Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава. Цей закон є однією з важливих умов виконання євроінтеграційних зобовʼязань.
Ключові факти
- Закон про реформу корпоративного управління унормовує низку питань, повʼязаних з діяльністю державних підприємств. Зокрема це стосується запровадження політики державної власності, яку затверджуватиме уряд.
- Водночас політика винагороди керівників і членів наглядових рад державних підприємств та державна дивідендна політика будуть частинами політики державної власності.
- Наглядові ради усіх ДП затверджуватимуть стратегічні плани розвитку, а також інвестиційні та фінансові плани.
- Передбачається зміна процедури винагороди керівників ДП і членів наглядових рад. Політика винагороди міститиме принципи та методологічні підходи, на основі яких наглядові ради встановлюватимуть розмір винагороди керівників ДП.
- Закон також унормовує процедуру звільнення членів наглядових рад – запроваджується вичерпний перелік підстав для звільнення.
- Документ визначає підходи до дивідендної політики держави, яку також затверджуватиме уряд.
- Майже дев’ять років тривали дебати щодо реформи корпоративного управління держпідприємствами, зазначила Надія Кобиляк, старший менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки за напрямком «Реформа корпоративного управління».
- «Основна ідея – запустити прозору модель корпоративного управління держпідприємствами за стандартами розвинених країн. На практиці це означає, що ми зменшуємо рівень втручання держави в операційну діяльність держкомпаній», – зазначила вона.
- Подальше ефективне впровадження реформи приведе до позбавлення політичного впливу на держпідприємства та сприятиме створенню конкурентоспроможних компаній, додала Надія Кобиляк.
- Також, за її словами, ця реформа – один з надважливих компонентів на шляху до євроінтеграції, подальшої співпраці з МВФ і залучення фінансування державними компаніями.
Контекст
На квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебувало 3107 держпідприємств, із яких тільки 859 працювали, а 433 – були прибутковими, за даними Мінекономіки.
Водночас кожне третє ДП визнавалось збитковим або було збитковим і виступало потенційним джерелом фіскальних ризиків.
Експерти вважають, що на ефективність функціонування держпідприємств впливають відсутність затвердженої стратегії управління державною власністю та реальної незалежності членів наглядових рад, а також повільна корпоратизація та низький рівень прозорості й підзвітності.
Реформа корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР – серед зобов’язань України відповідно до меморандуму з МВФ. Від ухвалення закону залежить не лише отримання Україною фінансування від МВФ у межах нової програми, а й іншої допомоги упродовж наступних років.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
