Категорія: Новини
Дата: 08 жовтня 14:42

Туреччина готується зменшити імпорт газу із Росії та Ірану, нарощуючи власний видобуток і постачання СПГ зі США – Reuters

Олександр Пикало

Forbes

2 хв читання

Туреччина до кінця 2028 року планує забезпечувати понад половину своїх потреб у природному газі за рахунок власного видобутку та імпорту зі США, що може призвести до скорочення постачань із Росії та Ірану на їхній ключовий європейський ринок. Про це пише Reuters 8 жовтня.

Деталі

Диверсифікація джерел постачання газу посилить енергетичну безпеку Туреччини та підтримає її мету стати регіональним газовим хабом.
Анкара має намір реекспортувати імпортований скраплений природний газ (СПГ) та власний видобуток до Європи, використовуючи російський та іранський газ переважно для внутрішніх потреб.
Наразі Росія залишається найбільшим постачальником газу для Туреччини, хоча її частка скоротилася з понад 60% два десятиліття тому до 37% у першій половині 2025 року.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році більшість європейських країн припинили імпорт російського газу.
Термін дії російських контрактів із Туреччиною на постачання 22 млрд кубометрів газу щорічно через трубопроводи Blue Stream і TurkStream добігає кінця.
Контракт із Іраном на 10 млрд кубометрів завершується в середині 2026 року, тоді як угоди з Азербайджаном на 9,5 млрд кубометрів діятимуть до 2030 та 2033 років.
Туреччина, ймовірно, продовжить частину контрактів, але на гнучкіших умовах і з меншими обсягами, щоб посилити диверсифікацію постачань.
До 2028 року власний видобуток і СПГ забезпечуватимуть понад 26 млрд кубометрів газу на рік, що перевищить половину річного попиту Туреччини в 53 млрд кубометрів, пише Reuters.
Для реалізації цих планів Туреччина уклала контракти на імпорт СПГ зі США на суму $43 млрд, зокрема 20-річну угоду з компанією Mercuria.

Популярне

Категорія: Інновації
Дата: 06 жовтня

«Гроші в цьому кейсі не основне». Американські інвестори оцінили фінтех-компанію Гороховського в $1 млрд. Forbes дізнався деталі угоди й можливу суму інвестицій

Контекст

Туреччина, яка імпортує близько 99% природного газу для задоволення своїх потреб (50–55 млрд куб. м на рік), активно працює над розширенням джерел постачання, щоб зменшити залежність від окремих країн, посилити енергетичну безпеку та стабілізувати ціни на газ.

Традиційно Туреччина покладалася на газопроводи з Росії (Blue Stream, TurkStream), Ірану (Східноанатолійський газопровід) та Азербайджану (TANAP, Баку-Тбілісі-Ерзурум). Проте геополітичні виклики, зокрема напружені відносини з Росією та Іраном, а також амбіції Анкари стати регіональним газовим хабом, спонукають державну компанію BOTAŞ шукати нові джерела постачання.

У 2025 році Туреччина уклала низку контрактів для диверсифікації газового імпорту. У травні 2024 року підписано 10-річну угоду з ExxonMobil на постачання 2,5 млн тонн LNG щорічно (приблизно 3,5 млрд куб. м). У вересні 2025 року на конференції Gastech укладено контракти з Shell (до 4 млрд куб. м LNG на рік із 2027 року, термінали в США та інших регіонах), TotalEnergies (1,6 млрд куб. м LNG щорічно з 2027 року, термінали в США, Європі та Туреччині) та Cheniere (1,2 млрд куб. м LNG на рік). Крім того, у вересні 2025 року досягнуто попередньої домовленості з Woodside Energy про постачання 5,8 млрд куб. м LNG щорічно з 2030 року, переважно з Louisiana LNG (США).

Матеріали по темі