Щодо теми касетних боєприпасів є чимало упереджень і міфів. Заборону цього виду зброї підтримали більшість країн ЄС, при цьому США активно продовжують розвивати технології касетних боєприпасів. Чи дійсно це невибіркова зброя та які додаткові можливості отримають ЗСУ після її постачання, аналізував Forbes
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
США після довгих вагань і важких дебатів все ж таки схвалили постачання Україні касетних боєприпасів. Основні побоювання полягали в тому, як такий крок сприйме західне суспільство. Адже цей тип зброї заборонений Конвенцією про касетні боєприпаси 2008 року.
До Конвенції доєдналися більшість країн ЄС, Африки та частково Південної Америки. Але не Україна й не США. І звісно ж, документ не ратифікувала Росія, яка має один з найбільших запасів касетного озброєння у світі та активно використовує його в усіх своїх війнах.
Перед ухваленням рішення Білий дім зіштовхнувся зі значним тиском з боку правозахисних організацій та окремих політичних груп. Але за даними американських ЗМІ, наступний пакет військової допомоги США включатиме касетні боєприпаси.
Скандальний звіт Human Rights Watch
Безпосередньо перед рішенням США постачати ЗСУ ці снаряди міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch випустила дослідження «Україна: загибель цивільного населення від касетних боєприпасів», яке закликало відмовитись Білий дім від ідеї постачання касетної зброї.
Як і у випадку зі скандальним торішнім дослідженням Amnesty International, правозахисники прирівняли дії українських військових до російських, не аналізуючи умови, важкість і систематичність злочинів, вчинених з боку РФ.
Звинувачення України у використанні касетної зброї, яке призвело до жертв серед мирного населення, базується на тому, що опитані після деокупації громадяни бачили сліди використання касетних боєприпасів у період, коли Ізюм і його околиці контролювалися російськими військовими. При цьому Human Rights Watch не досліджувала версії того, що ударів могли завдавати військові РФ для залякування населення.
Залишки касетної бомби в аеропорту Херсона, січень 2023 року. Фото Getty Images
Таких «доказів» виявилося достатньо, аби звинуватити ЗСУ у вбивстві восьми мирних жителів в Ізюмському районі.
«Уряд США не повинен надавати касетні боєприпаси будь-якій країні через передбачувану та тривалу шкоду цивільному населенню від цієї зброї», – зазначила в дослідженні директор відділу озброєння Human Rights Watch Марія Верхем.
Також дивує, що це дослідження не оприлюднили раніше (зазначається, що опитування проводилося з 19 вересня по 9 жовтня 2022 року). При цьому воно не аналізує непропорційно вищий рівень використання касетних боєприпасів російськими військами, які вже забрали життя сотень цивільних. Лише від удару касетним боєприпасом «Точка-У» по вокзалу в Краматорську у квітні 2022-го загинула щонайменше 61 людина.
Чи дійсно касетні боєприпаси є невибірковою зброєю
Якщо аналізувати радянські касетні боєприпаси, дійсно поєднання дуже неточного боєприпасу та великої площі ураження касетних частин перетворює цей вид на зброю невибіркової дії.
Наприклад, реактивний касетний снаряд 9М27К для системи РСЗВ «Ураган» має «похибку» в близько 300 м і площу ураження діаметром у 150 м. Елементи цього снаряда можуть влучати в об’єкти на відстані до 500 м від цілі. Також частина радянських снарядів потребує як суббоєприпас протипіхотні й протитанкові міни. Снаряд 9М27КЗ при тих самих показниках точності розкидає 312 протипіхотних мін «Лєпєсток».
Сучасні ж касетні боєприпаси важко віднести до не високоточної зброї. Наприклад, американська авіаційна бомба BLU-108/B має 10 суббоєприпасів з інфрачервоними головками самонаведення. Вони здатні розпізнавати ціль, влучати в окремий танк або броньовану машину. Також є високоточні ракети M30 GMLRS для систем HIMARS.
Залишки ракети, що несла касетні боєприпаси, знайдені в полі в Херсонській області, квітень 2023-го. Фото Getty Images
Тож проблема касетних боєприпасів передусім полягає не в принципі зброї, а в тому, наскільки вона точна й де саме використовуэться. Використання касетної зброї поблизу населених пунктів або в містах, безперечно, несе великі ризики для цивільного населення.
Поки відомо, що Україна отримає від США касетні боєприпаси М864 для артилерії 155 мм. Основне занепокоєння в США полягає в тому, що за даними випробувань близько 2,3% субелементів цих снарядів можуть не самоліквідуватись і призводити до непередбачуваних жертв.
Україна вже використовує касетні боєприпаси RAAM, які дозволяють дистанційно встановити дев’ять протитанкових мін, що самоліквідуються приблизно через 24 години. Також наші військові використовують німецькі ракети DМ 1399 до систем M270 MARS, які розкидають 28 протитанкових мін АТ-2.
Чим допоможуть ЗСУ касетні боєприпаси
Українська артилерія від початку війни використовує значно меншу кількість боєприпасів. Раніше цю різницю принаймні частково можна було компенсувати більшою точністю й ефективністю знищення ворожих цілей. Проте зараз основною ціллю артилерії уже є не танки чи БМП, а ворожа піхота.
Російської техніки на полі бою стало значно менше і її ворог не так активно використовує в обороні. Але підготовка контрнаступу потребує знищення розосередженої піхоти ворога, яка тримає позиції.
Використання звичайних боєприпасів для цієї цілі є витратним через незначну площу ураження. Однак касетні боєприпаси дозволяють досягти значно вищої ефективності. Касетний снаряд здатен знищувати живу силу на великих площах і тому таких боєприпасів потрібно значно менше.
До того ж ЗСУ вкрай не вистачає засобів дистанційного мінування, які б могли знищити постачання для російської оборони. Дистанційне мінування логістичних маршрутів поблизу лінії фронту дало б змогу виснажити ресурси ворога та значно ускладнити оборону.
Не останню роль у постачанні касетних боєприпасів Україні зіграло те, що запаси традиційних артилерійських снарядів на Заході вичерпуються. Проте тільки в США може залишатися близько 4,8 млн касетних снарядів і бомб, які можуть бути доступні для постачання.
Попри додаткові ризики касетні боєприпаси дозволяють значно підвищити ефективність руйнування російської оборони на Півдні. А для Росії касетна зброя – один з основних засобів артилерії. Російська армія використовує касетні боєприпаси в контрбатарейній боротьбі й ударах по українських позиціях, а також засоби дистанційного мінування, такі як РСЗВ «Зємлєдєліє» та реактивні снаряди мінування до систем «Ураган».
Говорити про те, що заборона постачання Україні цієї зброї істотно зменшить її використання та ризики для цивільного населення, – очевидна маніпуляція, яка вигідна Кремлю.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
