Рекордні ціни на вугілля не рятують. Чому навіть із великим попитом на сировину державні шахти продовжують зазнавати збитків /Shutterstock
Категорія
Новини
Дата

Рекордні ціни на вугілля не рятують. Чому навіть із великим попитом на сировину державні шахти продовжують зазнавати збитків

2 хв читання

Shutterstock

Дорожчого вугілля не було з 2008 року. Незважаючи на це, чотири найбільші державні шахти втратили майже 600 млн грн за шість місяців 2021 року

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

На тлі світової енергетичної кризи європейські ціни на вугілля в жовтні перевищили рекордні $270 за тонну. У листопаді сировина подешевшала до $150, але це все одно найвища ціна з 2008 року. Незважаючи на це, основні державні шахти «Торецьквугілля», «Львіввугілля», «Лисичанськвугілля» та «Волиньвугілля» втратили 576 млн грн за половину 2021 року.

Світова криза все ж таки допомогла. У 2020 та 2019 роках у середньому за півроку шахти втрачали майже втричі більше грошей – 1,4 млрд грн. Але видобуток вугілля у держшахтах настільки дорогий, що навіть високі ціни на сировину не можуть його перекрити до кінця, каже Роман Ніцович, директор із досліджень DiXi Group.

Середня вартість видобутку 1 тонни вугілля в держшахтах – близько 4 000 грн, каже колишня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець. До осені вони продавали сировину за ціною 1650 грн за тонну. За кордоном вугілля вже коштувало 3000 грн. У вересні «Центренерго» купував вугілля у державних шахт трохи дорожче, але однаково за ціною, нижчою від європейської – 2150 грн за тонну.

Собівартість видобутку зростає через складні геологічні умови, застаріле обладнання, знос якого перевищує 60%, а також низьку ефективність праці. На державних шахтах, які забезпечують лише 10% видобутку вугілля в країні, працює половина всіх співробітників вугільної галузі – 35 тисяч осіб. До того ж держшахти не можуть торгувати вугіллям за ринковими цінами: в Україні діють обмеження вартості електроенергії, а вартість вугілля – 80% тарифу на електрику від теплових електростанцій.

Приватні компанії працюють ефективніше. Наприклад, «ДТЕК Павлоградвугілля», яке забезпечує близько половини видобутку всього вугілля в країні, до початку пандемії у 2020 році було прибутковим. За даними «СПАРК-Інтерфакс», прибуток компанії у 2019 – 6,7 млрд грн, а у 2018 – 6 млрд грн. У середині 2020 року приватні вугледобувні компанії були змушені піти у простій через відсутність попиту на вугілля. У результаті 2020 року виторг «ДТЕК Павлоградвугілля» впав двічі до 16,4 млрд грн і компанія звітувала про збитки – 6 млрд грн.

На державних шахтах різниця між ціною «Центренерго» та собівартістю видобутку вугілля держава покриває з бюджету. 2020 року на це пішло близько 6 млрд грн, оцінює DiXi Grouр. Більшість йде на зарплати шахтарям. «Кошти йдуть не на розвиток, а на проїдання», — говорить Ніцович. До того ж робітникам винні 1,3 млрд грн.

Зробити всі 33 держшахти прибутковими неможливо, каже Ніцович. За його словами, держава має модернізувати лише найперспективніші, а решту закрити.

Якби під час підготовки бюджету на 2021 рік держава виділила на модернізацію державних шахт стільки грошей, скільки просило міністерство енергетики, можна було б заощадити 1 млрд грн, каже Буславець. Міністерство запропонувало направити 2 млрд грн на закладку шести нових лав на держшахтах, що, за словами Буславець, збільшило б видобуток вугілля на 550 000 тонн, а 2022 року – ще на 1,5 млн тонн (держшахти добувають 2,9 млн тонн на рік). «Тепер доведеться шукати не 2 млрд грн, які дали б додаткове вугілля та заробіток держшахтам, а 3 млрд грн на імпорт вугілля та гроші на покриття заборгованості перед шахтарями», – каже вона.

На 2022 рік держава заклала 4,5 млрд грн на підтримку вугільної індустрії, але це все одно на 3,1 млрд грн менше, ніж просило міністерство енергетики, каже заступник міністра Олексій Кураков. За його словами, наступного року Україна залишиться залежною від імпорту. «Ситуація буде такою самою, як зараз: непрогнозована аварійність, зниження видобутку, великий обсяг імпорту вугілля з Казахстану та Польщі», – каже Кураков.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд