Категорія
Новини
Дата

Рада ухвалить бюджет-2023 у листопаді, голосування перенесли – Железняк

Голосування Верховної Ради за проєкт державного бюджету на 2023 рік переноситься з третього тижня жовтня на початок листопада, повідомив народний депутат, перший заступник голови Комітету Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Ключові факти

  • За словами Железняка, затримка пов’язана виключно з додатковою роботою з партнерами, «яким потім половину цього бюджету і фінансувати».
  • «Формально все готово, щоб і в жовтні проголосувати. Всім, хто мріє поторгуватися за голоси – забудьте, їх вистачає», – написав він.
  • Народна депутатка, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк теж сьогодні заявила, що парламент не встигне ухвалити державний бюджет до кінця місяця, повідомляє Liga.net.
  • Шуляк додала, що до першого читання законопроєкту депутати подали понад 1200 поправок, більшість з яких не були ухвалені.
  • «Було розглянуто буквально кілька правок до першого читання. Частина поправок пішла на доопрацювання з урядом. Але всі ми добре розуміємо, що бюджет простий і зрозумілий. Усі гроші йдуть на оборону. І вже потім – усі інші речі», – каже депутатка.

Контекст

Уряд підтримав проєкт бюджету-2023 на засіданні 13 вересня і вже наступного дня передав до Верховної Ради. Депутати мали надати свої пропозиції до 1 жовтня та проголосувати держбюджет у першому читанні до 20 жовтня. 

7 жовтня Верховна Рада завершила розгляд проєкту держбюджету на 2023 рік у першому читанні: 251 депутат проголосував за прийняття постанови щодо висновків та пропозицій до проєкту.

Згідно із головним кошторисом країни, уряд планує витратити у 2023 році 2,5 трлн грн – на 119,5 млрд грн менше, ніж у поточному. 

Найбільша частина – фінансування безпеки та оборони – 17,8% ВВП, або 1,14 трлн грн. Це у чотири рази більше, ніж було закладено у держбюджет-2022. Кошти підуть на зарплати військових, забезпечення армії, ремонт і закупівлю техніки, зброї та інші важливі для оборони речі. 

Друга за розміром стаття витрат – пенсії та соціальні виплати – 835 млрд грн, або 35% від усіх видатків. Фінансування Пенсійного фонду збільшено на 30 млрд грн. Уряд планує збільшувати допомогу адресно саме тим, хто цього найбільше потребує – біженцям, родинам військовослужбовців, малозахищеним громадянам, заявив Шмигаль.

Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум не зміняться: з 1 жовтня мінімальну зарплату підвищать до 6700 грн (+200 грн), прожитковий мінімум на одну особу на місяць становитиме 2589 грн. Планується індексація пенсій.

Серед інших пріоритетів – охорона здоров’я (спрямують 175,7 млрд грн), освіта (155 млрд грн), підтримка ветеранів війни (6,8 млрд грн).

Покривати дефіцит уряд планує, запозичивши 1 686,8 млрд грн. Боргові виплати – 415 млрд грн. 

Ідеться про нову програму МВФ та нову програму макрофінансової допомоги від ЄС, пояснює експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Шмигаль сказав, що держава планує наступного року співпрацювати з МВФ за спеціально розробленою для України програмою. 

У 2023 році Україна має намір запозичити близько $12 млрд від МВФ і таку ж суму від ЄС, каже Шмигаль. Цього буде замало, впевнена Бетлій: потрібна додаткова підтримка США

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні