Перша українська керована авіаційна бомба (КАБ), створена за підтримки оборонного кластера Brave1, пройшла всі необхідні випробування та готова до бойового застосування. Міноборони вже закупило першу експериментальну партію боєприпасів, а українські пілоти відпрацьовують сценарії їх використання, повідомив міністр оборони Михайло Федоров.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Українська КАБ стала першою вітчизняною керованою авіабомбою, повністю адаптованою під умови сучасної війни. Її розробка тривала 17 місяців, а Brave1 підтримав проєкт грантом ще на ранньому етапі.
- КАБ оснащена системою наведення та аеродинамічного управління, що дозволяє значно підвищити точність ураження цілей порівняно зі звичайними вільнопадаючими бомбами. Основною перевагою КАБів є можливість запуску за десятки кілометрів від цілі, не заходячи у зону дії ворожої ППО, зазначається у повідомленні Міноборони.
- За даними розробників, українська бомба має бойову частину масою 250 кг і призначена для ураження укріплень, командних пунктів та інших цілей у глибокому тилу противника. У Міноборони заявили, що перше бойове застосування може відбутися найближчим часом.
- «Україна переходить від імпорту окремих рішень до створення власної high-tech зброї, яка системно посилює Сили оборони та дає технологічну перевагу на полі бою», – заявив Федоров.
Контекст
КАБи вважаються одним із ключових елементів сучасної повітряної війни. На відміну від ракет, вони створюються на базі звичайних авіабомб, але оснащуються модулями наведення та планування. Це дозволяє суттєво здешевити високоточне ураження цілей.
У світі домінує концепція модульних систем на кшталт американської JDAM, яка перетворює звичайні бомби на високоточні боєприпаси за допомогою GPS та інерційної навігації. Саме за таким принципом РФ з 2023 року масово модернізує радянські ФАБи, оснащуючи їх модулями УМПК.
За оцінками військових аналітиків, масове застосування російських плануючих авіабомб стало одним із ключових факторів тиску на українську оборону у 2024–2025 роках. Російські Су-34 та Су-35 скидають модернізовані ФАБ-250, ФАБ-500 та ФАБ-1500 поза межами досяжності більшості українських систем ППО.
У відповідь Україна інтегрувала у свої Повітряні сили західні системи JDAM-ER, французькі AASM Hammer та американські GBU-39 SDB. Паралельно український оборонно-промисловий комплекс розпочав створення власних високоточних авіаційних боєприпасів.
