Апеляційний суд у Стокгольмі відхилив апеляцію трьох кіпрських компаній, повʼязаних з Ігорем Коломойським, які намагалися оскаржити рішення арбітражу у справі «Укрнафти» від 4 лютого 2021 року. Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції.
Деталі
- Компанії Littop Enterprises, Bordo Management і Bridgemont Ventures, які разом володіли 40,1% акцій «Укрнафти», звернулися до уряду та «Нафтогазу» на початку 2015 року з вимогою компенсації за обмеження права вільного продажу залишків газу на ринку у період з 2006 по 2014 рік.
- Не отримавши бажаної компенсації, вони подали позов проти України на суму понад $6 млрд у 2015 році.
- Позивачі висували кілька претензій, серед яких: відбір газу НАК «Нафтогаз України» з газосховищ «Укрнафти» за заниженими цінами або безоплатно для потреб населення, невиконання рішень українських судів щодо повернення відібраного газу, підвищення ставки рентної плати за користування надрами, зміни в законодавстві, що зменшили кворум для проведення загальних зборів акціонерних товариств.
- «Арбітражний трибунал підтримав позицію України щодо відсутності юрисдикції для розгляду цього спору, і Апеляційний суд Свеа також підтвердив це рішення», – зазначила міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
- Суд підтвердив основний аргумент України, що позивачі не зробили фактичного внеску до статутного капіталу «Укрнафти», а отже, не здійснили інвестицію за умовами Енергетичної хартії, що позбавляло їх права на арбітражний позов.
- Тепер кіпрські компанії зобовʼязані відшкодувати Україні приблизно $19 млн за арбітражні витрати, $2,7 млн судових витрат і $550 000 додаткових витрат на судові процеси.
Контекст
Вимоги юристів Коломойського були засновані на тому, що 2015 року Україна та «Нафтогаз» як мажоритарний акціонер «Укрнафти» зменшили ціну на природний газ, який НАК закуповувала в «Укрнафти». Останній до того ж заборонили вільно продавати залишки газу на ринку.
Чому Коломойський пішов із позовом до Стокгольма. Як пояснював ЄП юрист Ілля Черногоренко, це стало можливим тому, що 1998 року Україна ратифікувала так звану Енергетичну хартію. Держава взяла на себе зобов’язання, зокрема, забезпечити для інвесторів з інших держав-учасниць Хартії «стабільні, рівноправні, сприятливі і гласні умови… капіталовкладень на її території», а у разі порушення взятих на себе зобов’язань – відшкодувати збитки, завдані інвестору.
Натомість Україна отримала рівнозначний захист прав своїх інвесторів у інших державах, що ратифікували Хартію.
За умовами Хартії, однією з опцій захисту порушеного права для інвестора є передача ним спору на арбітражний розгляд при Арбітражному інституті Міжнародної торговельної палати у Стокгольмі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
