Для стримування повномасштабної агресії РФ у майбутньому Україні необхідно забезпечити масовість спротиву. Є два шляхи реалізації цього завдання: велика професійна армія мирного часу та збереження й розвиток Сил ТрО в нинішньому вигляді, які доповнюватимуть професійну армію. Другий варіант виглядає привабливіше, пояснює старший аналітик фонду «Повернись живим» Микола Бєлєсков. Це дасть змогу готувати країну до масового національного спротиву та не відволікатиме надмірну кількість працездатного населення від економічного життя.
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Основну увагу громадськості наразі зосереджено на наступальній операції оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» в Запорізькій та Донецькій областях у рамках літньої частини кампанії 2023 року. Але питання довгострокового оборонного планування не дозволяють зосереджуватися виключно на поточних подіях.
Масовість спротиву як перевага над ворогом
Якими б не були результати цієї наступальної кампанії, маємо вже зараз говорити про модальності перспективного військового будівництва, які б враховували низку важливих моментів.
- РФ, найімовірніше, залишиться екзистенційною загрозою для України.
- Військове будівництво доведеться проводити в значно гірших соціально-економічних умовах, ніж це було до 24 лютого 2022 року: не маючи тотальної технологічної переваги над противником та будучи позбавленими дієвих зовнішніх гарантій безпеки, попри посилення практичної співпраці з країнами НАТО.
Події після 24 лютого 2022 року продемонстрували необхідність для Сил оборони України бути готовими до відбиття повномасштабної агресії. Однією з умов виконання цього завдання є масовість спротиву. Саме це стало одним із факторів, завдяки якому було компенсовано технологічну перевагу російської армії та зірвано плани щодо знищення української державності як такої.
Спроможність у дуже короткий проміжок часу розгорнути й застосувати угруповання до 1 млн осіб – критична потреба для України, виходячи з досвіду повномасштабної війни.
Сили Територіальної оборони ЗСУ Фото facebook Сил територіальної оборони ЗСУ
Гарантування масовості спротиву може бути реалізовано двома основними моделями.
Перша – створення та підтримання масової професійної армії мирного часу.
Прихильники цього підходу справедливо можуть апелювати до того, що ЗСУ чисельністю до 200 000 осіб на 24 лютого 2022 року виявилося недостатньо для прикриття всіх основних операційних напрямів і мінімізації вклинень противника.
Слідуючи цій логіці, професійну армію мирного часу треба збільшити, наприклад, як це вирішила зробити Польща, чисельність збройних сил якої має зрости зі 120 000 до 300 000.
Цей підхід має низку недоліків, головним з яких може виявитися нездатність забезпечити належне утримання, підготовку й переозброєння професійної армії мирного часу, кратно більшої, ніж це було на 24 лютого.
Знайти правильний баланс у трикутнику «утримання – підготовка – переозброєння» професійної армії виявилося складним завданням для ЗСУ протягом перших 30 років існування. Так само досвід поляків показує всю складність збільшення чисельності збройних сил.
На сьогодні чисельність ЗС Польщі складає 160 000, проте польському війську нелегко залучати нових армійців – Збройним силам важко конкурувати з цивільним ринком праці як щодо компенсації, так і стосовно ризиків.
Окрім того, повне наповнення ЗС Польщі особовим складом згідно з планами означатиме те, що відповідну кількість осіб відірвуть від активного економічного життя країни.
Як наслідок вартує уваги інша модель – професійна армія мирного часу, яку не буде кратно збільшено. Хоча й матиме власний оперативний і стратегічний резерв, буде доповнюватися Силами Територіальної оборони (ТрО) як під час загрози, так і в процесі відбиття повномасштабної агресії.
Саме це сталося після 24 лютого 2022 року в рамках бойових дій у прикордонних і прифронтових областях.
Попри те, що оновлені Сили ТрО перебували в рамках першого організаційного етапу реалізації положень Закону «Про основи національного спротиву», в перші три дні відбиття повномасштабної агресії РФ вдалося залучити до 50 000 осіб до бригад і батальйонів Сил ТрО.
На травень 2022 року до бригад і батальйонів ТрО приєдналися до 110 000 осіб, ще 70 000 – через інструмент Добровольчих обʼєднань територіальних громад. Таким чином, система ТрО в її нинішньому вигляді дає змогу збільшити кількісний склад Сил оборони на 200 000–250 000 осіб у найкоротший термін.
facebook Сил територіальної оборони ЗСУ
Чому важливо зберегти та розвивати Сили ТрО в нинішньому вигляді
Гарантування масовості спротиву через збереження та розвиток Сил ТрО в нинішньому вигляді може вирішити одну із ключових дилем, яка стоятиме перед Україною в майбутньому: як одночасно забезпечити якісну підготовку для відбиття повномасштабної агресії, не відволікаючи при цьому людей від активної економічної діяльності. Таким чином, не зменшуючи податкову базу як основу утримання, підготовки й розвитку професійної армії мирного часу.
Відповідно до довоєнного бачення, резервіст ТрО мав протягом року витратити 120 годин (15 днів) на опанування та підтримання базових навичок тактичної медицини, інженерної й мінної справи, орієнтування на місцевості, тактичної та вогневої підготовки. Йдеться про доволі непоганий баланс із точки зору «вкладені ресурси – отриманий результат».
При альтернативному ж підході до вже передбаченої законом бойової чисельності ЗСУ у 215 000 осіб додатково ще відволікатимуть 200 000–300 000 населення від активного господарського життя. Це непідйомна розкіш для повоєнної України, яка буде в складних соціально-економічних умовах. Особливо з огляду на складну демографічну кризу та зменшення кількості працездатного населення нашої країни.
Сили Територіальної оборони ЗСУ Фото facebook Сил територіальної оборони ЗСУ
Важливо зберегти Сили ТрО в їхньому сучасному вигляді – як окремий рід сил, який підпорядковується напряму Головнокомандувачу ЗСУ відповідно до Закону «Про основи національного спротиву», а не Сухопутним військам ЗСУ та включає командування, чотири регіональні управління, окремі бригади й батальйони.
Оновлена система управління й підпорядкування дала змогу вивести Сили ТрО з маргінесу, гарантуючи належну підготовку, комплектування й забезпечення на противагу періоду, коли до 2022 року Тероборона була в підпорядкуванні Сухопутних військ ЗСУ, наслідком чого був брак ресурсів, кадрів і спроможностей на 24 лютого 2022 року.
Модель Сил ТрО, яка була запропонована Законом «Про основи національного спротиву», показала свою дієздатність і перспективність, попри всі нюанси та окремі проблеми.
Ця модель враховує як завдання, так і обмеження, в яких Україна буде змушена реалізувати своє перспективне військове будівництво.
Полісі бріф, який містить узагальнення й оцінку досвіду застосування Сил ТрО в 2022 році, а також опис ролі й місця Сил ТрО в майбутній структурі Сил оборони України, можна прочитати за посиланням.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
