Кабінет Міністрів може ухвалити програму «українського кешбеку» до кінця березня. Про це на KIEF TALKS розповів заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, передає репортер Forbes Ukraine.
Ключові факти
- Програма вже розроблена на 100%, але її ще потрібно погодити ж міжнародними партнерами, зазначив Шурма.
- «Людина буде отримувати класичний кешбек за покупку локального товару. Цифру поки сказати не можу, але вона дуже достойна», – сказав він.
- Шурма повідомив, що методика, як відрізнити локальний товар від не локального теж вже розроблена і погоджена.
- «Буде декілька умов: це має бути безготівкова оплата для того аби стимулювати прозорість», – пояснив він.
- Крім того, продавець має бути платником на загальній системі оподаткування, «щоб це не були ухилянти, а стимулювати прозору роботу».
- «Хтось може дискутувати про відсоток локалізації. Але будь-який товар на полиці, навіть якщо в Україні його лише упакували чи забрендували, то це вже 40% від роздрібної ціни. А якщо це сплата податків, то синергія для країни зрозуміла», – зазначив заступник голови ОП.
- Він наголосив, що держава також буде робити фокус на купівлю українського товару, але цей механізм ще у розробці.
Контекст
26 лютого під час заходу «Зроблено в Україні» президент Володимир Зеленський заявив, що вже цього року в Україні має запрацювати програма національного кешбеку «Купуй українське». За цією програмою громадяни України зможуть отримувати частину коштів, витрачених на товари українських виробників.
Уряд уже ухвалив постанову про популяризацію товарів українського виробництва, зокрема бренд «Зроблено в Україні». «Сумарний прогнозований ефект зростання споживчого попиту – це +0,14% нашого ВВП, це понад 22 000 нових робочих місць, це понад 4 млрд грн додаткових надходжень до бюджету», – повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
З яких джерел держава планує брати кошти на виплати кешбеку, ані президент, ані премʼєр не уточнили.
В умовах повномасштабної війни в Україні значно збільшився дефіцит торговельного балансу, свідчать дані Державної митної служби. Так, у 2023 році Україна експортувала товарів на $36 млрд, а імпортувала на $63,5 млрд. Негативне сальдо – $27,5 млрд. До війни розрив становив близько $5 млрд. Таке викривлення зокрема посилює тиск на національну валюту.
Збільшення споживання вітчизняної продукції має допомогти подолати наслідки війни, відновитися та бути конкурентоздатними у світі, зазначив Шмигаль.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
