GFS майже 10 років тому вдалося увірватися на ринок готової їжі та чаїв, утриматися на ньому і вийти на виторг у 351 млн грн. Секрет – у вдалому партнерстві на старті. Історія компанії GFS – учасника списку Forbes Next250 2.0, який ми оприлюднимо у свіжому номері журналу та на сайті в кінці червня
У 2014 році Борис Шестопалов, 57, який на той час був співвласником групи компаній «Хлібодар» (зараз HD-group), вирішив створити новий бізнес. Знайшов партнерів – Олександра Шаповалова, 48, і Тіма Самарського, 58, з якими інвестував більше $5 млн у законсервований, майже збанкрутілий завод напівфабрикатів у Запоріжжі.
Шаповалов мав досвід роботи в маркетингу та створенні підприємств з виготовлення їжі, розповідає Шестопалов. Самарський знав ринок ритейлу: раніше створив мережу магазинів «Кит» у Запоріжжі і продав її холдингу Fozzy Group.
«Нам говорили, що це абсурд, адже хто буде купувати сендвіч, коли можна купити ковбасу, сир, хліб і зробити бутерброд самостійно», – згадує Шестопалов. Бутерброд – це не метафора. Перший продукт GFS – сендвіч.
У 2024 році в асортименті компанії близько 150 позицій: готові перші та другі страви, торти і тістечка, ягідно-фруктові чаї, а з початком війни додалися добові польові набори. На виробництві площею 5600 кв. м працюють 200 людей. На рік виготовляють майже 35 млн одиниць продукції.
В Україні у GFS близько 170 партнерів: мережі супермаркетів і АЗК, кафе і ресторани, дистрибʼютори. На полицях «Ашану», «Сільпо», АТБ, METRO, «Великої Кишені» компанія представляє власний бренд ягідно-фруктових концентратів чаїв Yogoda та порційні десерти під маркою festory.
Виробництво страв GFS
Виробник знаходиться в частковій тіні замовників – близько 45% продукції GFS виготовляє під Private Label у власному R&D-центрі. Розробка займає близько місяця. Для мереж МЕТRО і «Сільпо» роблять концентрати чаїв під їхніми власними марками Rioba і «Премія», для фармацевтичного бренду Baum Pharm – під ТМ TBerry. Для мережі АЗК ОККО компанія виготовляє перші страви, для WOG – перші й другі страви, сендвічі, кондитерку, для KFC – заморожений рис. «Ми є фуд-кастомізатором з експертизою у виробництві та розробці продукту», – говорить Сергій Чепець, 49, генеральний директор GFS.
У 2020 році Борис Шестопалов відійшов від оперативного управління – в часи ковіду переключився на основний «хлібний» бізнес, який треба було рятувати. GFS показала ріст: у 2022-му виручка склала 276 млн грн, а у 2023-му – 351 млн грн, за даними компанії. В YouСontrol цифри менші: 228,4 млн грн і 293,9 млн грн відповідно. У реєстрі не враховується ПДВ, пояснили різницю в GFS. У 2023 році Шестопалов вийшов з переліку власників компанії, зазначено в YouControl.
Почати з розмахом
Перші продукти – сендвічі, готову порційну їжу і кондитерські вироби – GFS випустила у 2015-му. Того самого року отримали великий контракт із мережею АЗК WOG, яка запускала напрям кафе при заправках. WOG – історично нафтова компанія, а не продуктова, тому шукали виробництво на аутсорсі, каже Сергій Корецький, який тоді очолював мережу АЗК.
«Люди працюють з людьми і вірять теж людям. Ми вирішили повірити Борису Шестопалову і GFS», – каже він. Ми разом вчилися робити їжу, додає Корецький. Він сам їздив на виробництво, а зразки продукції регулярно привозили в офіс на дегустацію. Помилки визнавали і розв’язували, каже колишній директор WOG.
Виробництво компанії GFS, Запоріжжя
Ягідно-фруктові чаї GFS теж почала виготовляти на замовлення WOG. «Це наш спільний винахід», – говорить Шестопалов. У 2016 році такої категорії на ринку взагалі не було, розповідає Чепець про чайні концентрати. Схожі продавалися в кафе і ресторанах, їх готували «з-під ножа». Завданням GFS було зробити процес технологічним, розповідає Шестопалов.
Разом із кафе при АЗК чаї потрапили в потяги – WOG до червня 2024 року була оператором харчування у швидкісних поїздах «Інтерсіті» та «Інтерсіті+». Для нового оператора – компанії «Понтем» – GFS також виготовляє готову їжу і ягідно-фруктові чаї, розповідає Чепець.
Першим серед ритейлерів готову їжу від GFS на полиці поставив «Ашан». Допомогла криза в 2015 році, говорить Чепець. «Імпорт став не дуже доречним, і український ритейл почав шукати, чим замінити товари, які вони раніше привозили з-за кордону», – пояснює він.
Гарна якість продукції та злагоджена робота, кажуть у пресслужбі Fozzy Group про співпрацю з GFS. Завдяки цьому мережі вдалося наростити продажі у сегменті фруктово-ягідних концентратів: з 2019-го до 2023-го вони зросли майже удвічі.
Зараз в Україні схожі продукти пропонують 16 компаній, говорить Чепець. Наприклад, на маркетплейсі Rozetka представлені чаї вітчизняного бренду «Асканія», вартість коробки – 247–267 грн. Бренд Dolce Natura пропонує аналогічну упаковку за 279 грн. Ціна Yogoda на тому самому маркетплейсі варіюється від 264 до 372 грн за коробку залежно від смаку і продавця. Свою частку ринку у сегменті ягідних напоїв у GFS оцінюють у 50% і називають себе найбільшим гравцем ринку. Частка чаїв у виторгу – 25%.
Чаї Yоgoda
Чаю, будь ласка
До війни компанія практично не займалася експортом, вивозили продукцію всього у дві країни – Молдову і Литву, каже Чепець. Зараз до них додалися Польща, Латвія, Естонія, Чехія, Ірландія і Канада. Частка експорту – 15%, але в планах до середини 2025 року наростити її до 35%. За кордоном працюють через дистрибʼюторів, експортують чаї Yogoda.
Перше, що довелося змінити для експансії – назву категорії продукту, розповідає гендиректор. «Назва «чай», яка прижилася в Україні, незрозуміла для більшості іноземців», – каже він. Деякі люди не читають інструкцію і навіть пробують пити концентрат нерозбавленим, пояснює Чепець. За кордоном продукт зветься «фруктовий мікс» або «суміш для приготування чаю».
Адаптували також пакування і рецептури. Перше – до екологічних вимог, друге – до смакових уподобань. «Наприклад, українці люблять обліпиховий чай, а поляки його не сприймають, для них характерніші такі складники, як малина, порічка, журавлина», – говорить Чепець.
Крім нарощування експорту, в планах у GFS – трансформувати компанію з виробничої у маркетинг-орієнтовану – направлену на споживача. Наразі окремого маркетингового відділу в компанії немає, а співвідношення B2B і B2C напрямів – 40% на 60%. «У планах – збільшувати B2C напрям, де потрібна орієнтація на кінцевого споживача, а без усіх складових маркетингу це неможливо», – пояснює Чепець.
Серед інших цілей – запустити додаткові потужності виробництва у Борисполі у вересні цього року. У 2024-му плануємо вирости на майже 40% – до 500 млн грн виторгу, каже Чепець. Досягти цього хочуть через збільшення експорту, говорить він.
Зараз компанія укладає угоду з великою польською мережею крамниць Żabka, куди постачатиме ягідно-фруктові чаї під власним брендом Yogoda. Зʼявитися на полицях мережі продукція має восени. Більше деталей майбутньої співпраці у компанії розкривати поки не готові.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
