 та 5593-2. Однак вони всі були відхилені парламентським комітетом з питань економічного розвитку, оскільки мали суттєві зауваження. У липні доопрацьовані норми трьох проєктів закону об’єднали в єдину версію, яку й прийняли в першому читанні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
