За вісім років Євгенія Аратовська, 45, та її компанія «Україна без сміття» привчила компанії та простих українців платити за переробку та сортування власного сміття. Тепер вона хоче масштабувати бізнес за допомогою франшизи. Історія учасниці списку Forbes Next250
У лютому 2015 року Євгенія Аратовська започаткувала екоорганізацію «Україна без сміття» (УБС). У декреті зайнялась сортуванням і щомісяця рахувала відходи, щоб зрозуміти, скільки всього можна переробити, пригадує вона. Результат – лише кілограм сміття не можна було переробити.
Культура сортування в України була не розвинена – її це не влаштовувало, казала Аратовська, яка швидко трансформувала соціальну ініціативу в бізнес.
У 2016-му УБС запустила першу платну послугу – вивезення макулатури з офісів за 80 грн. «Це було незвично для ринку – конкуренти вивозили безкоштовно, але клієнти нормально сприйняли», – згадує Євгенія. Сьогодні інші сортувальні станції також пропонують платне приймання сировини. Наприклад, на сортувальній станції Ecola вивезення кілограма макулатури коштує не більше 1,20 грн.
На ініціативу соціального бізнесу зреагували інші компанії – Renault Україна безкоштовно надала УБС авто. «До цього я вивозила все своєю малолітражкою», – згадує Аратовська.
Далі користувачі офісів запропонували «Україні без сміття» забирати ще й пластик. Так зʼявилась послуга за 150 грн вивозу і сортування пластику. За зароблені на вивозі сміття гроші в 2017-му відкрили першу сортувальну станцію. За рік – ще одну на майже 300 кв. м.
Full-сервіс для компаній, які хотіли стати екологічними, назвали «зелений офіс». Нею скористалось понад 3000 компаній, говорить Аратовська. Умови та мізерна вартість послуги суттєво змінились. Разовий вивіз тепер коштує від 1250 грн за 40-45 пакетів об’ємом 120 л.
Євгенія Аратовська, засновниця «Україна без сміття» (Ноувейст Юкрейн)
Гарну історію розвитку В2В-бізнесу Аратовської обірвав локдаун. Працівники сиділи вдома, і вивозити сміття не було потреби. «Ми зрозуміли, що потенціал зростання серед компаній обмежений, а людей більше», – каже Аратовська.
УБС запустили послуги «Пластик поштою» та «УБС Кур’єр» завдяки яким можна було відправляти вторсировину поштовими операторами, або віддавати кур’єрам. Вартість – 250 грн за коробку сміття плюс тариф оператора, або понад 200 грн за курʼєра. Божевільна ідея? За понад півтора роки карантину послугами скористались до 6000 клієнтів, каже Аратовська.
Як переконати платити декілька сотень гривень за раз, якщо вивезення від ЖКГ коштує декілька десятків гривень на місяць? «Поки людина не розуміє шлях відходів від свого смітника до переробного підприємства, то вона ніколи не відчує, що її зусилля не були марними», – каже Аратовська. УБС через соцмережі почали показувати своїм клієнтам, що відбувається з їхнім сміттям на переробці. Сторінка компанії в Instagram має майже 50 000 підписників, у Facebook – 63 000. А на сайті УБС публікують пояснення, як правильно сортувати та переробляти різне сміття. І ми перейшли від опису проблематики до опису вирішення проблематики, додає підприємиця.
Сортувальна станція «Україна без сміття»
Чи виходить змішувати соціальну місію зі спробами робити бізнес? Виторг «України без сміття» у 2021 році, за даними компанії, склав 13 млн грн. За перші пів року повномасштабної війни виторг зменшився в середньому до 750 000 грн на місяць, каже Аратовська. Обслуговування людей дає 60–70% щомісячного доходу, ще 10% – від продажу сировини. «Зараз ми в стані нульової забезпеченості бізнесу», – говорить підприємиця.
Куди далі Аратовська планує направити бізнес УБС? Одна з ідей – франшизи. Компанія пропонує сортувальну капсулу – міністанції, де можна здати 25 позицій різної сировини. У 2019 році компанія Franchise Group Мирослави Козачук подарувала ініціативі Аратовської створення франшизи. Усе через перспективу та соціальний вплив, згадує Козачук.
У травні 2023-го першу сортувальну капсулу відкрили в Києві на території Forum Business City. «Думаю, перші 3–6 місяців можуть виникати складнощі, але за 1,5–2 роки цей бізнес буде окупатися», – говорить Козачук.
Ця франшиза може бути актуальна і для Європи, бо в багатьох країнах сортування узагальнене: пластик до пластику, папір до паперу, вважає Аратовська. Франшиза «України без сміття» має внести більше прозорості на європейський ринок, додає вона.
Щоб вийти на європейський ринок, спочатку потрібно продати щонайменше 10 франшиз в Україні, вважає Козачук. У франчайзинга найцінніший досвід, і його варто отримати, додає вона.
Чи не втратила Аратовська запал за вісім років роботи міксу соціальної ініціативи і бізнесу? Споживача треба виховувати і вибудовувати довіру, вважає вона. Тому реально оцінює свої можливості та не розраховує на миттєвий попит, додає підприємиця.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
