Росія погрожує перекрити зерновий коридор, звинувачуючи Україну у недотриманні умов угоди. Реальна причина погроз – недооцінка спроможності українських портів. Більше ніж за місяць через три порти Україна експортувала 2,5 млн т, хоча прогнозували експорт до 1 млн т. Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства, розповів про результати роботи зернового коридору.
Які результати роботи зернового коридору з моменту його відкриття 22 липня?
Станом на 10 вересня 110 кораблів вийшли з наших портів. Ця цифра змінюється щоденно, кількість заявок збільшується. Друга важлива цифра – це кількість аграрних вантажів, які вони вивезли, – 2,5 млн т (зернових та олійних), з яких зерна понад 2,2 млн т. Це загальний обсяг, що складається із врожаю, який застряг у портах до початку війни, та нового врожаю. За поточних темпів з жовтня в портах не залишиться старого врожаю. Загалом за перші два місяці нового сезону Україна експортувала всіма шляхами 4,3 млн т зернових на суму $1 млрд.
Який потенціал експорту через порти?
Варто розуміти, що зерновий коридор – це не повноцінний морський експорт. У такому обмеженому варіанті ми можемо сукупно експортувати 3–4 млн т на місяць.
Який ефект це дасть ринку?
По-перше, це макроекономічний ефект. Нині вартість експорту різного типу зернових та олійних культур становить приблизно $300–320 за тонну. Тобто експорт морськими шляхами може давати Україні $1 млрд на місяць. Це відчутний ефект для нашої макроекономіки, особливо після її падіння.
По-друге, це забезпечення роботою фермерів і стабільним доходом пайовиків. Якщо щомісяця ми експортуватимемо 3 млн т, то річний потенціал експорту – 36 млн т. Нехай з урахуванням ризиків 30 млн т. Що це означає для фермера? Це означає, що забезпечені роботою 6–7 млн га мають бути засіяні. Через війну кількість посівних площ скоротилася до 20 млн га, тож 6–7 млн га – це одна третя площ, які можуть продовжувати працювати. Майже 2 млн сімей отримають орендну плату за паї, а громади – податки. Зерновий коридор – це варіант, який у короткостроковій перспективі забезпечує стійкість аграрного ринку. Ми будемо переходити на біопаливо та посилювати переробку, але налагодження цього процесу займе три – пʼять років.
Як змінилися внутрішні ціни на зернові в портах?
Ми не зможемо отримати міжнародну ціну, доки в нас триває війна, але ціни поступово зростають. Наприклад, ціни на CPT зросли з $190 до $210. З початку роботи зернового коридору ціни зросли приблизно на 10%. Ми прогнозуємо, що можуть зрости ще на 10–15%, якщо триватиме тренд на здешевлення нафти і збільшення обсягів експорту. Збільшення обсягів також вплине і на здешевлення логістики. Наприклад, «Укрзалізниця» вже знизила тарифи на перевезення зернових, а в портах Дунаю ціна перевалки впала з пікових показників на 40%. Це все завдяки тому, що зʼявляються альтернативні варіанти експорту.
До яких країн іде врожай?
З усього обсягу експортованої пшениці в рамках зернового коридору майже 50% відправлено до африканських країн, зокрема до тих, що перебувають у стані гуманітарної катастрофи (Судан, Кенія, Ефіопія, Сомалі, Ємен). З цих 50% два судна було зафрахтовано в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН і повезли 60 500 т української пшениці до Ефіопії та Ємену.
Ще близько 30% пшениці відправлено до Туреччини. Більшість з якої буде перемелено на борошно для бідних і нужденних країн.
Зауважу, що майже стільки ж ми відправили до Кенії, Судану, Сомалі, Ємену протягом листопада – грудня 2021 року напередодні війни. Тобто можемо говорити про майже повне відновлення забезпечення пшеницею цих країн.
Чи зверталися представники ООН до Мінагро з тим, що Україна недостатньо зернових надсилає бідним країнам?
Ні. Як я зазначив, ми вже відправили два судна в рамках спільної з ООН програми та нарощуємо постачання продовольства для соціально незахищених верств населення Африки. До війни Україна постачала до 20% у рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН. ООН слідкує, чи є дефіцит продовольства, і звертається, коли є потреба, але поки що звернень від організації не було.
На вашу думку, чому Путін погрожує закрити зерновий коридор?
Я думаю, що в РФ недооцінили наші можливості. Перед запуском зернового коридору були прогнози, що ми зможемо вивозити близько 1 млн т, а ми за місяць і 10 днів зробили 2,5 млн т. По-друге, у Росії рекордний врожай і в такий спосіб вона намагається збільшити попит на свої зернові. По-третє, в РФ розуміють, що питання зернового коридору для нас важливе, і вони шантажуватимуть усім, що для України є важливим. Гарантії від наших партнерів дають віру, що ініціатива продовжить працювати в нинішніх параметрах.
Контекст
7 вересня Путін заявив, що угода з країнами Заходу про вивезення зерна з України, в рамках якої Росія розблокувала чорноморські порти, виявилася обманом. Він вважає, що ситуація із вивезенням українського зерна «хитро зроблена»: хоча прямо обмежень немає, вони є за фрахтом, який зараз виводиться з-під санкцій. Найбідніші ж країни просто не отримали зерно, оскільки воно пішло до Європи. «Нас і найбідніші країни обдурили, як у народі кажуть, просто кинули», – сказав президент РФ. За його словами, за Всесвітньою програмою продовольства ООН було завантажено всього два кораблі.
Заяву Путіна також підтримав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Він запропонував відновити постачання зерна з Росії і погодився з тезою президента країни-агресора Путіна про українське зерно для «заможних країн».
За даними Мінінфраструктури України, у рамках «зернової ініціативи» з моменту виходу першого судна з українським продовольством і до сьогодні вже експортовано 2,37 млн т агропродукції. До країн Азії відправлено 54 судна з 1,04 млн т, до Європи – 32 судна з 0,85 млн т, до Африки – 16 суден з 0,47 млн т агропродукції.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба зазначив, що на практиці 2/3 українського зерна, яке уряд уже вислав через зерновий коридор до іноземних споживачів, орієнтовано на ринки Азії, Африки та Близького Сходу.
Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
