Суд наклав арешт на частину торговельного центру «Мармелад», яким через офшорну компанію фактично володіли високопосадовці РФ та керівники ВАТ, повідомила пресслужба Національної поліції. За даними джерел ЕП, зокрема, йдеться про голову «Газпрома» Олексія Міллера. Вартість арештованих активів перевищує 1,2 млрд грн.
Ключові факти
- Поліцейські встановили, що посадові особи цього підприємства здійснили незаконне переоформлення частини приміщень ТЦ на підконтрольну офшорну компанію, власниками якої також є росіяни з керівництва уряду РФ. Для цього вони використовували фіктивне підприємство за допомогою виготовлення підроблених документів.
- Солом’янський районний суд міста Києва наклав арешт на нежитлові приміщення площею понад 15 000 м кв. загальною вартістю понад 1,2 млрд грн.
- Фотографія, яку опублікувала поліція, свідчить, що йдеться про столичний ТЦ «Мармелад».
- За даними ЕП, власниками частини «Мармеладу» площею понад 15 000 кв. м, є ТОВ «Петрохолдинг-інвест» та офшорна компанія «Варніейт Лімітед».
- Хоча публічно імена не розголошуються, слідство встановило, що засновниками і власниками компаній є голова «Газпрома» Олексій Міллер, основний акціонер банку «Росія», «особистий банкір Путіна» Юрій Ковальчук та член Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександр Фокін.
Контекст
1 квітня Верховна Рада ухвалила порядок націоналізації майна, що належить громадянам РФ та будь-яким фізичним та юридичним особам, які публічно заперечують російсько-українську війну.
Україна має чотири можливі напрями конфіскації активів РФ і повʼязаних з нею компаній, заявляв міністр юстиції Денис Малюська.
Перший напрям – конфіскація за рішенням суду, як у випадку з активами нардепа Віктора Медведчука. Протягом судового процесу його майно було арештовано, після чого АРМА передала «трубу Медведчука» в управління «Нафтогазу».
Другий напрям – через новий закон про конфіскацію російських активів. Згідно з цим законом рішення про конфіскацію прийматиме ВАКС на основі кількох десятків критеріїв, за якими визначатимуть підсанкційних осіб, чиє майно підлягає конфіскації.
Третій напрям – на підставі закону про націоналізацію російського майна. Під його дію потрапляють активи Сбербанку і Промінвестбанку.
Четвертий напрям – конфіскація майна у звʼязку з воєнним станом. Така конфіскація не вимагає ніякої аргументації, але виникає обовʼязок компенсувати вартість. Тому поки що цей спосіб не використовується.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
