Уряд пропонує удосконалити підхід до мобілізації в Україні, цифровізувавши облік військовозобовʼязаних і посиливши відповідальність для тих, хто уникає призову. У січні цю ідею очікує велика дискусія у Верховній Раді. Сумніви про доцільність жорстких норм є навіть у нардепів фракції «Слуга народу». Як можуть змінитися законопроєкти, подані Кабміном 25 грудня
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Верховна Рада (ВР) розгляне урядові законопроєкти про посилення правил мобілізації в Україні протягом найближчого місяця. Ймовірні дати першого голосування – 10–14 січня, повідомили три співрозмовники Forbes серед депутатів фракцій «Слуга народу» (СН) та «Голос». Ухвалити законопроєкт в цілому планують до кінця січня або на початку лютого, каже депутатка з оборонного комітету Марʼяна Безугла.
Найбільш вірогідний сценарій – перед цим документи повернуть уряду на доопрацювання, зазначає один із нардепів зі СН. У поточній редакції вони навряд чи зберуть достатню кількість голосів у парламенті, пояснює він. Співрозмовник попросив про анонімність через високу чутливість теми. На низку дискусійних положень вказує також один із нардепів серед членів оборонного комітету ВР.
Проте не виключено, що депутатів із президентської політсили все ж спробують переконати підтримати закон, припускає депутатка з оборонного комітету Соломія Бобровська («Голос»).
Законопроєкти, зокрема, передбачають суттєве обмеження прав військовозобовʼязаних за порушення правил призову та військової служби.
Основна причина оновлення правил мобілізації та ймовірного посилення вимог до громадян – Збройним силам потрібні нові військовослужбовці у 2024 році, заявив на брифінгу 26 грудня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Йдеться про поповнення наявних підрозділів, формування нових і перспективу демобілізації у 2025-му для військових, які знаходяться на війні з перших днів російського вторгнення, уточнив Залужний. Про одномоментну мобілізацію при цьому не йдеться: хтось буде мобілізований у січні, а хтось – навіть у грудні, додав він.
Генерал відмовився говорити, про яку кількість військовозобовʼязаних йдеться. 19 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування озвучувало потребу у 500 000 осіб.
Як саме потрібно покращити ефективність мобілізації, на думку головкома? У більшості цих питань він віддає пас виконавчій владі. «Уряд має це розуміти, що процес призову людей [потрібно налагодити] вже у наступному році», – сказав Залужний.
Він уточнив, що військове командування не ініціювало обмеження прав військовозобовʼязаних, які уникають призову. «У ЗСУ достатньо клопоту, щоб ще вигадувати обмеження для цивільних», – зазначив Залужний. Міністр оборони Рустем Умєров був присутній на брифінгу, але відмовився давати коментарі щодо законопроєкту.
Чи збережуть нардепи жорсткий підхід до мобілізації, запропонований урядом?
Спірні питання закону про мобілізацію
Нові правила мобілізації та демобілізації напрацьовувалися в оборонному комітеті протягом усього року, але фінальний документ став несподіванкою навіть для депутатів, що до нього входять. Більшість дискусійних норм (щодо обмеження прав осіб, які уникають призову, електронних повісток чи можливої мобілізації людей з інвалідністю третьої групи тощо) зʼявилися після доопрацювання законопроєкту Міністерством оборони, кажуть два нардепи серед членів комітету.
«Побачили пояснювальну записку ввечері на Різдво», – каже Бобровська. До розробки фінальної версії був долучений і Генштаб, стверджує Безугла.
До законопроєкту не лише додалися нові спірні норми, а й зникли запропоновані комітетом. Одна з них – ротації. В Силах оборони понад 1 млн осіб, але безпосередньо на лінії зіткнення – до 300 000, каже Безугла. «Є підрозділи, які постійно знаходяться в тилу – обороняють Сумщину чи кордон із Білоруссю, – зазначає вона. – Це військові, які пройшли підготовку, але їх чомусь не ротують».
Безугла планує подавати правку щодо обовʼязкових ротацій. Останніми тижнями вона активно критикує військове командування у соцмережах.
Не погоджуються нардепи й з рішенням щодо мобілізації людей з інвалідністю третьої групи. «Коли кажуть, що їх придатність до служби має вирішити військово-лікарська комісія (ВЛК), то у прозорість цього механізму важко повірити», – каже Бобровська. На такому підході під час брифінгу наполягав Залужний.
Валерій Залужний Фото Getty Images
Також у документі зʼявилася норма про те, що для уточнення даних особу можуть затримати на термін від трьох годин до трьох діб, каже Соломія Бобровська. «Фактично це викрадення людей і драконівські методи», – вважає вона.
Аналогічної думки вона і про непомірно великі штрафи, які встановлюються за неявку у ТЦК або порушення військового обліку. «У регіональних центрах у більшості людей немає таких коштів», – пояснює Бобровська.
Документ несе також і економічні ризики, зокрема через обмеження для людей, які ухиляються від військового обліку, у певних державних і фінансових послугах.
Якщо фінальна версія законопроєкту, який буде проголосований у січні, змусить значну частину населення обірвати будь-які звʼязки з державою, щоб вона не могла їх вирахувати, знайти і призвати, негативний ефект для економіки буде важко переоцінити, каже голова економічного комітету Дмитро Наталуха.
Серед можливих наслідків нардеп називає припинення роботи з державними банками (а це більша частина ринку), зняття готівки, перехід на сіре працевлаштування і, як наслідок – зниження податкових надходжень (коштом яких забезпечуються ЗСУ), збільшення еміграції працездатних жінок, зниження внутрішньої логістики, а значить – зниження економічної активності тощо.
«Якщо у 2022-му частина населення тікала від ворожої держави, то при помилковому рішенні у 2024-му зʼявиться ризик, що українці почнуть тікати вже від своєї», – додає Наталуха.
Наразі опитані кажуть, що у законопроєкту в такому вигляді немає «хорошого фіналу». «Військові не зрозуміють, чому парламент не приймає документ про демобілізацію, а цивільні – чому їх кидають у такі умови», – додає Бобровська. Для того щоб унормувати питання мобілізації, потрібно провести дуже відверту розмову і врахувати позицію як військових, так і суспільства, додає Наталуха. «На мою думку, перше і ключове, що нам усім потрібно зробити – це перестати розмежовувати позицію військових і суспільства, – каже нардеп. – Військові воюють в інтересах і за рахунок суспільства, суспільство працює і мобілізує ресурси в інтересах військових».
Як уряд пропонує удосконалити мобілізацію в Україні
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради два законопроєкти: про удосконалення мобілізації і військового обліку №10378 та про посилення відповідальності за військові порушення №10379.
Перший законопроєкт передбачає:
- зниження призовного віку з 27 до 25 років;
- повістку з викликом до військомату можуть надіслати через електронний кабінет призовника або на електронну пошту;
- скасування строкової служби (в термін до шести місяців з набуття чинності закону з подальшою піврічною відстрочкою від мобілізації);
- встановлення термінів служби під час війни – 36 місяців; це стосується як мобілізованих, так і контрактників у разі закінчення строку контракту (зараз контракт автоматично продовжується до кінця воєнного стану);
- надання 90 днів відпустки для військовослужбовців, яких звільнили з полону, зі збереженням виплат;
- право на звільнення з військової служби людям з інвалідністю I та II груп;
- запровадження базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
- надання повноважень Нацполіції щодо участі у заходах мобілізації;
- обмеження прав тих, хто ухиляється від військового обліку та військової служби (заборона виїзду за кордон, проведення операцій із майном, обмеження права керування власним транспортом та отримання посвідчення водія, відмова в укладенні кредитного договору, договору позики, призупинення пільг і послуг від держави);
- чоловіки від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, зможуть податися на оформлення паспорта України за умови наявності військово-облікових документів.
Другий законопроєкт присвячений збільшенню штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію:
- порушення призовниками, військовозобовʼязаними та резервістами правил військового обліку – штраф від 8500 грн до 17 000 грн;
- порушення законодавства про оборону, військовий обовʼязок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – штраф від 25 500 грн до 34 000 грн для громадян та від 34 000 грн до 85 000 грн для посадовців;
- порушення цього законодавства в особливий період – штраф від 34 000 грн до 51 000 грн для громадян та від 153 000 грн до 204 000 грн для посадовців;
- у ст. 336 ККУ пропонується додати доповнення, що визначатиме ухилення від призову під час мобілізації й відмову від проходження медичного огляду;
- пропонується запровадження можливості затримувати в особливий період, зокрема, за порушення правил військового обліку та мобілізації на строк до трьох годин для складення протоколу, а за необхідності – до трьох діб для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення.
26 грудня також стало відомо, що Міноборони завершило роботу над реєстром військовозобов’язаних «Оберіг». Про це розповіла виданню DOU заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку та цифровізації Катерина Черногоренко. У базі даних реєстру містяться персональні дані про всіх військовозобов’язаних українців віком від 18 до 60 років.
Чи реально виконати мобілізаційні вимоги законопроєкту
Питання до мобілізаційних законопроєктів Кабміну є не лише у нардепів. Суттєві обмеження прав і свобод громадян – найбільш контраверсійна норма, погоджується юрист практики безпеки бізнесу в Juscutum В’ячеслав Мироненко. «Правовий підхід підказує, що такі радикальні заходи повинен застосовувати виключно суд», – каже він.
Подані урядом документи не встановлюють ні порядку накладення таких тимчасових обмежень, ні суб’єкта, уповноваженого на їх застосування, додає Мироненко. Те саме стосується і надсилання повісток на електронну пошту. «Це питання не врегульовано законодавцем, а тому неможливо підтвердити, чи отримала особа повістку належним чином», – пояснює юрист.
Інший недолік – відсутність чіткого розуміння, як буде виглядати і працювати електронний кабінет призовника та який порядок взаємодії з ним як у органів державної влади, так і простих громадян, каже Мироненко.
Для цього парламент спочатку має ухвалити у другому читанні законопроєкт №10062 про створення такого реєстру. Вже після цього Кабмін повинен буде прописати порядок і правила реєстрації військовозобовʼязаних. Цей законопроєкт був прийнятий у першому читанні 8 листопада.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
