Ціни на газ на європейському ринку б'ють історичні максимуми (під €1000 за 1000 куб. м із ПДВ). Це відбувається через падіння пропозиції, зменшення запасів у сховищах і високий попит на тлі очікування холодної зими (вже зараз температура нижча за ту, до якої звикли у вересні)
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Чи буде зростання цін на газ у цьому опалювальному сезоні
Нагадаємо, що в Україні приблизно третина газу споживається безпосередньо населенням, третина теплокомуненерго (в основному для потреб населення), а третина промисловістю. Який буде ефект:
Для промисловості
Промисловість буде платити ринкову «європейську» ціну (крім тих, хто завчасно запасся газом), що, звісно, позначиться на собівартості й призведе до зростання цін і зниження виробництва в газоємних секторах. Опосередковано це позначиться й на населенні – запитайте автолюбителів, які з метою економії встановили собі ГБО.
Для населення
Велика частина населення завдяки обов'язковому річному контракту, який не можна підвищувати, не побачить істотних змін у платіжках за газ, і ціна на опалювальний сезон залишиться на рівні 8 грн за 1 куб. м. Приблизно така сама ціна газу, ймовірно, буде закладена і в тарифах на тепло для населення. До того ж власники приватних будинків можуть перейти на інші джерела, наприклад, на дров'яне опалення.
Для держави
З одного боку, державна Група НАК «Нафтогаз» забезпечує більше половини потреби України завдяки власному видобутку, собівартість якого не залежить від європейських цін. Але це менше необхідного обсягу «соціального» газу. Дефіцит може скласти від 2 млрд до 5 млрд за 1 куб. м залежно від погоди.
Незважаючи на обсяги власного виробництва, кожен кубометр газу, проданий «Нафтогазом» нижче ринкової ціни, має негативний фіскальний ефект – як мінімум, це недоотриманий прибуток і недоплачені дивіденди до бюджету (а це зарплати бюджетникам, соціальні виплати, інфраструктурні проєкти тощо). До того ж пільговою ціною користуються не тільки ті, хто дійсно потребує допомоги держави, а й цілком забезпечені люди (і навіть мільйонери).
Також існує ризик фізичної недостачі газу. Якщо зима буде холодною, то його може бути недостатньо, тоді доведеться обмежувати некритичне споживання. Наповненість українських сховищ (як і європейських) невисока – за інформацією «Нафтогазу», 45% у вересні 2021-го проти 83% роком раніше.
Як довго держава зможе забезпечувати низькі ціни для населення
Відповідь на це питання багато в чому політична і також залежить від зовнішньої кон'юнктури. Але якщо звернутися до європейського досвіду, то майже всі країни відмовилися (або поступово відмовляються) від субсидування енергоносіїв для всього населення і переходять на адресні субсидії для вразливих споживачів.
Чому так відбувається в країнах ЄС? По-перше, так ефективніше з точки зору державного бюджету, адже підтримку не отримують ті, хто може платити ринкову ціну (багаті люди, як правило, більше споживають, і виходить, що за «соціальної» ціни держава їх підтримує більше, ніж менш заможних ). По-друге, більш високі ціни стимулюють енергоефективність, що стає все більш важливим аспектом у зв'язку з боротьбою із впливом на зміну клімату.
Ймовірно, і в Україні держава буде поступово відмовлятися від стримування цін для всіх на користь адресної підтримки. Зараз цю роль виконують субсидії ЖКГ, які отримують приблизно 20% населення. Але, в порівнянні з економічною вартістю «стримування тарифів» для всіх (за поточної ситуації може скласти до 100 млрд грн на рік), витрати на такі субсидії невеликі (близько 35 млрд грн на рік).
До того ж держава стимулює заходи з підвищення енергоефективності (є як міські, так і національні програми). Це структурно складніше, але в довгостроковій перспективі вигідніше. Недарма в ЄС стратегічно прийнято принцип energy efficiency first. Очевидно, якщо буде зростати попит від населення, то в бюджеті будуть все більше й більше закладати коштів на такі програми.
Що робити населенню
Звісно, домогосподарства можуть податися на адресну субсидію, якщо в цьому є необхідність і виконуються критерії на її отримання.
Кращою ж довгостроковою стратегією (незалежно від рівня достатку) є зниження споживання енергоресурсів, що, в першу чергу, досягається модернізацією й утепленням будинків, і іноді дає змогу знизити споживання енергії на 70%. Зробити це значно складніше для жителів багатоквартирних будинків, адже потрібно домовитися й діяти спільно з сусідами. Але, як показує практика, це посильне завдання, і існують державні та міські програми, які компенсують до 70% вкладених коштів. Крім того, модернізація житла дасть і інші відчутні переваги: підвищення комфорту й вартості нерухомості, продовження терміну експлуатації.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
