Давно очікувана бізнесом реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ) проходить зі скандалом. Верховна Рада готується до голосування за урядовий проєкт перезавантаження БЕБ, який не влаштовує ані бізнес, ані міжнародних партнерів. Чи є у документа шанси пройти перше читання в залі парламенту та чи варто тепер сподіватися на реальну реформу Бюро?
Депутати фінансового комітету Верховної Ради (ВР) 21 лютого підтримали урядовий законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Аналогічне рішення цього ж дня ухвалив правоохоронний комітет ВР.
Перезавантаження БЕБ, створеного у 2019-му як єдиний орган, що розслідує економічні злочини, – не лише зобовʼязання української влади перед Міжнародним валютним фондом та одна з ключових євроінтеграційних реформ. Це також одна з обіцянок президента Володимира Зеленського, яку він дав бізнесу під час зустрічі з нещодавно створеною Радою підприємців.
Урядовий законопроєкт перед нардепами презентував міністр юстиції Денис Малюська. До підготовки документа був долучений заступник голови Офісу президента (ОП) Олег Татаров, кажуть два нардепи та співрозмовник в ОП, знайомі з перебігом реформи. Готувати її почали ще восени минулого року.
Ключова проблема – з критикою документа виступили понад 10 громадських організацій і бізнес-асоціацій та посли держав G7. Чи не головний противник серед нардепів – заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк (фракція «Голос»), який є автором альтернативного законопроєкту.
Причини критики – відсутність швидкої переатестації співробітників БЕБ та недосконалість процедури відбору голови Бюро.
Законопроєкт винесуть до залу голосувань ВР вже цього тижня. Чи готовий парламент голосувати за урядовий законопроєкт та який фінал чекає на реформу БЕБ?
Хто та чому критикує варіант перезавантаження БЕБ від уряду
Головна суперечка навколо урядового законопроєкту №10439 пов’язана з переатестацією чинних кадрів БЕБ. Кабмін пропонує провести її лише через рік після завершення воєнного стану.
«Ця пропозиція – це перезавантаження БЕБ без фактичного перезавантаження», – зазначив під час засідання фінкомітету заступник голови Железняк. Він є автором альтернативного проєкту №10439-2, який передбачає обов’язкову переатестацію працівників одразу після обрання нового директора БЕБ.
Чому урядовці вважають, що поспішати з переатестацією працівників не варто? В умовах війни є нестача кваліфікованих кадрів, тож набрати необхідних спеціалістів буде важко, зазначив на засіданні комітету міністр юстиції Малюська. «В нового керівника буде достатньо механізмів, щоби провести очищення рядів БЕБ, якщо це справді буде потрібно», – сказав він.
Міністр юстиції Денис Малюська Фото надано пресслужбою
Один зі способів позбутися поганих кадрів, на думку міністра, – мобілізація. «У держструктурах можна забронювати 50% штату, тож новий керівник може насамперед надати бронювання найбільш чесним і професійним кадрам», – пояснив цю логіку Малюська.
Інша дискусійна норма – роль міжнародних партнерів України у конкурсі на голову БЕБ. В урядовому проєкті конкурсна комісія складається з шістьох членів: по три від Кабміну і міжнародників. Рішення вважається ухваленим, якщо його підтримали щонайменше четверо членів комісії, і з них щонайменше двоє міжнародних. Якщо голоси розділяться порівну та упродовж 24 годин повторні голосування нічого не дадуть, рішення вважатиметься ухваленим, якщо його підтримають троє членів комісії, де щонайменше двоє – представники міжнародних партнерів.
В альтернативному проєкті №10439-2 передбачено семеро членів комісії, з яких четверо – від міжнародних партнерів. Рішення вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосували щонайменше четверо членів комісії, з яких щонайменше троє – міжнародники.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
