Видання НВ поставило 15 запитань найбагатшому українцю. Рінат Ахметов відповів письмово, а Forbes вибрав головне: про три місяці війни, відносини з владою та майбутні інвестиції.
Перша реакція на війну
Морально я був готовий. Війну зустрів у своєму ліжку в Києві. З того часу я перебуваю в Україні й нікуди не евакуювався. Чому не поїхав?
Після зустрічі з президентом 23 лютого я вечеряв з друзями в себе вдома, у Києві. Вони здебільшого, як і я, були певні, що війна почнеться. І вони мені поставили питання, чому я не поїхав одразу. Вам відповім так само, як і їм: війну я зустріну в своєму будинку, в Україні, як і ви. Прилетіти і відразу полетіти – неприпустимо для мене, дуже соромно по-людськи.
Проукраїнська позиція
А в що я вірю, то це в нашу перемогу, з Кримом та Донбасом у складі єдиної України. Моя позиція незмінна. Я був, є й буду проукраїнським, як і мої погляди і цінності. Саме тому впродовж довгих років я найбільший приватний інвестор, роботодавець і платник податків України. І бачу Україну вільною, демократичною європейською країною.
Чому Ахметов не мовчить
Росія напала на нашу країну без жодної причини та приводу, російські військові вбили десятки тисяч мирних громадян, дітей, жінок та людей похилого віку, зруйнували інфраструктуру нашої країни. Дії Росії в Україні – це геноцид та воєнні злочини. Це не радикальна, а чесна і справедлива позиція, на якій я наполягаю і не боюся її займати. Боятися треба не спецслужб, а власного сумління. Мовчати в цій ситуації я не буду.
Про відносини з владою
З мого боку не було жодного протистояння. Я думаю, ми всі – і президент, і уряд, і бізнес, і кожен українець – хочемо, щоб Україна була вільною, сильною та успішною. За нашу свободу зараз мужньо бореться наша українська армія. Вважаю, що Україна має якнайшвидше стати повноправним членом Європейського Cоюзу. А там правила та відносини між владою і бізнесом прописані десятиліттями. За цими правилами ми маємо жити і будувати країну.
Про втрати SСM
Після початку широкомасштабного нападу РФ 24 лютого 2022 року такі підприємства, як Азовсталь, ММК ім. Ілліча, Авдіївський коксохім, Луганська ТЕС і ще десятки обʼєктів промислової інфраструктури й »зеленої енергетики», частково або повністю знищено чи вимушено виведено з експлуатації. Капіталізація цих обʼєктів до початку війни становила десятки мільярдів доларів.
За відновлювальною вартістю втрати ММК ім. Ілліча й «Азовсталі» через російську агресію становлять $17–20 млрд. Остаточну суму буде визначено в позовній заяві до Росії.
Ми пред’явимо позови до Росії та вимагатимемо належну компенсацію всіх збитків і втраченого бізнесу.
У що інвестуватимемо
Для відновлення розбомбленої інфраструктури країни підприємства групи «Метінвест» збільшать свій потенціал з виробництва металургійної продукції з урахуванням того, що ми тимчасово втратили «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча з річним обсягом виробництва 10 млн т сталі. Підприємства ДТЕК і далі розвиватимуть ключовий напрям – «зелену енергетику» і збільшуватимуть її обсяг, попри тимчасову втрату 500 МВт вітрової генерації, а також збільшуватимуть обсяг видобутку потрібного для України газу і вугілля, вироблятимуть електроенергію, інвестуватимуть у мережі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
