Пʼять історій про те, як сталь робить Україну міцнішою

Історія перша. Міст, який витримав усе

Київ, 10 жовтня 2022 року, 8.18 ранку. Цей момент зафіксований на камерах спостереження. Залишки ракети ворога вибухнули біля однієї з опор так званого Скляного мосту, який з’єднує для пішоходів два пагорби в центрі столиці. Але сама конструкція, зроблена з бетону та сталі, не постраждала. Буквально за два дні до цього було підірвано Кримський міст – кілька його частин надовго виведені з ладу. Співпадіння цих двох подій викликало хвилю мемів у стилі «Скляний міст встояв, а Кримський – ні» . 

Річ не лише в тому, що росіяни будують невідомо з чого та багато втрачають через корупцію. Але й в тому, з чого саме зроблений пішохідний міст у Києві. 

Крім бетонних конструкцій опор, у каркасі мосту використано багато найміцнішої сталі, виробленої на тепер уже легендарному заводі «Азовсталь» у лютому 2019 року. Київська мерія замовляла «сталь для конструкцій підвищеного класу надійності з надзвичайно високими параметрами міцності, – пригадують у SCM. – Була вироблена термоміцна конструкційна сталь із вмістом легуючих елементів згідно з європейським стандартом» .

Сталь у будівництві використовувалась давно – приміром, із цього надміцного матеріалу зведено всесвітньо відому Ейфелеву вежу та багато інших визначних архітектурних пам’яток. Але лише у випадку з новим пішохідним мостом у Києві сталь дійсно успішно пройшла надскладне випробування на міцність. 

Історія друга. Захист від куль

Напад 24 лютого 2022 року змусив Україну терміново розпочати мобілізацію. За короткий час – з кінця зими до початку літа – кількість бійців ЗСУ збільшилася майже втричі – з 250 000 до 700 000. Загалом влітку 2022-го країну захищало близько 1 млн людей – якщо рахувати не лише ЗСУ, а й підрозділи Нацгвардії, Прикордонних військ, ГУР Міноборони, СБУ та МВС. Була велика потреба в усьому – і у формі, і машинах для логістики, і, ясна річ, у бронежилетах. «Дуже часто хлопці заходили в так званих «майках» – тобто одягнені в бронежилети з кевлару для перенесення боєкомплекту, в яких не було всередині самої броньованої пластини, – пригадує операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко, – це була масова проблема. Люди робили бронепластини хто як вміє – з будь-якого металу, який можна було знайти».

Як захистити бійців? Інженери Метінвесту підійшли до вирішення цього питання капітально та серйозно. Спочатку випробували ті сталеві пластини, які вже були на складах підприємства. Прострілювали зі стрілецької зброї найпоширеніших калібрів – 5,45 та 7,62. Пластина витримувала. Але все одно не підходила для поставок у війська. Вона важила близько 6 кг, тобто увесь бронежилет із боєкомлектом важили вже 12-13 кг. «Це дуже важко, й ми розуміли, що їх треба полегшувати, – говорить Мироненко. – Інженери додали термообробку сталі, за рахунок чого вдалося зменшити її вагу та зберегти захисні властивості. Результат – вага всього бронежилета тепер складає близько 9 кг.

«Паралельно ми отримали сертифікацію цих бронежилетів, – розповідає Мироненко. – Вона підтвердила: ми виробляємо пластину класу захисту 4 плюс. І з цим сертифікатом офіційно вони надходять у війська». Усього Метінвест передав захисникам України понад 150 тис. бронежилетів. 

Усі випробування сталевих пластин фахівці «Запоріжсталі» разом із представниками ЗСУ проводили в польових умовах. «Захищає від калібрів 5-45 та 7-62, – розповідає Мироненко про результати цих польових випробувань, – тестували й натівський патрон 5-52, він теж не пробиває наш бронежилет». 

Попередній слайд

Наступний слайд

Тепер потреба в бронежилетах не така ажіотажна, як була на початку повномасштабного вторгнення. Всі бізнеси SCM – на постійному зв’язку з Генеральним штабом ЗСУ, це одна з характерних рис проекту «Стальний фронт» Ріната Ахметова. «Генштаб нам повідомляє, скільки й куди їм треба, – говорить Олександр Водовіз, керівник проєктного офісу Метінвесту. – Ми поставляємо бронеплиту безкоштовно, наші заводи можуть виробляти 7000 бронеплит на тиждень».

Історія третя. Захист від снарядів

Ця війна – переважно війна артилерії, і більшість втрат – саме від осколкових уражень. Найголовнішим способом захисту часто стає лопата – чим глибше копаєш, тим більше шансів вижити, кажуть бійці на передовій. Але є й інші, більш надійні способи захистити бійців від вибухів – за допомогою сталі. Невдовзі після початку вторгнення інженери Метінвесту запропонували ЗСУ новий спосіб захисту бійців – сталеві капсули. Їхня довжина – 6 метрів, діаметр – 2 метри. Тобто це маленька кімната, в якій комфортно може знаходитись до десяти бійців. Міцна сталь захищає не лише від уламків чи куль, а й від артилерійського обстрілу снарядами 152 міліметрів – найпоширенішої зброї ворога. Для цього їх прикопують у землю та перекривають зверху деревиною. Може, саме тому іноді їх називають «сталевими криївками». 

Перша капсула була поставлена на фронт у квітні 2022 року, зараз їх зроблено та відправлено до війська вже понад 200 штук – це теж одна з ініціатив проекту «Сталевий фронт» Ріната Ахметова.

Інженери комбінату – на постійному звʼязку з військовими, працівники їздять на позиції, спілкуються з бійцями, які воюють на передньому краї. Аби з перших уст почути, які ще доопрацювання потрібні, щоб зробити ці укриття ще більш зручними та мобільними.

Попередній слайд

Наступний слайд

Історія четверта. Сталь, яка захищає озброєння

Стамбул, 2 жовтня 2022 року – урочистий спуск на воду першого корвета ВМС ЗСУ – «Гетьман Іван Мазепа». Це відбувалося на стамбульській верфі RMK Marine у присутності першої леді Олени Зеленської та командувача ВМС ЗС України контрадмірала Олексія Неїжпапи.

Корабль оснащено найкращим і сучасним озброєнням, але важливо й те, як він захищений. Його корпус зроблений зі сталі, яку ще до повномасштабної війни виготовили на Маріупольському металургійному комбінаті (ММКІ) та «Азовсталі» Групи Метінвест. Для його будівництва використано 1000 т гарячекатаного листа Групи Метінвест.

З початку війни бази «Метінвест-СМЦ» відвантажили для потреб Збройних Сил України близько 4 тис. т металу. Зі сталі компанії виготовляють багато небхідного для захисників України, зокрема саперні кішки, турбопічки, полумʼєгасники, їжаки тощо. Кожен десятий бронежилет у ЗСУ виготовлений зі сталі Метінвесту або закуплений Групою.

Левова частина української армії – теж наша сталь

Юрій Риженков. Генеральний директор Групи Метінвест

Історія п’ята. Сталь як символ незламності

Осінь минулого року на одній з ділянок фронту на Донбасі. Військовий журналіст записував інтерв’ю з командиром медичної роти. Раптом ротний побачив у нього на руці браслет із «Азовсталі».

• О, продай мені його! 
• Командир, ти що? Бери так, я не можу продавати військовим, для мене честь подарувати щось захиснику країни! 

Лише цей невеличкий епізод демонструє – браслети, виготовлені з останньої довоєнної партії металу заводу «Азовсталь», стали символом для всіх – і для цивільних, і для військових. 

Ініційована Президентом Володимиром Зеленським фандрейзингова платформа United24 запустила проєкт «Азовсталь. Символ незламності». Мета – збір коштів на підтримку України під час війни, перша частина якого – доброчинний випуск браслетів, виготовлених із останньої довоєнної партії металу заводу «Азовсталь». Благодійний продаж уже дозволив зібрати 287 млн грн на ЗСУ. 

Уже всі тепер знають, що кожен браслет створений із 5 грамів сталі, виробленої на прокатному стані 3600 комбінату «Азовсталь». У 2022 році листопрокатний цех, у якому багато років працював стан 3600, став одним із місць, де героїчно тримали оборону захисники й захисниці Маріуполя.