Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» (№5839). Про це йдеться у повідомленні на сайті парламенту.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Документ ухвалено, зокрема, на виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до ст. 64 Угоди про асоціацію з ЄС.
- Прийняття законопроєкту дозволить досягти системної сумісності законодавства України із законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, йдеться у пояснювальній записці до проєкту.
Що передбачає законопроєкт
- Розмежування повноважень органів державної влади для усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО.
- Удосконалення системи оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнього природного середовища.
- Запровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО.
- Удосконалення вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадження правила щодо її простежуваності.
- Посилення державного контролю у сфері поводження з ГМО, а також встановлення відповідальності за порушення законодавства у цій сфері.
Контекст
У 2019 році в Україні був ухвалений закон про маркування продуктів з ГМО. Він спрямований на захист прав споживачів на отримання інформації про склад продуктів, які вони купують.
Маркування здійснюється шляхом розміщення на упаковці слова «ГМО» або позначення «містить ГМО», якщо вміст ГМО в продукті становить не менше 0,9%.
За даними Держпродспоживслужби, в Україні налічується близько 300 видів харчових продуктів, які містять ГМО.
В Україні заборонено вирощувати генетично модифіковану сировину з метою продажу до моменту внесення такої сировини в держреєстр. Водночас немає жодного зареєстрованого сорту ГМ-культур, оскільки діє Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» №1103-V.
Однак на практиці українські аграрії продовжують засівати свої поля ГМ-культурами, особливо стійкими до гербіцидів – соєю та ріпаком. Українське законодавство не забороняє виводити генетично модифіковані культури, але є нюанси. Зокрема, закон про ГМО дозволяє селекцію ГМ-культур у разі, якщо розробки в цьому напрямі мають науковий інтерес і проводяться на базі лабораторій дослідних інститутів НАНУ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.