Понад 800 залізничних вагонів, 79 річкових суден та чотири асфальтобетонні заводи заарештовано за час війни у російських та білоруських компаній, які працювали в Києві. Загальна вартість арештованого майна оцінюється в понад 7,9 млрд грн, повідомив керівник Київської міської прокуратури Олег Кіпер інтервʼю «Інтерфакс-Україна».
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Серед арештованого майна 808 залізничних вагонів, 79 річкових суден, чотири асфальтобетонні заводи, 53 транспортні засоби, 61 одиниця будівельної та 26 – сільськогосподарської техніки, корпоративні права 8 субʼєктів господарювання, 250 банківських рахунків 23 субʼєктів господарювання, вісім земель ділянок, 36 обʼєктів нерухомості, 9400 т газового конденсату, 94 млн куб. м природного газу, 1100 т нафти.
- Суди вже винесли ухвали про передачу майна в управління АРМА на суму понад 3,5 млрд грн, щодо решти майна на суму 4,2 млрд грн на цей час ще розглядаються клопотання, однак рішення про передачу ще не прийняті, додав Кіпер.
- Він звернув увагу на те, що прокурори у своєму клопотанні до суду щодо арешту вагонів прописали, що українська залізниця має право їх використовувати, доки АРМА не знайде управителя на конкурсі.
- «Так само щодо арештованої техніки та автомобілів, просимо суди до реалізації АРМА своїх повноважень надати можливість ЗСУ використовувати це майно. Нехай воно працює на перемогу», – підсумував Кіпер.
Контекст
3 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт (№7122), який визначає правові засади примусового вилучення російського майна в Україні. Вилучення здійснюється без жодного відшкодування.
12 травня народні депутати схвалили конфіскацію майна фізичних та юридичних осіб Російської Федерації та Республіки Білорусь. Перша версія законопроєкту була ветована президентом. Після доопрацювання акта нардепи повторно його ухвалили.
Закон запроваджує новий вид санкцій – стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, якими така особа може прямо чи опосередковано розпоряджатися.
Україна має чотири можливі напрями конфіскації активів РФ і повʼязаних з нею компаній, заявляв міністр юстиції Денис Малюська.
Перший напрям – конфіскація за рішенням суду, як у випадку з активами нардепа Віктора Медведчука. Протягом судового процесу його майно було арештовано, після чого АРМА передала «трубу Медведчука» в управління «Нафтогазу».
Другий напрям – через новий закон про конфіскацію російських активів. Згідно з цим законом рішення про конфіскацію прийматиме ВАКС на основі кількох десятків критеріїв, за якими визначатимуть підсанкційних осіб, чиє майно підлягає конфіскації.
Третій напрям – на підставі закону про націоналізацію російського майна. Під його дію потрапляють активи Сбербанку і Промінвестбанку.
Четвертий напрям – конфіскація майна у звʼязку з воєнним станом. Така конфіскація не вимагає ніякої аргументації, але виникає обовʼязок компенсувати вартість. Тому поки що цей спосіб не використовується.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
