Держкомпанія «Укрзалізниця» в два етапи підвищує ціни на вантажоперевезення. За підрахунками міністра інфраструктури Олександра Кубракова, це принесе залізничному монополісту 2 млрд грн вже у цьому році
Ціни на вантажоперевезення підуть вгору з вересня — на 8% для вантажів 1-го (руда і вугілля) і 2-го (зерно) класів. З січня 2022 року вони виростуть ще на 20% і 6% відповідно. З новою тарифною політикою «Укрзалізниця» зможе заробити додаткові 10 млрд грн у 2022-му. «Ініційоване нами підвищення — найбільше в історії України», — говорить Кубрак. Востаннє тарифи переглядалися два роки тому.
Чому це важливо? «Укрзалізниця» (УЗ) — збиткова компанія, минулого року вона втратила 12 млрд грн, виторг склав 75,2 млрд грн. Водночас УЗ заробляє не на пасажирських перевезеннях, а на вантажних. Для порівняння: її виторг у 2020-му від вантажних перевезень — 65 млрд грн, а від пасажирських у16 разів менше — усього 4,1 млрд грн. Але через діючі тарифи не всі вантажі прибутково перевозити.
Компанія доставляє вантажі чотирьох класів: позакласні, 1-й, 2-й і 3-й. Чим вище клас, тим більше тариф. Щоправда, прибуток компанії у внутрішніх перевезеннях приносять тільки вантажі 2-го і 3-го класу, а на перевезення руди, вугілля та інших вантажів 1-го класу та позакласних компанія втрачає гроші — від 6 до 14 млрд грн на рік, за підрахунками Андрія Рязанцева, ексдиректора з економіки та фінансів в «Укрзалізниці». Новий в.о. глави УЗ Олександр Камишін сказав Forbes, що після підвищення тарифів, перевезення вантажів 1-го класу стане прибутковим, але Рязанцев сумнівається. «Поки піднімуть тариф, ціни на вагони, ремонт, паливо та заробітну плату виростуть також, — каже він. — Це зʼїсть маржу».
ДТЕК і «Метінвест» — компанії Ріната Ахметова — найбільші перевізники руди і вугілля й саме для них ситуація зміниться найбільше. За підрахунками члена наглядової ради УЗ Сергія Лещенка, для «Метінвесту» ці зміни означатимуть додаткові 3,2 млрд грн на рік, а для ДТЕК — 1 млрд грн. В інтервʼю Forbes у вересні 2020-го ексглава «Укрзалізниці» Євген Кравцов підрахував, що підвищення тарифу на 1% обходиться групі СКМ у 120 млн грн на рік.
ДТЕК заплатить навіть більше, ніж розраховує Лещенко, — весь процес теплогенерації подорожчає на 2 млрд грн на рік, каже пресслужба компанії. Підвищення тарифів при «аномально» низьких цінах на електрику «тільки посилить кризу в енергетичній сфері, не вирішуючи за таких умов проблеми УЗ», — говорить пресслужба. — Немає даних про збитковість перевезення вугілля. Глибоко збиткові не вантажні, а пасажирські перевезення». ДТЕК просить відмовитися від підвищення цін. «Метінвест» не встиг відповсти на запрос Forbes.
Гравці сільськогосподарської сфери сприйняли тарифні зміни легше й загалом підтримують «розумне» підвищення цін, говорить засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт» Євген Дудка. «Але потрібно враховувати, що в цьому році були дощі і ціни на зерно зараз високі, тому агросектор не відчує збільшення тарифів — каже Дудка. — Але коли буде кризова ситуація — ми її відчуємо». Конʼюнктура ринку дозволить пережити підвищення в цьому році, підтверджує Сергій Орловський, засновник трейдингової компанії «Агрооілтрейд». «Але ціни на зерно будуть змінюватися і, можливо, знижуватися, тоді як нові тарифи на перевезення з нами назавжди», — каже Орловський.
УЗ підвищує тарифи пʼять днів після призначення нового в.о. глави компанії Камишина. Його призначили 11 серпня після того, як Рада нацбезпеки оголосила стан УЗ «критичним» і анонсувала «кардинальні, в тому числі кадрові рішення». Занижені тарифи на вантажоперевезення були серед основних претензій РНБО. Держкомпанія втратила 100 млрд грн за останні чотири роки через неправильну тарифну політику, за словами секретаря Ради нацбезпеки Олексія Данілова.
Колишній в.о. глави Іван Юрик перед відходом з посади теж визнав, що основна проблема УЗ якраз у необґрунтованих тарифах на вантажоперевезення. Хто винен? За словами Юрика, зарегульованість сфери не дозволяла підвищити тариф — прийняти рішення мають відразу кілька органів. Сьогоднішнє підвищення тарифів уже узгодили всі необхідні держоргани: Держрегуляторна служба, Мінфін, Мінекономіки і Мінʼюст. За словами Кубракова, на це пішло два місяці.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
