Війна та блокування зернового коридору Росією збільшили у десятки разів український агроекспорт у країни ЄС, у першу чергу в Польщу й Румунію. Це викликало обурення місцевих фермерів. Міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик пішов у відставку. Чи дійсно українське зерно шкодить аграріям сусідніх країн?
5 квітня подав у відставку міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик. Він призначений на посаду міністра у жовтні 2021 року. Рішення позбавити міністра посади прийняла партія «Право та справедливість» через те, що Ковальчик не зміг впоратися з кризою, пов’язаною з українським зерном.
За рік після початку війни Україна експортувала 10-15% свого зерна через сухопутний кордон із Польщею. У результаті ціни на внутрішньому ринку впали, вважають польські аграрії. Так, у березні минулого року ціна на польську пшеницю наближалася до 2000 злотих ($460), то зараз, за даними компанії, яка займається дистрибуцією та трейдингом, Agrolok, тонна коштує близько 940 злотих ($216). Кукурудза впала в ціні з 1200 злотих ($275, ціна на початок лютого), до 990 злотих за тонну ($227, ціна на кінець березня). Співставне падіння цін спостерігається і на світових ринках.
«Обʼєктивна причина цієї проблеми – війна та блокування росіянами зернового коридору. Це призвело до наслідків і у нас, і у поляків», – каже міністр аграрної політики України Микола Сольський. Він додає, що в цілому українська агропродукція допомагає Європі стримувати продуктову інфляцію.
Польські фермери з осені 2022 року протестують, вимагаючи в уряду пільгових кредитів, посилення прикордонного контролю з Україною та фінансових компенсацій. Вони виводили техніку в центри міст, закидали яйцями міністра Ковальчика й навіть погрожували зірвати візит президента України Володимира Зеленського у Польщу.
30 березня премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що досяг домовленності з Єврокомісією про збільшення компенсації польським фермерам від збитків, завданих імпортом українського зерна у розмірі €30 млн, плюс 280 млн злотих (майже €60 млн) з державного бюджету. Це не переконало аграріїв, вони продовжили протести.
Польські медіа наводять додаткові причини для відставки. «У Польщі забагато зерна, не обов’язково через імпорт із України, а через поганий експорт – і саме про це мав дбати міністр», – пише польське медіа Rzeczpospolita. Конфлікт між уже колишнім міністром сільського господарства та польскими аграріями було закладено ще минулої осені. «Ковальчик досі гикає від своїх заяв минулої осені, коли радив аграріям не продавати зерно – тоді рекордно, бо «буде ще дорожче», – пише польске видання Rzeczpospolita. – Ті, хто тоді його слухав, мають на складах багато зерна, яке зараз майже вдвічі дешевше. У вересні пшениця коштувала близько 1500 злотих, сьогодні – 800-900 злотих».
Швидка відставка міністра Ковальчика може бути пов’язаною з парламентськими виборами у Польщі, які відбудуться восени цього року. Вперше за останнє десятиліття правляча партія «Право і справедливість» може не перемогти. Наразі вона лише на декілька процентних пунктів випереджає основного конкурента – «Громадянську коаліцію». Відставка відбулась у символічний день, коли президент України Володимир Зеленський вперше з початку російського вторгнення відвідував Польщу.
Чи справді українське зерно шкодить польським аграріям?
Ціна зерна
«З початку війни Україна перевезла через польський кордон близько місячного довоєнного обсягу експорту агропродукції (6-7 млн тонн – Forbes)», – каже Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації. Це у рази більше довоєнних обсягів, але суттєва частина цієї продукції пройшла транзитом. «Експорт зернових з Польщі значно більший довоєнного», – каже Горбачьов. Віцепрезидент Київської школи економіки Олег Нівʼєвський наводить цифри про те, що середній розподіл транзиту та внутрішнього споживання українського зерна в ЄС – 50% на 50% і припускає, що схожа пропорція і в Польщі.
Співрозмовник у Мінагрополітики, який спілкувався на умовах анонімності, каже, що у Польщі нетипова ситуація, і за експертними оцінками в країні реалізовувалось 75-80% українського зерна, що перетинало кордон. Для Польщі, яка за прогнозом Єврокомісії у цьому маркетинговому році збере 35,3 млн тонн, це суттєві обсяги.
Але дані Єврокомісії свідчать про те, що ціна на зернові в середині Польщі майже не відрізняється від сусідніх ринків. Наприклад, у Франції тонна пшениці коштує 262 євро, у Польщі – 259 євро.
Україно-польська зернова криза наклалась на світовий тренд здешевлення агропродукції. Порівняно з цифрами річної давнини ціни на зернові впали на 20-40%. І падіння в Польщі не більше, ніж в інших європейських країнах.
«Не виключаю, що в прикордонних районах Польщі є незначне відхилення цін, але на макрорівні українське зерно не впливає на польські ціни», – каже Нів’євський.
Польский агротрейдер Андрій Абдулов у стрімі профільного порталу Латифундист минулого тижня розповідав, що ціни в Польщі дійсно більше залежать від біржевих котирувань, ніж від поставок українського зерна. Але він визнав, що на практиці товар із України часто можна купити зі знижкою до €50 на тонні. Він зауважив, що від цього виграють польські переробники, в першу чергу виробники кормів для тварин.
Крім виграшу польських переробників, ситуація в Україні в цілому виявилась дуже вигідною для всіх європейських фермерів.
«Зі звіту Єврокомісії легко побачити, що навіть зараз ціни все ще суттєво вищі за «довоєнні» (на 30-50 євро/т), і тим більше це було одразу після вторгнення влітку (ледь не +200 євро/т), – написав у своєму телеграм-каналі Олег Нівʼєвський. – Тобто в сухому залишку фермери (в тому числі й польські, але не українські) залишились у виграші від вторгення росії в Україну».
Чому тоді тисячі польских фермерів щиро протестують? «Звичайні фермери не дуже розуміються на тому, як формується ціна. Вони бачать, що ціна падає, що це для них погано, й одразу шукають причину. А «причину» легко знайти, вона зовсім поруч – українське зерно, і його багато, навіщо думати про світові ринки і т.д. Таку історію політикам легко людям «у вуха вкласти», – зазначає Нівʼєвський.
З ним заочно погоджується Абдулов. «Українське зерно – зовнішній ворог польских фермерів… – каже трейдер. – А якщо ти почнеш показувати фермеру графіки, щось там казати про зелену свічку (тренди – ред.) на чікагській біржі, він скаже – не мороч мені голову, я бачу, що польский переробник купує українське зерно. Значить – вони погані».
Великий торг
Є ще одна причина. Градус збуреності фермерів – це валюта у торгівлі з Єврокомісією за компенсації, каже чиновник Мінагро, який спілкувався на умовах анонімності. 29 березня видання FT повідомило наступне: «На засіданні Європейської ради в Брюсселі минулого тижня Європейська комісія запропонувала, щоб постраждалі фермери ЄС отримали загальну суму €56,3 млн для пом’якшення наслідків, спричинених «надмірною пропозицією» імпорту українського зерна. Найменшу суму отримає Румунія – €10 млн, тоді як Польщі виділено €29,5 млн, а Болгарії – €16,7 млн». Як зазначалось вище, польский премʼєр огоосив про сукупні компенсації фермерам у майже €90 млн.
«Скоріш за все Єврокомісія збільшить суми компенсацій і заспокоїть фермерів, відмовлятись від українського зерна на фоні шаленої продуктової інфляції в ЄС їм не вигідно», – каже чиновник Мінагро.
«Думаю, політика ЄС щодо українського агро наразі не зміниться і безмитний період буде продовжений на пів року чи рік, – казав генеральний директор ІМС Алекс Ліссітса в ефірі «Бізнес Сніданку з Володимиром Федоріном». – Але надалі у переговорах про вступ в ЄС аграрне питання буде найскладнішим. Нам треба навчитись добре комунікувати про те, як Європа може прийняти до себе таку аграрну суперпотугу, як Україна».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
