Прикордонна криза між Польщею та Україною триває вже понад рік. Збитки однієї української компанії сягають в середньому €700 000, за даними Європейської бізнес асоціації. А відносини між народами, які зблизились на початку великої війни, псують кадри із висипаним українським зерном та блокуванням пасажирських автобусів. Які справжні причини кризи та чи є з неї вихід? Forbes Ukraine поговорив про це з Ярославом Гузи, 68, новим послом Польщі в Україні.
Ярослав Гузи вперше став дипломатом у 67 років. Його призначив ще минулий польський уряд, Гузи прибув до Києва у грудні 2023-го.
Біографія Гузи – не сухий перелік посад, як у кадрових дипломатів. Він має освіту у галузі соціології, а на початку 80-х був одним з лідерів студентського руху під час комуністичної окупації Польщі. Разом із дружиною у 1982-му його інтернували до в’язниці, де він пробув рік. Після звільнення знаходився під наглядом польських спецслужб.
Наприкінці 1980-х Гузи виїхав до США та вчився у Єльському університеті. По поверненню до Польщі у 1991-му працював в урядовому, громадському та приватному секторах. Зокрема, був радником міністра оборони, просував рух Польщі до НАТО, очолював Польську федерацію підприємців, радив президенту страхової компанії PZU.
Протягом останніх років був експертом з міжнародних справ у Польській агенції друку (PAP). Тепер Гузи – посол у Києві у критичний момент українсько-польських відносин.
Інтерв’ю скорочене та відредаговане для ясності.
Про поліцію Польщі та висипане українське зерно
У вас цікава біографія. Маєте освіту соціолога, пройшли через студентський рух в часи комуністичної окупації Польщі, дисидентство, увʼязнення, навчання в США, працювали в приватному секторі. У 68 років вперше стали дипломатом і одразу в країні, де йде війна. Яка ваша мотивація?
Я прийняв пропозицію попереднього міністра закордонних справ. Шукали людину з різноманітним досвідом.
Я не був професійним дипломатом, але тривалий час займався закордонними справами, особливо у 1990-х. Працював у Міноборони, брав участь у заходах на підтримку членства в НАТО. Це була успішна цивільна кампанія із певними успіхами – понад 80% поляків були за членство в Альянсі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
