Категорія: Новини
Дата: 27 жовтня 2022 11:00

Війна в Україні прискорить перехід до чистої енергії, а Росія постраждає від збоїв в енергетиці – МЕА

Аніта Прасад

Forbes

2 хв читання

Getty Images

Енергетична криза, викликана вторгненням Росії в Україну, найімовірніше, прискорить, а не уповільнить глобальний перехід від викопного палива до чистіших технологій, таких як вітер, сонячна енергія та електромобілі, заявило Міжнародне енергетичне агентство, пише The New York Times.

Ключові факти

Хоча цього року деякі країни почали спалювати більше викопного палива, такого як вугілля, у відповідь на нестачу природного газу, зумовлену війною РФ в Україні, очікується, що цей ефект буде недовгим, йдеться у щорічному огляді світової енергетики МЕА. Звіт прогнозує глобальні енергетичні тенденції до 2050 року.
Натомість агентство вперше прогнозує, що світовий попит на всі види викопного палива досягне піку в найближчому майбутньому. Однією з основних причин є те, що багато країн відреагували на різке зростання цін на викопне паливо цього року, запровадивши використання вітрових турбін, сонячних панелей, атомних електростанцій, водневого палива, електромобілів та електричних теплових насосів.
Проте перехід до чистіших джерел енергії, як і раніше, відбувається недостатньо швидко, щоб уникнути небезпечних рівнів глобального потепління, кажуть у МЕА.
Ґрунтуючись на поточній політиці, яку проводять національні уряди, очікується, що світове споживання вугілля почне знижуватися в найближчі кілька років, попит на природний газ, ймовірно, вийде на плато до кінця цього десятиліття, тоді ж стабілізується і споживання нафти.
Тим часом очікується, що глобальні інвестиції в чисту енергетику зростуть з $1,3 трлн у 2022 році до більш ніж $2 трлн на рік до 2030 року.
Передбачається, що цього року глобальні викиди вуглекислого газу від викопного палива зростуть приблизно на 1% і наблизяться до рекордно високого рівня, частково – через різке зростання використання вугілля в Європі, оскільки країни намагаються заповнити втрати російського газу. Вугілля є найбільш забруднюючим довкілля з усіх видів викопного палива. Але недавнє зростання використання вугілля може виявитися швидкоплинним.
Очікується, що Росія, яка була провідним світовим експортером копалин, особливо сильно постраждає від збоїв в енергетиці, які вона значною мірою створила. У доповіді йдеться, що в міру того, як європейські країни прагнуть зменшити свою залежність від російської нафти та газу, Росія, ймовірно, зіткнеться з проблемами пошуку нових ринків в Азії, особливо для свого природного газу. В результаті російський експорт викопного палива навряд чи повернеться до довоєнного рівня.

Контекст

Росія скоротила постачання газу до Європи після того, як Захід підтримав Україну і ввів санкції проти Москви за вторгнення, внаслідок цього країни змушені шукати альтернативні джерела постачання.

Німеччина планує продовжити термін служби трьох атомних станцій до середини квітня 2023 року. Таким чином уряд канцлера Олафа Шольца прагне помʼякшити наслідки безпрецедентної енергетичної кризи. Цього року у Німеччині розгорнулися запеклі дебати щодо поетапної відмови від атомної енергетики, а Франція пообіцяла побудувати 14 нових реакторів до 2050 року.

Японія планує різкий перехід до ядерної енергетики більш ніж через 10 років після аварії на Фукусімі з метою перезапуску реакторів, що простоюють, і розробки нових станцій з використанням технологій наступного покоління.

Матеріали по темі