Війна завдала суттєвої шкоди українському агросектору — прямі та непрямі збитки вже сягнули десятки мільярдів доларів Внаслідок бойових дій посівні площі зменшилися на 25%, 2 млн га заміновано, за даними KSE. За таких умов аграріям доводиться шукати способи підвищити ефективність виробництва, щоб компенсувати збитки. Як це зробити? Розповідає генеральний директор компаній БТУ-ЦЕНТР, яка увійшла в список Forbes Next250
В Україні лише близько 10% аграріїв використовують цифрові технології у своїй господарській діяльності. Натомість тенденції розвитку АПК свідчать про те, що у сучасному світі основним ресурсом фермера стає не земля, а технології.
Так, наприклад, модернізація та цифровізація аграрного сектору може збільшити врожайність на українських полях (йдеться про умовно безпечні регіони) мінімум на 30-40%. Тож, навіть під час війни, Україна, за умови збільшення ефективності виробництва, може стати ще більшим постачальником продовольства на світовому ринку.
І перехід до концепції цифрового землеробства, як сталого розвитку АПК, є лише питанням часу.
1. Супутники та дрони
Агродрони
З позиції інноваційних технологій агродрони поступово переходять до звичної та розповсюдженої сільськогосподарської техніки. Адже набули неабиякого поширення у світі. Звісно, після 24 лютого 2022 року користуватися ними стало складніше – аграрії мають отримувати спеціальні дозволи. Та навіть попри це використання агродронів для внесення засобів захисту рослин в Україні збільшилося вдвічі. Серед основних переваг фермери називають економію на воді та її доставленні, паливі, ЗЗР, спрощення логістики та відсутність технічних колій на полях.
Статистика наводить конкретні дані (2021-2022 рр):
- за допомогою дронів-обприскувачів було оброблено 2,2 млн га полів (2021-2022 рр).
- економія пального – понад 12,1 млн літрів
- економія води – близько 440 тис. тонн
- скорочення викидів вуглецю – до 30,8 тис. тонн
Супутникові знімки та GPS-моніторинг
Точні дані дозволяють аграріям керувати продуктивністю посівів. Звичайно тут вагому роль відіграє саме наявність ʼсвіжоїʼ інформації про стан орних земель. Супутники дають не просто красиві картинки, але й аналітику. В Україні фермери здебільшого використовують космічні технології для картографування полів господарства, уточнення оброблюваних площ, слідкують за здоров’ям посівів.
Але можливості значно ширші: є потужні супутники та сервіси, які генерують карти NDVI, вологості, хімічного складу, вимірюють динаміку змін кількісних показників біомаси. А це вже дозволяє прогнозувати врожайність, оцінити ризики втрати врожаю від несприятливих погодних факторів, отримати інформацію про якість виконання технологічних операцій (обробіток ґрунту, сівби, внесення ЗЗР та добрив).
GPS- технології забезпечують контроль за роботою сільськогосподарської техніки. Передусім дозволяють відстежувати витрати палива, місцеперебування техніки та площі оброблених ділянок, вести облік історії обробки полів.
Діджитал-технології роблять агросправу більш точною, прогнозованою та ефективною. Для сучасних українських реалій – це необхідність.
Щодо економіки – агросервіси, що працюють на супутникових даних, є в багатьох варіаціях: як безкоштовні, так і за платною підпискою. Відрізняються спектром даних та глибиною аналізу. Але в будь-якому разі, діджиталізація несе велику перевагу для агрогосподарств.
2. Біотехнології
Інновація, що набуває неабиякої популярності в Україні та світі. Так, за результатами досліджень, галузь біотехнологій щороку зростає на 12-17%. Використання біопрепаратів економить ресурси та значно зменшує собівартість вирощеної продукції. І це те, чого за умов війни, вкрай потребують вітчизняні агрогосподарства.
Наприклад, застосування біопрепаратів-мобілізаторів, що активують корисні речовини та елементи живлення у ґрунті, підвищує засвоєння мінеральних добрив та дозволяє зменшити норму їх внесення до 30%. А ще підвищує врожайність до 25% (в середньому 0,28-0,47 т/га на різних культурах).
Родючість ґрунтів – болюча тема для України, адже орні землі постійно забруднюються через бойові дії – її можна і потрібно підвищувати шляхом біологічних технологій. Існують препарати, здатні прискорити процеси розкладання рослинних решток (і не треба палити стерню) та поповнити ґрунт мікробами-антагоністами, що збільшують врожайність.
З початком війни агрогосподарства стоять перед потребою інтенсифікувати виробництва, знизити собівартість вирощеної продукції, зокрема витрати на добрива та ЗЗР, вирощувати врожай високої якості. Біотехнології – те, що розвʼязанню проблем сприятиме.
3. Технології для збереження ґрунтів
Щороку в Україні та Світі зростає кількість господарств, що обирають ґрунтозахисні технології обробітку: Mini-Till, Strip-Till, Verti-Till, No-Till. Така тенденція зумовлена перевагами ресурсоощадження. Перш за все – це збереження природного покриву ґрунту. Що покращує його структуру, водоутримання, водопоглинання, запобігає ерозії, зменшує викиди CO2 і втрати вуглецю, сприяє збільшенню біологічної активності. Посіви культур, вирощені за технологією No-Till, стійкіші до несприятливих умов навколишнього середовища – отже аграрії отримують стабільні врожаї.
Також впровадження ресурсоощадних технологій економічно вигідно – значно зменшується кількість необхідної техніки, витрати на її ремонт, обслуговування та паливо, а також підвищується продуктивність праці. Фермери, які з року в рік обирають такий варіант обробітку, доводять – ефективність дорівнює екологічності. Адже перекрити недоліки даних технологій (зниження врожайності під час переходу на No-Till, накопичення фітопатогенів на рослинних рештках, підвищений ризик поширення мишей) їм допомагають мікробіологічні препарати.
4. За крок до штучного інтелекту та робототехніки
Керування комбайном з кабінету, а не з кабіни. Сенсори, які щохвилини, збирають та аналізують дані про навколишнє повітря і стан ґрунту. Програма, що фіксує безліч корисних показників по запасах, витратах, собівартості вирощування, спрогнозує майбутній врожай та прибуток. Це не наукова фантастика, а цілком реальні новітні технології сьогодення. У сучасному світі вони вже допомагають аграріям вирощувати більше продовольства, економити ресурси та пристосовуватися до змін клімату.
В Україні ці інноваційні методи використовуються поки що одиничними фермерами. Проте напрямки є досить перспективними. Тож поступово набувають популярності й серед наших аграріїв.
Штучний інтелект прогнозує погодні дані, врожайність та ціни. Надає актуальну інформацію про стан поля в реальному часі. ШІ розпізнає хвороби у рослин та надає фермерам пропозиції й рекомендації.
Автопілотована техніка (робототехніка) застосовується для автоматизації повторюваних операцій у полі. Це автономні або напівавтономні трактори чи комбайни, оснащені технологією автокерування, – висаджують рослини, обприскують посіви, збирають врожай. Вони нівелюють людський фактор та, відповідно, максимально зручні завдяки повній автоматизації.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
