Категорія
Гроші
Дата

Під час війни перерозподіл держвидатків зріс до 70% ВВП. Щоб економіка України швидко росла, потрібно 35%. Як це зробити

Після перемоги Україні доведеться радикально скоротити перерозподіл ВВП через бюджет – інакше не досягнути відчутного економічного росту. Для цього необхідно зменшити податки, передусім прямі

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

В Україні не вщухають дискусії щодо нової податкової реформи та скорочення «розміру уряду» (всіх загальнодержавних видатків країни).

Низка представників влади та фахівців пропонують радикальне скорочення загальнодержавних видатків до 20–25% від ВВП протягом кількох років, і відповідне радикальне скорочення поточних українських податків приблизно вдвічі. Інші представники влади та фахівці закликають до макроекономічної стабільності, особливо під час війни, пропонують не робити радикальних податкових змін, а після війни – провести виключно реформу корпоративного податку та знизити навантаження на фонд оплати праці.

Що реально зробити у цей складний час, як стимулювати зростання економіки України та створити умови для збереження і відновлення бізнесу?

Перерозподіл ВВП та економічне зростання

Згідно з економічною теорією, підтвердженою емпіричними дослідженнями, є пряма залежність між рівнем перерозподілу ВВП через публічні фінанси та економічним зростанням (крива Армі-Рана), існує оптимальне значення загальнодержавних видатків у відсотках до ВВП, за якого забезпечується найбільше економічне зростання (точка Скаллі). 

Рівень загальнодержавних видатків за останні роки скоротився з майже 50% від ВВП 2014-го до приблизно 42% ВВП у посткризовий 2021 рік. Цей показник був ще вкрай далекий від оптимальних для України 33–35% від ВВП, що розраховано та рекомендовано економістами, з урахуванням рівня інституційного розвитку країни. У 2022 році, зважаючи на повномасштабні воєнні дії, рівень загальнодержавних видатків зріс до 65–70% ВВП, що для воєнного часу є вимушеним припустимим показником.

Безумовно, на час війни ми маємо залучати додатковий ресурс з усіх можливих джерел, рівень перерозподілу через публічні фінанси може бути значно більшим, ніж оптимальний. Це відбувалось майже у всіх країнах, які воювали. 

Водночас необхідно вже планувати, як швидко відновити економіку після значного падіння у 35% ВВП у 2022 році та забезпечити стале економічне зростання після завершення війни та звільнення територій України.

Економічне зростання після війни

Майже всі держави, що розвивалися, намагаючись досягти швидкого зростання (7–10% на рік), на першому етапі суттєво скорочували перерозподіл через публічні фінанси, надаючи приватному сектору більше можливостей і свободи. Якщо переглянути дані за останнє століття, то виявляється, що всі країни світу, які зростали від +7% до +10% ВВП щороку багато років поспіль, мали всі загальнодержавні видатки на рівні 15–30% ВВП, зокрема Португалія, Японія, Корея, Іспанія, Китай та інші (рис. 1). 

А країни, які перерозподіляють через публічні фінанси більше 40% ВВП, зростають в середньому лише на кілька відсотків на рік. Проте надто малий «розмір уряду» також не стимулює економічне зростання. Країни із загальнодержавними видатками менше 15%, зазвичай, майже не розвиваються, спроможностей держави недостатньо для якісного забезпечення базових потреб людей та бізнесу.

Більшість країн, досягнувши рівня розвинених держав, починають нарощувати соціальні гарантії і, відповідно, загальнодержавні видатки і втрачають можливість швидкого росту, зростаючи у подальшому на рівні 2–4% на рік.

Зрозуміло, що розвинені країни можуть собі дозволити високий рівень загальнодержавних видатків і вищий рівень податкового навантаження принаймні тому, що за ці податки вони надають значно якісніші послуги. 

Ці країни досягли умовної позначки у $11 000 на душу населення на рік – рівня середнього класу, після якого подальше підвищення доходу вже набагато менше впливає на задоволення потреб. Україна ж поки що цього дозволити собі не може.

Фахівці HUG’S дослідили взаємозвʼязок між «розмірами урядів» різних країн та тим, наскільки громадяни цієї країни стали заможнішими протягом 2001–2019 років.

Під час війни перерозподіл держвидатків зріс до 70% ВВП. Щоб економіка України швидко росла, потрібно 35%. Як це зробити /Фото 1

Ніщо не замінить якісні інституції

Ніякий «розмір уряду» не допоможе країні розвиватись, якщо країна не буде мати якісного державного врядування, розвинених економічних та політичних інституцій. Це можна побачити на прикладі Конго, Південного Судану, Ірану, які мають «розмір уряду» менше за 20% ВВП, але десятиліттями економічно не зростають.

Новітні дослідження світових вчених свідчать про те, що для сталого економічного розвитку країн первинно мають бути розвинені інклюзивні інституції, зокрема, забезпечено верховенство права, економічні свободи, недоторканність приватної власності, вільні вибори тощо. Для забезпечення тривалого існування таких інституцій має бути постійний контроль за владою з боку громадянського суспільства, суспільство має бути консолідованим та активним.

В Україні за всіма ознаками завершується перехід від «суспільства з обмеженим доступом» (у термінах Д. Норта, Д. Уоліса, Б. Вайнгаста) до «суспільства із відкритим доступом». Ключовими ознаками «суспільства із відкритим доступом» вчені визначили:

  • політичний контроль за використанням сили;
  • безстроково існуючі організації;
  • верховенство права (принаймні, для еліт).

Відповідно до ознак, які визначені у дослідженнях вчених Д. Робінсона та Д. Аджемоглу, також можна визначити Україну як державу зі слабенькими інклюзивними інституціями, яка має: динамічне громадянське суспільство із великою кількістю громадських організацій та коаліцій, переважно безособові відносини, макроекономічну стабілізацію, значний рівень децентралізації.

Тож для України настав вкрай важливий період – збереження хиткого балансу, який досягнуто, подальший розвиток громадянського суспільства та посилення контролю за владою.

Які Україні необхідні реформи для економічного розвитку

Сплату податків можна умовно розглядати як обмін сплачених грошей на послуги держави у постачанні суспільних благ. Що краще співвідношення ціна-якість забезпечує та чи інша держава, то кращими є умови для розвитку її економіки. За цим підходом, який вбачається цілком прийнятним, оптимальний розмір держави визначається інституційними факторами – насамперед, якістю врядування, ефективністю та добрими намірами, які здатна забезпечити та чи інша держава. Ці характеристики вимірюються індикаторами якості (державного) врядування Worldwide Governance Indicators, які розраховує Світовий банк на підставі узагальнення багатьох показників із різних джерел. Відтак, вони важко піддаються маніпуляціям із боку урядів.

Якщо графічно зобразити розподіл країн світу за середнім розміром уряду (по вертикалі) та якістю державного врядування (по горизонталі), то можна побачити, що Україна має один із найвищих «розмірів уряду», при цьому послуги, які надає держава – низької якості.

Під час війни перерозподіл держвидатків зріс до 70% ВВП. Щоб економіка України швидко росла, потрібно 35%. Як це зробити /Фото 2

Держава має бути за своїми видатками адекватною своїй спроможності. Тож Україні одразу після перемоги (а планувати варто вже зараз) необхідно скорочувати видатки, які перерозподіляються через публічні фінанси, хоча б до 33–35% від ВВП. А також, відповідно, знижувати податкове навантаження, передусім, за рахунок найбільш шкідливих прямих податків.

Емпіричними дослідженнями, зокрема останніми дослідженнями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), було доведено: різні податки мають неоднакові наслідки для економічного зростання. Найбільше пригнічують економічне зростання прямі податки, далі йдуть непрямі – ПДВ та інші податки з продажу, акцизи, мита тощо, найменш шкідливими виявилися регулярні податки на землю і нерухомість.

Для України найшкідливішими є податки на фонд оплати праці та податок на прибуток підприємств. Податок на прибуток підприємств має дискреційну базу, тож створює стимули для корупції, його варто замінити на інноваційний податок на виведений капітал. 

Податки на працю дестимулюють зайнятість, збільшують вартість створення робочих місць, посилюючи тінізацію ринку праці, стимулюють трудову міграцію, дестимулюють працемісткі галузі – їх необхідно знижувати якнайшвидше.

Загальнодержавні видатки мають багато статей, які використовуються неефективно, передусім, це тисячі держпідприємств, які роками витрачають ресурси платників податків, надвеликі бюрократичні фонди соціального страхування та інші малоефективні державні структури. Все це необхідно терміново передати до приватного сектору, який значно ефективніший за державне управління. Також неефективний і непрозорий розподіл соціальних виплат і пільг, який необхідно зробити прозорим та ефективним. Це і значна кількість псевдопільговиків, які купили собі той чи інший статус, аби мати пільги; «мертвих душ», які отримують пенсії та пільги; небідних власників великих маєтків, які отримують субсидії на комунальні послуги, тощо.

Всі ці зміни необхідно обговорювати, розраховувати та планувати вже зараз.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні