Категорія
Головне
Дата

Український спорт – у допінговому скандалі. Як перевіряють українських спортсменів, скільки це коштує та чим загрожують можливі санкції WADA

Після скандалу у відставку пішов керівник НАДЦУ Іван Курліщук. /Фото УНІАН

Після скандалу у відставку пішов керівник НАДЦУ Іван Курліщук. Фото УНІАН

Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) два роки розслідувало можливі маніпуляції з допінг-пробами спортсменів Національного антидопінгового центру України (НАДЦУ). Частина підозр підтвердилася

Хороша новина – WADA не знайшла доказів існування системи підміни допінг-проб у Федерації легкої атлетики України.

Поганих новин три. Перша – за даними WADA, один зіспівробітників Федерації легкої атлетики України міг торгувати забороненим препаратом еритропоетин.

Друга – НАДЦУ порушував один із ключових принципів допінг-тестування: спортсмен не повинен знати, коли він проходитиме перевірку. Натомість український центр запрошував до себе на допінг-тести цілі збірні, призначаючи конкретну дату або окреслюючи період тестування. Така практика була регулярною у період з 2012 по 2019 роки, йдеться у звіті WADA.

Третя – під час офіційних змагань у 2021 році НАДЦУ взяв шість допінг-проб, помітивши їх як взяті у період відсутності змагань. Це порушення, оскільки спортсмени пройшли менш суворе тестування. У НАДЦУ зарахували ці спроби спортсменам, які готувалися до Олімпіади в Токіо.

Після скандалу у відставку пішов керівник НАДЦУ Іван Курліщук. WADA так і не змогла домогтися від нього пояснень. «14 вересня ми звернулися до нього з результатами, проте він заявив, що не знав про тестування в будівлі НАДЦУ та маніпуляції з пробами, – йдеться у звіті WADA. – Керівник центру пообіцяв провести внутрішнє розслідування та поділитися результатами з WADA. На момент публікації цього так і не сталося».

Міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт не коментував розслідування, заявивши у Facebook, що міністерство «виступає проти маніпулювання допінгом у спорті». Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Жан Беленюк сказав Forbes, що поки що «не готовий коментувати» ситуацію.

Як влаштовано систему допінг-тестування в Україні

У 2017 році набув чинності новий закон про антидопінговий контроль у спорті. Він став наслідком тривалих консультацій української спортивної влади з WADA, яка й раніше звертала увагу на серйозні недоліки в роботі НАДЦУ, розповідає Forbes один із колишніх співробітників центру, який погодився говорити на умовах анонімності.

«Звичайна картина для НАДЦУ у 2010-х – три штатні допінг-офіцери та ще кілька людей на part-time, вони фізично не встигали тестувати всіх спортсменів, – каже співрозмовник. – При цьому за пів року, що передували Олімпійським іграм, потрібно обробити близько тисячі проб. Звідси й запрошення на допінг-контроль у НАДЦУ».

Після реформи 2017-го ситуація покращилася: НАДЦУ почав співпрацювати з допінг-офіцерами на позашнтатній основі, кількість допінг-тестів істотно зросла. Якщо у 2017 році центр провів 801 тестування, то у 2020-му більш ніж удвічі більше – 1855.

Перевірки спортсменів відбуваються суворо, підтверджує Forbes срібна медалістка з карате на Олімпіаді в Токіо Анжеліка Терлюга.

«У мене був період, коли я протягом двох місяців склала три чи чотири тести, – розповідає вона. – Це може статися на турнірах, чи можуть приїхати до тебе додому».

Під особливою увагою допінг-офіцерів перебувають топспортсмени, зазначає Терлюга. У кожного з них є свій обліковий запис на сайті WADA. «Ти ніколи не знаєш, хто братиме у тебе допінг-пробу: українські чи іноземні допінг-офіцери, – каже Терлюга. – Все відбувається під найсуворішим контролем – офіцери буквально заходять разом із тобою до туалету. Штраф за пропуск іноземного допінг-контролю – €750».

У травні 2021 року International Testing Agency звинуватила українського важкоатлета Дмитра Чумака у спробі підкупити іноземних допінг-офіцерів (спортсмен все заперечує, назвавши ITA «найкорумпованішою організацією у світі»). Через це він пропустив Олімпіаду в Токіо.

Через проблеми з допінгом на Ігри не поїхали п'ять інших українських спортсменів: Олег Верняєв, Юлія Єлістратова, Михайло Гаврилюк, Назар Коваленко та Наталія Пироженко-Чорномаз. Останні троє не встигли здати необхідну кількість допінг-тестів до початку Олімпіади. Щоб якось компенсувати відставання, НАДЦУ, зокрема, брав додаткові тести під час турнірів, позначаючи їх як позазмагальні, йдеться у звіті WADA.

Які наслідки можуть очікувати на український спорт? Поганий сценарій – визнання НАДЦУ не відповідним правилам WADA, вважає експрезидент Федерації легкої атлетики Ігор Гоцул.

Це дуже ускладнить життя українських спортсменів, особливо тих, хто претендує на участь у великих міжнародних змаганнях. «Наприклад, легкоатлетам потрібно як мінімум три проби на рік лише в НАДЦУ, – розповідає на правах анонімності ексспівробітник НАДЦУ. – Але фактично вони можуть здавати і 10+ тестів».

В Україні допінг-процедури за спортсменів сплачує держбюджет: собівартість однієї проби перевищує 300 євро. Тобто в 2020 році на тестування витратили понад 18 млн грн. Здавати аналогічні тести за кордоном – теоретично можливо, каже Терлюга, але це дорого, і що головне – порушує принцип несподіванки тестування.

«Неможливо уявити, як це може бути організовано, – каже вона. – Їздити в іншу країну, наприклад, на збори, щоб здавати допінг – це абсурдно, тому що спортсмен буде до цього готовий».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"