Ще 19 грудня президент Володимир Зеленський відзначав на пресконференції, що Генштаб та главком мають його вговорити мобілізувати додатково до ЗСУ 450 000–500 000 людей. А вже 25 грудня Кабінет міністрів зареєстрував у ВР законопроєкт №10378 щодо «удосконалення питань мобілізації», яким хоче мотивувати українців мобілізуватися до війська. Forbes Україна попросив юристів прокоментувати, чи порушує цей законопроєкт конституційні права громадян, як вплинуть посилені норми мобілізації на бізнес та чи правомірно вносити «ухилянтів» до Єдиного реєстру боржників
25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради «мобілізаційний» законопроєкт №10378 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» та №10379 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення». «В мобілізаційному законопроєкті погано все. А найбільше – це ставка на батіг», – зазначив у facebook журналіст Ігор Гошовський, який наразі захищає Україну. А омбудсмен Дмитро Лубінець зауважив, що в законопроєкті є норми, які суперечать Конституції України.
Чи порушує законопроєкт №10378 конституційні права громадян та які, розповідає юрист АО «ДІКСІ ЛЕКС» Андрій Бовкун
Юрист АО «ДІКСІ ЛЕКС» Андрій Бовкун Фото з особистого архіву
Конституція України передбачає не тільки права громадян, а й їхні обов’язки. Стаття 65 основного закону покладає на кожного громадянина обов’язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а стаття 64 передбачає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод.
Однак, більшість норм законопроєкту, як от обмеження прав «ухилянтів», електронні повістки та можлива мобілізація людей з інвалідністю третьої групи, потребують доопрацювання. Їхня реалізація в поточній редакції законопроєкту може призвести до порушення фундаментальних прав людини, визначених як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Наприклад, електронний кабінет призовника, військовозобовʼязаного, резервіста може стати проблемою для деяких осіб, оскільки не всі мають доступ до компʼютерів, смартфонів та інтернету. Особу не можна змусити придбати собі смартфон, чи постійно моніторити електронну пошту.
Це схоже на ситуацію з мобільним застосунком «Дія». Тому це питання потребує вирішення, щоб не допустити дискримінації за фінансовим станом, а також не допустити безпідставного застосування до особи певних обмежень, або накладення штрафу.
До прикладу, через відсутність смартфона чи можливості своєчасно перевірити свою електронну пошту, особа не знала, що їй надійшла повістка. Після того, як така особа не з’явилася за повісткою, Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), вважаючи, що повістка була вручена, безпідставно повідомляє правоохоронні органи про те, що така особа є «ухилянтом», або ж застосовує до особи нововведені обмеження.
Це лише одна з сотень ситуацій, які можуть виникнути у разі ухвалення законопроєкту №10378 Верховною Радою в поточній редакції.
У законопроєкті не передбачено, що заходи обмеження будуть застосовуватися лише на підставі рішення суду. Натомість зазначено, що за повідомленням керівника ТЦК та СП дані вносяться до реєстру боржників. Це може призвести до того, що керівник ТЦК та СП матиме необмежену владу над призовниками, військовозобовʼязаними й резервістами.
Він зможе без рішення суду та без участі правоохоронних органів самостійно визначати, на кого накладати обмеження. При цьому законопроєкт №10378 не передбачає механізму перевірки законності та обґрунтованості такої процедури.
Які додаткові проблеми створює законопроєкт №10378 для бізнесу, розповідає керуючий партнер ЮФ «Gracers» Сергій Лисенко
Керуючий партнер ЮФ «Gracers» Сергій Лисенко Фото з особистого архіву
Ухвалення законопроєкту №10378 щодо «удосконалення питань мобілізації» в тому вигляді, як його подав Кабмін до Верховної Ради, викличе для бізнесу додаткові проблеми. Вони не нові, посилюються норми, що вже були.
Найбільш спірна норма для бізнесу – надання можливості вносити дані працівників-призовників до Єдиного реєстру боржників. Левова частка роботи ведеться через діяльність ФОП та особисті рахунки підприємців. Фактично буде можливість безперешкодно накладати арешти без будь-якого рішення суду.
Який ризик? Надіслав дані до реєстру і чекаєш, доки до тебе з’являться за довідкою про зняття цього арешту. А обґрунтовано чи ні це було зроблено, перевіряти вже не буде особливого сенсу – важливіше терміново зняти арешти, бо зривається якийсь контракт або постачання партії товару. Ба навіть сплатити обов’язковий платіж у держбюджет. Якщо ж згадати волонтерів – вони взагалі всі платежі роблять з особистих рахунків.
Також слід згадати про уточнення можливості мобілізації транспортних засобів саме ФОПів. Влада звернула увагу на те, що найбільша кількість транспорту, яка була б цікава для потреб ЗСУ, перебуває у використанні підприємцями й порядок їхнього залучення треба удосконалити. Але з іншого боку найчастіше у підприємців – це єдиний «кінь» у стайні, а часто й годувальник.
Є ще дві опосередковані проблеми. Перша – те, як сам по собі цей законопроєкт складено і внесено на розгляд. Він викликав острах та занепокоєння у населення. Друга – комунікація влади з населенням щодо цього законопроєкту. Провладна партія розіслала «темники» з забороною коментувати питання щодо нього та всіх направила до військових. Військові ж кажуть – ЗСУ потрібні люди, а все інше написала влада. Як результат – у населення паніка, думки про переоформлення майна на дружин, дискусії про збільшення бажаючих виїхати з країни.
А виїзд населення з країни – це зменшення кількості працездатного населення, поглиблення проблеми для бізнесу знайти працівників і як наслідок зменшення можливості виробляти продукти та послуги, а отже зменшення доходів до бюджету.
Юристка ЮК «АРМАДА» Катерина Жук пояснює норми щодо обмеження прав «ухилянтів»
Юристка ЮК «АРМАДА» Катерина Жук
Статтею 20 законопроєкту №10378 пропонується ввести тимчасові міри, які можуть бути запроваджені до громадян під час проведення мобілізації. Ця норма розповсюджується на громадян саме під час проведення мобілізації та застосовується у разі невиконання військовозобов’язаними обов’язків під час мобілізації. Ключовим обов’язком, за невиконання якого можуть настати негативні міри обмежувального характеру, є явка до ТЦК та СП.
Формула мобілізації
У разі отримання повістки про виклик до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов’язаний з’явитися у зазначене у ній місце та строк.
Військовозобов’язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час, мають з’явитися до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. Резервісти, які проходять службу у військовому резерві, мають з’явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин.
Військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України мають з’явитися за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку. А військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу Міністерства оборони України мають з’явитися за викликом керівників відповідних підрозділів.
Що стосується інших військовозобов’язаних (а це є більшість), то вони мають обов’язок протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження уточнити свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або особисто у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Нагадаю, що указом президента України №735/2023 від 6 листопада 2023 року строк проведення мобілізації продовжено до 14 лютого 2024 року. Тобто, у разі ухвалення законопроєкту та набрання ним чинності до цього терміну, військовозобов’язані матимуть обов’язок протягом 20 днів уточнити свої облікові дані.
Невиконання вищезазначених обов’язків може мати наслідком застосування тимчасових обмежувальних мір. У разі вчинення одного з вищевказаних порушень дані таких військовозобов’язаних чи резервістів за повідомленням керівника ТЦК та СП вносяться до Єдиного реєстру боржників і до них застосовуються наступні обмеження у вигляді:
- заборони виїзду за кордон;
- заборони на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
- обмеження на право керування власним транспортним засобом і отримання посвідчення водія;
- обмеження права на користування та розпорядження коштами й іншими цінностями;
- відмови в укладенні кредитного договору, договору позики;
- призупинення отримання пільг і послуг від держави.
Законопроєкт не регулює сам механізм реалізації таких повноважень керівника ТЦК та СП, так само як і не передбачає внесення змін до низки нормативно-правових актів для того, щоб ця процедура набула легального статусу.
Що ж таке Єдиний реєстр боржників
Відповідно до Закону України №1404-VIII від 2 червня 2016-го «Про виконавче провадження», Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників і запобігання відчуженню боржниками майна.
Зрозуміло, що майнові зобов’язання повʼязані з благом, яке підлягає грошовій оцінці. Тож, виникає питання, чи є зобов’язання військовозобовʼязаного з явки до ТЦК майновим?
У випадку неявки військовозобов’язаного до ТЦК, дані громадянина України не можуть вноситися в Єдиний реєстр боржників, адже ці зобов’язання мають немайновий характер.
Крім цього, важливо звернути увагу на саму процедуру внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. Так, за чинним законодавством, відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження має право виносити державний або приватний виконавець на підставі виконавчого документа.
Стаття 3 закону про виконавче провадження чітко визначає перелік виконавчих документів, серед яких немає «повідомлення керівника ТЦК та СП».
Теоретично, можна допустити, що таким документом може бути постанова керівника ТЦК та СП про притягнення військовозобов’язаного до відповідальності за адміністративне правопорушення. Але це точно не «повідомлення керівника ТЦК та СП», як це зазначено в проєкті. Таке повідомлення не є виконавчим документом.
Для реалізації тимчасових мір за невиконання військовозобов’язаними та резервістами обов’язків відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають бути усунуті колізії та детально врегульована процедура застосування таких мір.
Це, своєю чергою, потребує внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють накладення таких обмежень, про що зареєстрований проєкт Закону України №10378 від 25 грудня 2023 року не зазначає.
Чинна редакція норми проєкту закону про застосування тимчасових мір ставить під сумніви як законність таких дій з боку керівника ТЦК та СП, так і практичну можливість реалізації таких повноважень.
Зважаючи на це, потрібно тримати руку на пульсі останніх законодавчих змін у сфері мобілізації, адже це лише проєкт закону, який може змінюватись.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
