Україна готує звернення до Єврокомісії з проханням переглянути розрахункові показники викидів, від яких залежить розмір платежів українських експортерів за вуглецевим митом ЄС. Паралельно держава працює над тим, щоб підприємства могли підтверджувати фактичні викиди й не використовувати стандартні значення, які для окремих видів української продукції є завищеними. Про це повідомило Міністерство економіки.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Йдеться про механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM. Якщо фактичні дані підприємства про викиди не мають належної верифікації, імпортери в ЄС повинні застосовувати дефолтні показники. За даними українських галузей, для деяких товарів вони значно перевищують реальні обсяги викидів, що збільшує суму платежів.
- Проблема, зокрема, стосується цементу, плоского й довгого прокату та безшовних труб. Мінекономіки разом із представниками бізнесу готує звернення до Єврокомісії щодо перегляду відповідних показників.
- Окремо Україна працює над розширенням доступу підприємств до організацій, які можуть офіційно верифікувати дані про викиди.
- Україна та Швеція домовилися спростити процедуру акредитації українських верифікаторів відповідно до вимог ЄС. Це дозволить підприємствам використовувати фактичні показники викидів замість дефолтних.
- Українські організації вже можуть подаватися на відповідну акредитацію. Мінекономіки також проводить консультації з європейськими верифікаторами KPMG Cert GmbH, Verico та Apave. З Verico вже розпочалася практична співпраця, зокрема щодо дистанційної підтримки українських підприємств.
Контекст
30 червня Єврокомісія оприлюднила розподіл тарифних квот на імпорт сталі за новим регламентом, який набув чинності 1 липня. Для України передбачені окремі безмитні квоти на дев’ять категорій сталевої продукції. Обсяги понад встановлені ліміти оподатковуватимуться митом у 50%.
Нові обмеження діють на тлі скорочення українського експорту сталі до ЄС. За даними GMK Center, у січні–лютому 2026 року поставки довгого прокату з України до Євросоюзу зменшилися на 64% порівняно з аналогічним періодом 2025-го, а загальний експорт сталі – на 14%.
Додатковим фактором для галузі став механізм CBAM, платна фаза якого для українських виробників почалася 1 січня 2026 року. Через нові правила «АрселорМіттал Кривий Ріг» повністю припинив постачання продукції до ЄС. Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо заявив, що запровадження CBAM призвело до скорочення щонайменше 3400 працівників і стало одним із факторів такого рішення.
Детальніше про вплив нових вуглецевих правил ЄС на українську металургію – у матеріалі Forbes Ukraine.
