Журналісти-розслідувачі Bellingcat спільно із The Insider та Der Spiegel виявили секретний підрозділ при генштабі ЗС РФ, який займається складанням польотних завдань для російських крилатих ракет. Ці військові безпосередньо брали участь у масових атаках на українські міста, які забрали десятки життів.
Forbes вибрав головне з тексту Bellingcat.
Вранці 10 жовтня 2022 року Росія завдала найбільшого від початку війни скоординованого ракетного удару по Україні. Загинуло щонайменше 20 людей, поранено понад 100. Удари тривали й наступного дня. Ракети вибухали на дитячих майданчиках, у житлових кварталах та на обʼєктах цивільної інфраструктури.
Судячи з уламків, обстріл вівся переважно крилатими ракетами трьох типів: «Калібр» (3М-14) морського базування, Р-500 (9М728) наземного базування для системи «Іскандер» і Х-101 повітряного базування. Росія рекламує всі ці ракети як високоточну зброю.
Удари по цивільних обʼєктах свідчать, що ракети або відхилилися від заданого курсу, або націлювалися на основі неякісної розвідувальної інформації, або їх навмисно навели на цивільні обʼєкти, а це воєнний злочин.
Програмісти-навідники
Хто саме в російській армії відповідає за програмування польотних завдань крилатих ракет? Розслідувачі Bellingcat спільно із The Insider та Der Spiegel виявили секретну групу з кількох десятків військових інженерів, які мають освіту та професійну підготовку в галузі програмування ракетного озброєння. Група працює з двох місць – будівлі міноборони РФ у Москві та адміралтейства у Санкт-Петербурзі. Підрозділ входить до Головного обчислювального центру (ГОЦ) генштабу ЗС РФ.
Більшість військовослужбовців групи – молодь. Багато хто має освіту в галузі інформаційних технологій та навіть розробки компʼютерних ігор. З 2016-го по 2021-й деякі працювали в російському військовому командному центрі в Дамаску. Декілька людей мають військові нагороди, зокрема від Путіна.
Виявити секретну групу вдалося завдяки аналізу відкритих джерел про тисячі випускників провідних російських військових інститутів, що спеціалізуються на ракетній техніці й програмуванні. Bellingcat також проаналізував витік інформації про працевлаштування й телефонні дзвінки випускників цих вишів, доступної на чорному ринку даних Росії.
Метадані 126 телефонних розмов з 24 лютого до кінця квітня 2022 року показують, що контакти між учасниками групи та їхнім керівництвом різко частішали незадовго до масованих ударів російськими крилатими ракетами.
Дзвінки надходили від підполковника Ігоря Багнюка, котрого журналісти ідентифікували як командира групи. Багнюк постійно перебував на звʼязку зі своїм заступником – підполковником Антоном Тимошиновим – та 33 підлеглими – членами групи військовими інженерами ГОЦ. Bellingcat установив особи декого з них: капітана Олексія Михайлова, майора Матвія Любавіна, капітана Юрія Ніконова, капітана Сергія Ільїна, майора Івана Попова, інженера Володимира Воробйова та деяких інших.
Дзвінки надходили від підполковника Ігоря Багнюка, котрого журналісти ідентифікували як командира групи. Багнюк постійно перебував на звʼязку зі своїм заступником – підполковником Антоном Тимошиновим – та 33 підлеглими – членами групи військовими інженерами ГОЦ.
Ручна робота
Bellingcat запропонував кожному члену цього секретного підрозділу ГОЦ підтвердити чи спростувати висновки розслідувачів. Журналісти запитали також, хто обирає цілі та що призвело до жертв серед цивільного населення – помилки обчислення чи навмисна атака нападу на мирних жителів.
Старший офіцер, з яким телефоном звʼязався репортер The Insider, кинув слухавку, щойно дізнався, з ким розмовляє. Всі інші військові інженери, за винятком двох, або не відповідали на дзвінки та повідомлення, або прямо заперечували, що працюють у російських збройних силах та ГОЦ. Хоча їм предʼявили фотографії, на яких вони у військовій формі з відзнаками ГОЦ.
Один із членів групи на умовах анонімності поділився інформацією про те, як групі було доручено вручну програмувати складні траєкторії польоту високоточних крилатих ракет. Ця людина надала групові фотографії обчислювальної групи ГОЦ, яка позує перед будівлею міністерства оборони в Москві. Він також передав кілька фотографій командира підрозділу – підполковника Ігоря Багнюка.
Один із членів групи на умовах анонімності поділився інформацією про те, як групі було доручено вручну програмувати складні траєкторії польоту високоточних крилатих ракет. Ця людина надала групові фотографії обчислювальної групи ГОЦ, яка позує перед будівлею міністерства оборони в Москві. Він також передав кілька фотографій командира підрозділу – підполковника Ігоря Багнюка. На фото Багнюк крайній справа.
Розслідувачі зʼясували, що групу поділено на три підрозділи приблизно по 10 осіб у кожному. Кожна займається програмуванням польотних завдань одного з видів крилатих ракет («Калібр», Р-500 і Х-101). Визначення маршруту польоту й методика націлювання в усіх трьох типів ракет різняться. Але їхнє програмування вимагає точних вхідних даних та інформації для коригування курсу, тому кожна ракета програмується індивідуально.
За словами члена групи ГОЦ, який погодився відповісти на запитання на умовах анонімності, під час передпольотної підготовки ракети моделюється вся траєкторія польоту від місця запуску до цілі. Отриману польотну програму, а також алгоритм коригування курсу на основі різних даних програмісти завантажують на карту памʼяті, яку потім передають до місця запуску і встановлюють у ракету.
Багнюк та його керівництво
Командир групи програмування курсу ракет у ГОЦ полковник Багнюк народився в Ризі 1982-го. У 2004 році закінчив Серпуховську філію Академії ракетних військ стратегічного призначення. До 2010 року служив у військовій частині 29692 під Володимиром, доки його не перевели до ГОЦ у Москву.
Журналісти зʼясували, що Багнюк – затятий нумізмат і проводить багато часу за розмовами на сайтах з торгівлі монетами. Одна з таких розмов зафіксована за годину до масованої ракетної атаки на Україну. На одному із сайтів Багнюк намагався продати памʼятний знак «За участь у підготовці Сочинської олімпіади». Навряд чи це його нагорода: сам він нагороджений медаллю «За участь у військових операціях у Сирії».
Командири Багнюка – генерал-лейтенант Баранов та полковник Євген Капшук. Журналісти виявили звʼязок між телефонними розмовами Багнюка, Баранова та Капшука й масштабними ракетними атаками.
10 вересня, за місяць до великих жовтневих атак, Багнюк розмовляв із Барановим. Наступного дня Міністерство оборони Росії повідомило, що Росія запустила ракети Р-500 по українських позиціях на Донбасі. Того ж дня Росія запустила по Україні ще 12 крилатих ракет – шість «Калібрів» і стільки само Х-101. Це була перша спроба завдати удару по енергетичній інфраструктурі України.
12 вересня 2022 року Багнюк вилетів до Ростова. У ніч з 12 на 13 вересня було зафіксовано шквал дзвінків Багнюка Капшуку та своїм підлеглим – майору Матвію Любавіну (фахівець із «Калібрів») та капітану Олексію Михайлову (фахівець із Р-500). Наступного дня міноборони Росії повідомило про проведення «раптового нічного пуску» крилатих ракет для комплексу «Іскандер» по командному пункту Збройних сил України. За даними міністерства оборони Росії, пуск було здійснено з української території.
Згодом, того самого дня, російські літаки випустили вісім крилатих ракет Х-101 по гідротехнічній інфраструктурі Кривого Рогу, внаслідок чого частина центрального українського міста на кілька днів залишилася без води.
Найперші розмови між Багнюком і Барановим, виявлені Bellingcat, датуються 13 березня 2022 року. Вранці того самого дня Росія здійснила найбільш смертоносний залп від початку свого вторгнення трьома десятками ракет Х-101 і «Калібр». Жертвами стали українські військові на Яворівському полігоні. Вбито й поранено не менш як 35 осіб, зокрема іноземних військових інструкторів.
Х-101 – один із трьох видів крилатих ракет, якими вівся обстріл 10 жовтня 2022 року. Фото Shutterstock
Ракетний удар 10 жовтня
Черговий сплеск телефонних переговорів між Багнюком та іншими членами групи розпочався 2 жовтня та досягнув піка 9 жовтня. В останній день перед ударами підполковник здійснив загалом 11 дзвінків інженерам. За два тижні до 2 жовтня спілкування (і ракетного обстрілу) практично не було. Це дає змогу припустити, що атаку 10 жовтня розпочали планувати приблизно за тиждень. Той самий термін називає українська розвідка. А отже, атака не була прямою відповіддю на часткову руйнацію Керченського мосту 8 жовтня.
За день до атак, у неділю 9 жовтня, Багнюк обдзвонив трьох офіцерів, кожен із яких спеціалізувався на одному з трьох типів крилатих ракет. Дані зі стільникових веж показують, що потім Багнюк вирушив зі свого заміського будинку на околиці Москви до офісу на Знамʼянці, 19, де розміщений генштаб російської армії.
Вранці 10 жовтня Багнюк приїхав на роботу незвичайно рано – о 05:30 ранку. За годину до ракетної атаки на Україну, яка забрала життя десятків людей, він встиг кілька разів зателефонувати на сайт eurocoin.ru, який торгує монетами.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
