Німеччина планує продовжити термін служби трьох атомних станцій до середини квітня 2023 року. Таким чином уряд канцлера Олафа Шольца прагне помʼякшити наслідки безпрецедентної енергетичної кризи, пише Bloomberg.
Ключові факти
- Шольц скасував рішення міністра енергетики Роберта Габека, чия Партія зелених проголосувала проти розширення ядерної енергетики під час партійного зʼїзду на минулих вихідних.
- Це рішення покликане допомогти запобігти енергетичній кризі у зимові місяці, оскільки найбільша економіка Європи прагне зменшити свою залежність від російського газу. Згідно із матеріалом, рішення поклало край протистоянню між зеленими, які ідеологічно виступають проти ядерної енергетики, та демократами, які стверджують, що Німеччина має використовувати всі наявні генеруючі потужності для подолання кризи.
- «У життєво важливих інтересах нашої країни та її економіки зберегти всі потужності з вироблення електроенергії цієї зими», – заявив міністр фінансів Крістіан Лінднер, який також є головою Вільних демократів.
- Габек, який відповідає за енергетику в кабінеті міністрів, спочатку планував, що тільки дві з трьох станцій працюватимуть найпізніше до квітня – Isar 2 EON SE і Neckarwestheim 2 EnBW AG на півдні Німеччини. Лінднер наполягав на тому, щоб усі три працювали до 2024 року, включаючи обʼєкт у Емсланді, яким керує RWE AG.
- Німеччина погодилася поетапно відмовитися від ядерної енергетики після аварії на Фукусімі в 2011 році, але уряд Шольца опинився під тиском, щоб зміцнити альтернативні джерела енергії, які не використовують дорогий природний газ.
- Незважаючи на те, що газосховища Німеччини заповнені більш ніж на 95%, мережевий оператор попередив, що цього може бути недостатньо, щоб упоратися із зимовим попитом.
Контекст
Прагнення позбавити Європу залежності від імпорту російського газу для виробництва електроенергії змінило ставлення до джерел енергії. Цього року у Німеччині розгорнулися запеклі дебати щодо поетапної відмови від атомної енергетики, а Франція пообіцяла побудувати 14 нових реакторів до 2050 року.
Японія планує різкий перехід до ядерної енергетики більш ніж через 10 років після аварії на Фукусімі з метою перезапуску реакторів, що простоюють, і розробки нових станцій з використанням технологій наступного покоління.
З початком війни у лютому 2022 року Україна повністю відмовилась від російського ядерного палива.
У червні «Енергоатом» та американська компанія Westinghouse повідомили, що збудують девʼять нових енергоблоків АP-1000 на українських АЕС. У 2021-му компанії домовлялися про будівництво пʼяти. Також сторони домовилися про збільшення обсягів постачання американського ядерного палива для потреб усіх українських АЕС.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
