Категорія
Новини
Дата

Український спорт – у допінговому скандалі. Як перевіряють українських спортсменів, скільки це коштує та чим загрожують можливі санкції WADA

Після скандалу у відставку пішов керівник НАДЦУ Іван Курліщук. /УНІАН

Після скандалу у відставку пішов керівник НАДЦУ Іван Курліщук. Фото УНІАН

Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) два роки розслідувало можливі маніпуляції з допінг-пробами спортсменів Національного антидопінгового центру України (НАДЦУ). Частина підозр підтвердилася

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Хороша новина – WADA не знайшла доказів існування системи підміни допінг-проб у Федерації легкої атлетики України.

Поганих новин три. Перша – за даними WADA, один зіспівробітників Федерації легкої атлетики України міг торгувати забороненим препаратом еритропоетин.

Друга – НАДЦУ порушував один із ключових принципів допінг-тестування: спортсмен не повинен знати, коли він проходитиме перевірку. Натомість український центр запрошував до себе на допінг-тести цілі збірні, призначаючи конкретну дату або окреслюючи період тестування. Така практика була регулярною у період з 2012 по 2019 роки, йдеться у звіті WADA.

Третя – під час офіційних змагань у 2021 році НАДЦУ взяв шість допінг-проб, помітивши їх як взяті у період відсутності змагань. Це порушення, оскільки спортсмени пройшли менш суворе тестування. У НАДЦУ зарахували ці спроби спортсменам, які готувалися до Олімпіади в Токіо.

Після скандалу у відставку пішов керівник НАДЦУ Іван Курліщук. WADA так і не змогла домогтися від нього пояснень. «14 вересня ми звернулися до нього з результатами, проте він заявив, що не знав про тестування в будівлі НАДЦУ та маніпуляції з пробами, – йдеться у звіті WADA. – Керівник центру пообіцяв провести внутрішнє розслідування та поділитися результатами з WADA. На момент публікації цього так і не сталося».

Міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт не коментував розслідування, заявивши у Facebook, що міністерство «виступає проти маніпулювання допінгом у спорті». Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Жан Беленюк сказав Forbes, що поки що «не готовий коментувати» ситуацію.

Як влаштовано систему допінг-тестування в Україні

У 2017 році набув чинності новий закон про антидопінговий контроль у спорті. Він став наслідком тривалих консультацій української спортивної влади з WADA, яка й раніше звертала увагу на серйозні недоліки в роботі НАДЦУ, розповідає Forbes один із колишніх співробітників центру, який погодився говорити на умовах анонімності.

«Звичайна картина для НАДЦУ у 2010-х – три штатні допінг-офіцери та ще кілька людей на part-time, вони фізично не встигали тестувати всіх спортсменів, – каже співрозмовник. – При цьому за пів року, що передували Олімпійським іграм, потрібно обробити близько тисячі проб. Звідси й запрошення на допінг-контроль у НАДЦУ».

Після реформи 2017-го ситуація покращилася: НАДЦУ почав співпрацювати з допінг-офіцерами на позашнтатній основі, кількість допінг-тестів істотно зросла. Якщо у 2017 році центр провів 801 тестування, то у 2020-му більш ніж удвічі більше – 1855.

Перевірки спортсменів відбуваються суворо, підтверджує Forbes срібна медалістка з карате на Олімпіаді в Токіо Анжеліка Терлюга.

«У мене був період, коли я протягом двох місяців склала три чи чотири тести, – розповідає вона. – Це може статися на турнірах, чи можуть приїхати до тебе додому».

Під особливою увагою допінг-офіцерів перебувають топспортсмени, зазначає Терлюга. У кожного з них є свій обліковий запис на сайті WADA. «Ти ніколи не знаєш, хто братиме у тебе допінг-пробу: українські чи іноземні допінг-офіцери, – каже Терлюга. – Все відбувається під найсуворішим контролем – офіцери буквально заходять разом із тобою до туалету. Штраф за пропуск іноземного допінг-контролю – €750».

У травні 2021 року International Testing Agency звинуватила українського важкоатлета Дмитра Чумака у спробі підкупити іноземних допінг-офіцерів (спортсмен все заперечує, назвавши ITA «найкорумпованішою організацією у світі»). Через це він пропустив Олімпіаду в Токіо.

Через проблеми з допінгом на Ігри не поїхали п'ять інших українських спортсменів: Олег Верняєв, Юлія Єлістратова, Михайло Гаврилюк, Назар Коваленко та Наталія Пироженко-Чорномаз. Останні троє не встигли здати необхідну кількість допінг-тестів до початку Олімпіади. Щоб якось компенсувати відставання, НАДЦУ, зокрема, брав додаткові тести під час турнірів, позначаючи їх як позазмагальні, йдеться у звіті WADA.

Які наслідки можуть очікувати на український спорт? Поганий сценарій – визнання НАДЦУ не відповідним правилам WADA, вважає експрезидент Федерації легкої атлетики Ігор Гоцул.

Це дуже ускладнить життя українських спортсменів, особливо тих, хто претендує на участь у великих міжнародних змаганнях. «Наприклад, легкоатлетам потрібно як мінімум три проби на рік лише в НАДЦУ, – розповідає на правах анонімності ексспівробітник НАДЦУ. – Але фактично вони можуть здавати і 10+ тестів».

В Україні допінг-процедури за спортсменів сплачує держбюджет: собівартість однієї проби перевищує 300 євро. Тобто в 2020 році на тестування витратили понад 18 млн грн. Здавати аналогічні тести за кордоном – теоретично можливо, каже Терлюга, але це дорого, і що головне – порушує принцип несподіванки тестування.

«Неможливо уявити, як це може бути організовано, – каже вона. – Їздити в іншу країну, наприклад, на збори, щоб здавати допінг – це абсурдно, тому що спортсмен буде до цього готовий».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні