Колекція артефактів скіфського та сарматського часу вартістю €1,5 млн застрягла в Нідерландах – український Крим віддав її на виставку Музею Алларда Пірсона в 2013 році, а окупований Крим намагався забрати експонати собі. Після семи років боротьби між Україною та Росією за повернення «скіфського золота», Апеляційний суд Амстердама прийняв рішення на користь України
Telegram-канал Forbes – ультимативний гід у світі українського бізнесу. Підписатись на канал
У липні 2013 року в німецькому Бонні відкрили виставку «Крим. Золотий острів у Чорному морі», яку умовно назвали «скіфським золотом». На ній представили 19 експонатів із київського Музею історичних коштовностей та 565 експонатів із чотирьох музеїв Криму. За кілька місяців експозиція переїхала до Нідерландів у Музей Алларда Пірсона. Коли 12 червня 2014 настав час повертати експонати, Крим був окупований Росією. А отже, на повернення представлених на виставці коштовностей претендували одночасно Україна та окупаційний режим Криму. Музей Алларда Пірсона відмовився передавати артефакти будь-якій стороні до рішення суду, повернувши лише кілька експонатів музею в Києві.
Україна могла отримати «скіфське золото» раніше. У грудні 2016-го Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів в Україну, але представники музеїв окупованого Криму подали апеляцію. У Апеляційному суді Амстердама зазначили, що хоч музейні експонати походять із Криму, вони є частиною української культурної спадщини та належать Музейному фонду України. «У справі йдеться насамперед про захист права України на свою культурну спадщину нарівні із захистом територіальної цілісності», – каже Катерина Чуєва, заступниця глави Міністерства культури та інформаційної політики.
Чому «скіфське золото» важливе для України
З археологічної точки зору «скіфське золото» безцінне, каже Любов Клочко, фахівчиня з історії ювелірного мистецтва Скарбниці Національного музею історії України. «Колекція відображає різні сторінки історії Північного Причорномор’я і Криму. Її потрібно показувати, щоб люди дізнавалися історію нашого краю», – вважає Клочко.
Серед експонатів артефакти скіфського і сарматського часу. Із золота насправді зроблена лише частина – прикраси та експонати часів великого переселення народів, інкрустовані коштовним камінням. Також є речі, які свідчать про торгівлю на території Північного Причорномор’я, наприклад, китайські лакові скриньки. За словами Чуєвої, матеріальної оцінки таких речей не існує, але їх переміщення передбачає визначення страхової вартості. «Відповідно до оцінки перед транспортуванням на виставку за кордон вона склала близько €1,5 мільйона», – каже вона.
Що буде далі
Коли рішення суду на користь України вступить у силу через три місяці, Нідерланди передадуть музейні експонати до Національного музею історії України. Але, за словами Чуєвої, процес може затягнутися. «Інша сторона має час подати касаційну скаргу, яку розглядає Верховний суд. Розгляд у такому випадку може тривати близько 1,5 року», – каже вона.
Якщо рішення оскаржать, «скіфське золото» залишиться на збереженні в сховищі Музею Алларда Пірсона до моменту нового рішення суду.
