Колекція артефактів скіфського та сарматського часу вартістю €1,5 млн повернулась із Нідерландів – український Крим віддав її на виставку Музею Алларда Пірсона в 2013 році, а окупований Крим намагався забрати експонати собі. Після майже 10 років боротьби між Україною та Росією за повернення «скіфського золота», Верховний Суд Нідерландів прийняв рішення на користь України
У липні 2013 року в німецькому Бонні відкрили виставку «Крим. Золотий острів у Чорному морі», яку умовно назвали «скіфським золотом». На ній представили 19 експонатів із київського Музею історичних коштовностей та 565 експонатів із чотирьох музеїв Криму. Зокрема, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким 2000 років.
За кілька місяців експозиція переїхала до Нідерландів у Музей Алларда Пірсона. Коли 12 червня 2014 настав час повертати експонати, Крим був окупований Росією. А отже, на повернення представлених на виставці коштовностей претендували одночасно Україна та окупаційний режим Криму. Музей Алларда Пірсона відмовився передавати артефакти будь-якій стороні до рішення суду, повернувши лише кілька експонатів музею в Києві.
Україна могла отримати «скіфське золото» раніше. У грудні 2016-го Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів в Україну, але представники музеїв окупованого Криму подали апеляцію.
У Апеляційному суді Амстердама зазначили, що хоч музейні експонати походять із Криму, вони є частиною української культурної спадщини та належать Музейному фонду України. «У справі йдеться насамперед про захист права України на свою культурну спадщину нарівні із захистом територіальної цілісності», – казала у жовтні 2021-го Катерина Чуєва, ще тоді заступниця глави Міністерства культури та інформаційної політики.
На цьому судові процеси не завершились — музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного Суду Нідерландів з проханням скасувати рішення Апеляційного суду. 9 червня 2023 року Верховний Суд Нідерландів відхилив касаційну скаргу кримських музеїв, залишивши апеляційне рішення без змін.
Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Що з експонатами зараз
27 листопада вантажівка з 2,7 т культурних цінностей вʼїхала на територію Києво-Печерської Лаври, де в Скарбниці Національного музею України митники ідентифікують скарби. Згідно з указом Мінкульту, колекції кримських музеїв мають передати на зберігання у Національний музей історії України.
За остаточним рішенням Верховного суду Нідерландів, Україна мала виплатити Музею Алларда Пірсона €111 689 з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв.
Чому «скіфське золото» важливе для України
З археологічної точки зору «скіфське золото» безцінне, розповідала Forbes два роки тому Любов Клочко, фахівчиня з історії ювелірного мистецтва Скарбниці Національного музею історії України. «Колекція відображає різні сторінки історії Північного Причорномор’я і Криму. Її потрібно показувати, щоб люди дізнавалися історію нашого краю», – вважала Клочко.
Серед експонатів артефакти скіфського і сарматського часу. Із золота насправді зроблена лише частина – прикраси та експонати часів великого переселення народів, інкрустовані коштовним камінням.
Також є речі, які свідчать про торгівлю на території Північного Причорномор’я, наприклад, китайські лакові скриньки. За словами Чуєвої, матеріальної оцінки таких речей не існує, але їх переміщення передбачає визначення страхової вартості. «Відповідно до оцінки перед транспортуванням на виставку за кордон вона склала близько €1,5 мільйона», – казала Чуєва.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
