Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови від 11 листопада минулого року і визначив, що у складі вартості товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони може бути вказано прибуток виконавця, повідомляє Міністерство оборони. Водночас, враховані не всі побажання міністерства у частині захисту українського бізнесу, йдеться у повідомленні.
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
Ключові факти
- Зазначається, що уряд підтримав частину пропозицій Міноборони і частково відновив справедливість щодо українських постачальників товарів, робіт та послуг для потреб оборони. Таким чином український бізнес буде урівняно у правах з іноземним, що дасть змогу забезпечити передбачуваність, ритмічність постачання та оплати за контрактами.
- Міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що вважає «абсурдними та неправомірними» вимоги Держаудитслужби поставити інтереси іноземних виробників вище за інтереси українських і позбавити вітчизняний бізнес права на прибуток.
- «У цьому немає логіки, це прямо суперечить інтересам оборони та нормам чинного законодавства», – сказав він.
- Водночас з рішення уряду вилучили норму, на якій наполягало Міноборони, а саме чітку вказівку, що такий порядок є чинним весь період дії правового режиму воєнного стану, тобто має застосовуватись з 24 лютого 2022 року. «На жаль, цю позицію не підтримано представниками інших відомств у кінцевому рішенні уряду, тому зберігається колізія», – повідомили у Міноборони.
- Однозначно не зняті вимоги Держаудитслужби, які Міноборони вважає неправомірними і оскаржує у судовому порядку. Йдеться про стягнення коштів, вказаних як прибуток, з українського бізнесу, що співпрацював з сектором оборони та безпеки з початку дії правового режиму воєнного стану.
- В Міноборони наголошують, що це створює умови для порушення стабільної роботи українських виробників та може негативно позначитись на забезпеченні потреб Сил оборони України.
- «На жаль, колеги по уряду, у тому числі ті, чиїм прямим обов’язком є захист української економіки, не підтримали позицію Міноборони в частині, яка стосується відновлення справедливості з початку воєнного стану», – наголосив Резніков.
- Він нагадав, що у Міноборони є чинні контракти з лідерами українського ОПК, які закінчуються у 2024-25 роках, є сотні чинних контрактів з українськими виробниками до кінця цього року. «Як з ними бути? Як бути з тими, що вже виконані? Зберігається можливість подвійного трактування норм і тиску на бізнес. Міноборони з таким підходом не погоджується, тому ми продовжимо оскаржувати підхід Держаудитслужби до правозастосування у суді», – зазначив міністр оборони.
Контекст
До початку широкомасштабного вторгнення закупівлі для армії здійснювалися по очікуваній вартості на підставі калькуляції ціни. До неї входили, зокрема, витрати і обмежену норму прибутку.
Для прискорення закупівель Кабмін прийняв вже у березні 2022-го нову постанову №335. Відтоді ціна контракту визначається на підставі калькуляції всіх витрат виробника, включаючи податки. У постанові не було обмеження прибутку, точніше в ній взагалі не було слова «прибуток». Держаудитслужба трактувала постанову геть в інший спосіб. Якщо про прибуток не йдеться в постанові, то його і не повинно бути в підрядників МОУ. А значить, вони мають відшкодувати державі зароблені 2,5 млрд грн, йдеться в редакційному матеріалі Forbes Ukraine.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
